Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ Вправи 405-488

Вправи 405-488

405. 1. Пішли, попхався, слонявся, причвалав. 2. Бриньчала, затинала, грала. 3. Шатнувся, швендяйте. 4. Поклали, наставили; пхали, лигали, глитали, тягли.

408.І. 1. Погром, тупіт, стукіт, грюкіт; співучий, могучий. 2. Поволі, неквапливо. 3. Німує, мовчить. 5. Минають, зникають.

409. І. Сміливий, рішучий, відважний; відвертий, прямий; швидкий, спритний, проворний, моторний; нерішучий, лякливий; сум, журба, печаль, горе; чудовий, гарний, розкішний; дружній, близький; червоний, пурпурний, малиновий; ретельність, сумлінність, старанність; не входять до жодної з груп:

завзятість, горіти, дерзати.

411. Робити наголос – наголошувати; взяти на сміх – сміятися; терпіти нестатки – бідувати; стати в пригоді – знадобитися; внести пропозицію – запропонувати; висловити подяку – подякувати; подати допомогу – допомогти; зібратися з думками – подумати; перебути зиму – перезимувати; пережити літо – перелітувати; стрибнути через щось – перестрибнути.

412. Недолік, вада, мінус; розпорядження, вимога, наказ; прагнення, потяг, бажання; радість, торжество, тріумф; тямучість, розум, мудрість.

413. Утішний, радісний, веселий; талановитий, обдарований, здібний; пекучий,

гарячий, теплий; славнозвісний, видатний, відомий; засмучений, сумний, похмурий; величезний, могутній, здоровенний, чималий; ветхий, древній, старий, давній.

416. І. Розгорталася, бушувала, дзвеніла.

423. Згода – незгода, перемога – поразка, буденний – святковий, великий – малий, стверджувати – заперечувати, могутність – нікчемність, карлик – велетень, забути – згадати, часто – рідко, вище – нижче, гірко – солодко, короткий – довгий, загубив – знайшов, влітку – взимку.

425. І. 1. Берегти, зберігати, економити – витрачати. 2. Блищати, сіяти, горіти, світити – тьмяніти. 3. Звільнити, відпустити – поневолити. 4. Максимум, багато – мало. 5. Поразка, розгром – перемога. 6. Прокляття, анафема – благословіння. 7. Проснутися, пробудитися – заснути. 8. Хитрий, лукавий – відвертий. 9. Чуття, інтуїція – факти. 10. Благородний, великодушний, лицарський – ниций.

426.І.1. Прийде – піде. 2. Увійти – вийти. 3. Біле – чорне. 4. Мале – велике. 5. Медок – льодок. 6. Гіркий – солодкий. 7. Високо – низько. 8. Маленька – великий. 9. Короткого – довгий. 10. Знайшов – згубив.

427.І. Оксиморон.

440. 2. Товариша (ніж). 3. Свячений (меч). 4. Зібрався у далеку дорогу (смерть).

455. Симптом – ознака, репродукувати — відтворювати, фіксувати – записувати, анонс – оголошення, патент – посвідчення (винахідника), екстраординарний – особливий, апелювати – звертатися, дебати – обговорення, дефект – недолік, домінувати – переважати, конвенція – угода, пріоритет – першість, ліміт – обмеження.

456. Ширма, циферблат, кюрі, грип, бар’єр, журі, портьєра, конгрес, сеньйор, візир, брутто, бензин, шкіпер, прем’єра, дебати, ревю, тонна, каса, казино, аксіома, індустрія, Діккенс, Голландія, дієта, фізика, тираж.

458. II. Продовжуючи працювати разом з Бенцом, у 1896 році Даймлер створив модель двоциліндрового двигуна для автомобіля, (кома при дієприслівниковому звороті). У 1901 році Даймлер і Бенц організували фірму, моделі якої стали називатися іменем дочки Даймлера – Мерссдес. (кома між частинами складнопідрядного речення)

460. II. 1) Збагачуючись (дієприсл.) за (прийм.) рахунок (іменн.) іншомовної (прикм.) лексики (іменн.), українська (прикм.) мова (іменн.) також (присл.) була (дієсл.) джерелом (іменн.) для (прийм.) поновлення (іменн.) словника (іменн.) мов (іменн.) тих (займ.) народів (іменн.), з (прийм.) якими (спол.) український (прикм.) народ (іменн.) має (дієсл.) різні (прикм.) стосунки (іменн.) і (спол.) зв’язки (іменн.).

2) Лексика, запозичена з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській та в деяких інших мовах. (перші дві коми відокремлюють дієприкметниковий зворот, інші коми стоять між однорідними додатками) Але питання про зв’язки української мови з багатьма слов’янськими та неслов’янськими мовами досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене. (комами виділене вставне слово)

462. У Грузії можна швидко спуститися від холодних льодовиків до пляжу, де хлюпоче лазуровими хвилями тепле Чорне море. Грузія розмістилась у центрі Кавказу. Столичне місто Тбілісі розташоване серед гір. На орлиних вершинах видніються руїни стародавніх фортець. Вони нагадують: ще до нової доби грузинам доводилось захищати свою благодатну землю від ворожих навал. А по схилах, над якими видніються фортеці, – плантації теплолюбних цитрусових дерев і чаю. Серед гір – знамениті курорти (Т. Кублицький).

466.1. На мою адресу надійшов чужий лист. 2. Діти подарували ветеранам сувеніри на пам’ять. 3. Я придбав новий абонемент до міського басейну. 4. Аналогічне рішення прийняла педагогічна рада, 5. На яку дистанцію бігає рекордсмен вашої школи? 6. Банк надав нам безкоштовний кредит. 7. У руках Микола тримав новенький дипломат. 8. У магазині він розплатився векселем. 9. У податковій інспекції кожному видають його ідентифікаційний номер. 10. На актрисі була ефектна сукня. 11. На завод привезли дефективні ізолятори. 12. Прокомпостуйте, будь ласка, білет! 13. Перед концертом ми зазвичай довго репетируємо. 14. Двері зачиняються герметично.

478. 1. а) загальновживані: мешкати, збільшувати, земля, хлібина, вулиця, космос, зустріч, місяць, сестра, брат, машина, лікар, операція, нічний, щодня, весело, яхта, освіта, наука;

Б) професійні: штрек, шурф, лазер, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, квартет, соліст, лібрето, перцепція, хірург, драма, епос, ракета, операційна, реанімація:, антрацит, на – гора, кубрик, фрахт, aмпep;

В) діалектні: газда, плай, тайстра, файний, ватра, кабиця, вар’ят, сарана, газдиня,

479. ІІ. 1) Вночі (присл.), коли (спол.) з (прийм) глибини (іменн.) космосу (іменн.) проступають (дієсл.) зорі (іменн.), пробиваються (дієсл.) скупим (прикм.) світлом (іменн.) до (прийм.) нас (займ.), ми (займ.) відчуваємо (дієсл.), що (прийм.) йдемо (дієсл.) не (частка) просто (присл.) по (прийм.) землі (іменн.) – йдемо (дієсл.) по (прийм.) планеті (іменн.). Де (частка), мабуть (присл.), простір (іменн.) та (спол.) відкритість (іменн.) стеків (іменн.) дали (дієсл) нам (займ.) оце (частка) відчуття (іменн.) – що (спол.) йдемо (діесл.) по (прийм.) планеті (іменн.). Несемо (дієсл.) з (прийм.) собою (займ.) дивну (прикм.) певність (іменн.), що (спол.) з (прийм.) усіх (займ,) витворів (іменн.) природи (імена.), з (прийм.) усіх (займ.) світів, що (спол.) десь (присл.) блукають (дієсл.) в (прийм.) космічній (прикм.) безмежності (іменн.), немає (дієсл.) кращої (прикм.), як (спол.) оця (частка) наша (займ.) – тепла (прикм.), далека (прикм.) планета (іменн.), так (присл.) добре (присл.) створена (дієсл.) для (прийм.) життя (іменн.) в (прийм.) ній (займ.) флори (іменн.) і (спол.) фауни (іменн.), і (спол,) дивовижних (прикм.) розумних (прикм.) істот (іменн.). Води (іменн.) на (прийм.) ній (займ.) – океани (іменн.). Сонця (іменн.) вдосталь(присл.) родить (дієсл.) усе (займ.)…

480. І. Дружин, поправ, крамоли, древле, кравці, шевці, золотарі, перекупи, хлібниці, кушніри, бондарі, кожум’яки, каштеляне, осмники, писар, неня, злотоморе, віялах, семизорі.

488. І. Дівчатонько, щосуботоньки, містонька, бабоньки, куфайчатко, бабцюлі, бабчдні, чоботиченьки, хатусенька, бабченько, бабулина, бабусенція, бубулик, ночвеньках, дівулиня, дівогоренько, студентонька, сиротуля, сиропташечка, бабумамця, бабутатко, бабусонечко.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 26. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів ПОЯСНЕННЯ ПОЯСНЕННЯ 296.Берег Річки, кімната Вчителя, човен На березі, політ Орла, спів Матері, рядок Вірша, кущ Шипшини, вареники З вишнями, Добром нагріте серце, красаПрироди, учень Гімназії, збирання Винограду, потиск Руки, в ім’я Перемоги, маківка Ялинки. Прийм. ім, місця дієсл. ПДП ім. […]...

  2. Вправи 16-100 16. II. (2) прикметники: надійніший, багатша; Прислівники: повніше, повнокровніше. 23.II (3) Підвалина — 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. 2. перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2. перев. мн., перен. База, опора, основа чого-небудь. Наукові, ідеологічні основи, вихідні положення, норми чого-небудь. Професіограма – 1. Науковий опис виду праці та необхідних […]...

  3. Вправи 115-200 115. І. Самоідентифікація – 1. Визначення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Соціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів на основі будь-яких ознак), а окремим індивідом – своєї приналежності до певної групи. 3. Політико-економічне і національно-культурне самовизначення того чи іншого народу або нації. Інновації – 1. Нововведення. 2. екон. […]...

  4. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не відповідають на питання і не виступають членами речення) (виражає емоції та наслідує звуки) – іменник – прикметник – числівник – займенник – дієслово – прислівник – прийменник – сполучник – […]...

  5. Складання слів, основ і їхніх частин УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Складання слів, основ і їхніх частин Поширеним способом словотвору є складання двох і більше слів, основ або їхніх частин. Різновиди способу складання: А) Складання слів: Школа, інтернат -> школа-інтернат; кіно, театр -> кінотеатр; Б) Складання основи слова зі словом: Жовтий і гарячий -> жовтогарячий; В) Складання основ: […]...

  6. Вправи 305-399 305. І. Без’язикий, бар’єр, бюджет, безіменний, борються, безголів’я, бязь, бюро, в’яз, верб’я, верф’ю, в’юнок, в’язальниця, грюкати, дев’ять, дзвякнути, свято, м’ята, Кюв’є, Лук’яненко, медвяний, п’єса, п’єдестал, прем’єра, роз’юшити, об’єднати, ряд, Рєпін, Руж’є, сузір’я, серйозний, тьмяний, черв’як. II. Бар’єр – 1. Невисокі поручні, паркан, грати, огорожа. 2. Перепона, перешкода, що встановлюється на біговій доріжці, арені цирку та […]...

  7. Звертання, його роль, місце в реченні, способи вираження СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 33. Звертання, його роль, місце в реченні, способи вираження ПОЯСНЕННЯ Звертання – слово чи група слів, що називають того, до кого звернена мова. Поділяють на: – власне звертання – звертання до особи; – риторичні звертання – виявлення душевного стану, думок, почуттів мовця. Звертання не виступає членом речення і виділяється комами або знаком […]...

  8. Особливості вживання в мовленні ускладнених і неускладнених простих речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 32. Особливості вживання в мовленні ускладнених і неускладнених простих речень Прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. дієсл. дієсл. 355. 1. Рожеві, зелені, голубі, оранжеві, білі кольори Заливали світ і П’янили Дієсл. Свідомість. 2. Вона ішла, але здавалося мені, що ніжний пролісок в снігу Зоріє, Дієсл. дієсл. ім. ім. ім. Встає з-під нього і […]...

  9. Вправи 7-100 7. ІІІ І коха Нн Я має пори року, Має вихідні й Св Яткові дні, То воно дає гіркі уроки, То майне прощал Ь Но вдалині. (коми між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком і повторюваним сполучником) То в життєвих нетрях заблукає Й, повернувшис Ь, упаде до ніг. (комами виділено одиничний дієприслівник) І на всій землі […]...

  10. Вправи 801-893 801. Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 802. 4. 806. Арніка гірська – багаторічна трав’яниста рослина двадцять – шістдесят сантиметрів заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, один сантиметр завтовшки. Протяти першого року виростає лише сама розетка з шести – восьми досить великих довгастих прикореневих листків з п’ятьма – сімома […]...

  11. Вправи 250-299 250. 1) Речення, у яких ужито один художній засіб: 2. Твої очі мене пропекли вже, як вуглинки сині парчу (О. Слоньовська). 4. Згризає злоба людину, мов гусінь качан капусти (М. Стельмах). 6. День проїхав. Забрьоханий вечір по калюжах пробіг у ніч (П. Воронько). 7. Дід Дніпро розплющив очі, чоло зморщує чогось, серед ночі щаблю гоне […]...

  12. Вправи 53-98 53. Приятель, черговий, кілометр, навчання, запитання, подолання, пом’якшення, заслання, завдання, вимова. 54. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни. 2. Летів журавлик на крихких крилятах над прірвою розбурханої вулиці. 3. Цілу ніч сміється дощ, і асфальт став темно-сірий. 4. Гасне остання зірка у небесах бездонних. 5. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір. […]...

  13. Вправи 901-997 901. Організовано, гуманно, безперестанно, захоплено, безвинно, старанно, вражено, невблаганно, зрання, попідвіконню, безупинно, невпевнено, неприховано, навмання, щоденно, самовіддано, безпричинно, повсякденно, туманно, стурбовано, невгамовно, шалено, невпинно, стривожено, бездоганно, спросоння, схвильовано, неждано, віртуозно. 904. Віддавна, на гора, по-моєму, по-іншому, заодно, віч-на-віч, рік у рік, будь-що-будь, рано-вранці, анітрохи, зроду-віку, якось-то, всього-на-всього, куди-таки, будь-як, хтозна-куди, як-от, по-п’яте, мало-помалу, нізвідки, з […]...

  14. Вправи 201-288 201. 1. Не хвилюйся, сину, за мене, все буде добре, 2. До вступу в університет я працював лаборантом на кафедрі. 3. Наше місто не поступається красою іншим населеним пунктам України. 4. На зборах було схвалено заходи з модернізації підприємства. 5. Забудова міста здійснюватиметься відповідно до затвердженого плану. 6. Гуртківці робили по-своєму, оскільки не було інструкції. […]...

  15. Вправи 100-159 100. Страсний тиждень, водохресні морози, усний епос, доблесний воїн, улесливий ворог, почесне звання, швидкісне шосе, обласний архів, виїзна нарада, кількісний склад, вартісний захід, особистісний підхід, капосна лисиця, аванпостний загін, баластний запас, контекстні синоніми, контрастні кольори, шістнадцятий рік, сміливий правозахисник, кістлява фотомодель, пестливий погляд. Прикметники, утворені від іншомовних слів: аванпостний, баластний, контекстні. 101. Подякувати бандуристці, аплодувати […]...

  16. Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181) Тема. Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181). Мета. Вчити учнів за допомогою відмінкової форми іменників визначати відмінок прикметників у реченнях, виховувати шанобливе ставлення до Батьківщини. Обладнання: вірші, прислів’я про Батьківщину, запис “Пісні про рушник” на сл. А. Малишка, індивідуальні картки з текстом пісні. Хід уроку I. […]...

  17. Способи творення прислівників – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Способи творення прислівників Префіксальний: Вчасно – завчасно, давно – недавно. Суфіксальний: Дбайливий – дбайливо, де – десь, три – тричі. Префіксально-суфіксальний: Верх – наверху, лівий – зліва. Перехід інших частин мови в прислівник: Весною (ім.) – весною (присл.), шкода (ім.) – шкода (присл.). Складання слів однакових або протилежних […]...

  18. Вправи 717-794 717. І. Вона відчула страшенний біль. 2. На залізничній путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальші. 4. Тут треба розділити перший дріб на другий. 5. Наша експедиція мандрує горами і долинами. 6. Треба цікавитися подіями в світі. 7. Марічка пішла по воду. 8. Заняття з маркетингу відбувається щовівторка. 9. […]...

  19. Вправи 303-349 303. І. Прикм. Дієприкм. ГНИлий НЕДоторканний УЖИтковий ЗДОгадливий КИПучий ЗДРібнений ПОСинілий ЗБУдований ПРОкислий ЗАКипаючий II. “Переконатися пора: зробиш зло – не жди добра”. 305. 1. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі незлічені світла сіяли. 2. Я хочу бачити світ розплющеними очима. 3. Весняна гроза завжди несподівана, завжди ждана і завжди освіжаюча. 4. […]...

  20. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170) Тема. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170). Мета. Виявити істотну відмінність між прикметниками та іменниками як частинами мови: кожний прикметник залежно від іменника може змінюватись не тільки за числами і відмінками, а й за родами; вчити розпізнавати рід прикметників за родом іменників та формальними ознаками – родовими закінченнями. Обладнання: таблиця […]...

  21. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Урок 65 Тема. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Мета: вдосконалювати вміння рід, число і відмінок у сполученні з іменником, вміння добирати прикметники-синоніми, повторити правило перевірки ненаголошеного голосного у корені слова; розвивати словотворчі вміння дітей, усне мовлення; виховувати любов до природи. Обладнання: картинки зимової природи, словники синонімів, […]...

  22. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212) Тема. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212). Мета. Вчити школярів правильно вимовляти і вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи. Обладнання: експозиція дитячих квітів-розмальовок, таблиця “Почуття”, таблиця-ватман “Словничок”. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа “Крісло автора”. Діти зачитують твори про мамині (бабусині) […]...

  23. Займенники й контекст МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 14. Займенники й контекст ПОЯСНЕННЯ Займенник – самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. За значенням і граматичними ознаками виділяють 9 розрядів займенників: – особові (я, ти, він, ми, ви, вони); – зворотний (себе); – питальні (хто? що? який? чий? котрий? скільки?); – відносні […]...

  24. З ОРФОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА ДОДАТКИ Додаток 1 З ОРФОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА Агентство, – а Бадьорість, – рості, ор. – рістю Бджола, – и, мн. бджоли, бджіл Бездоріжжя, – я Богатир, – я, ор. – ем, кл. – ирю, Мн. – і, – ів, д. – ям (велетень) Брошура, – и Ведмідь, – медя, ор. – медем Вибирати(ся), – аю(ся), – […]...

  25. Стилістична роль дієслівних категорій МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 15. Стилістична роль дієслівних категорій 184.Праця – ім., працювати – дієсл., працівник – ім., працьовитий – прикм., працюючи – дієприсл. Писати – дієсл., писання – ім., пишучи – дієприсл., писаний – дієприкм., писар – ім. Зустріч – ім., зустрічатися – дієсл., зустрівши – дієприсл, зустрічний – ім., зустрічаючи – дієприсл., зустрінутий […]...

  26. Словосполучення як одиниця синтаксису СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 17. Словосполучення як одиниця синтаксису Словосполучення (за головним словом) Словосполучення (за синтаксичними відношеннями) Узгодження Керування Прилягання Головне й залежне слово мають однакові форми роду, числа, відмінку (спекотне літо – с. р., одн., Н. в.) Головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми (малювання пейзажів) Залежне слово приєднується до головного тільки за змістом […]...

  27. Вправи 200-243 Вправа 200 Підписаний документ кардинально міняв справу. Фірма, з якою була укладена угода на будівництво, несподівано збанкрутувала. Змінити скрутне економічне становище держави не здатен був жоден проголошений закон. Значно полегшив роботу надрукований посібник з підготовки до ЗНО. Вправа 201 1. Багато лиха зазнало тихівське жіноцтво за дні окупації. Оселі їхні зруйновано, господарство пограбовано, а самих […]...

  28. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...

  29. Вправи 400-446 Вправа 400 1. Не на кожне слово відвіт можна дати, бо закон… 2. Дощ іде на священика, бо вода… 3. Дерево славиться плодами, а людина… 4. Попроси у ледаря води, а він… 5. Загадай щось зробити ледачому, а він ще… 6. Зима пішла, й весна прийшла, проте ледарю все вмитись ніколи. 7. За добро добром […]...

  30. ЯКИЙ НАСТРІЙ І ЯК ЙОГО ПЕРЕДАЄ МУЗИКА? Урок 03. ЯКИЙ НАСТРІЙ І ЯК ЙОГО ПЕРЕДАЄ МУЗИКА? Вступ Музика тісно пов’язана з життям і може передати різноманітні настрої та почуття. Пригадаймо, які є настрої! Прослухаймо музику і визначимо її настрій. Демонстрація пісні “Що нам осінь принесе?” Розучування пісні “Що нам осінь принесе?” Настрій музики, яку ми прослухали, – осінній. Недарма вона називається “Що […]...

  31. Вправи 202-299 202.І. Слова зі спрощенням: обласного. Слова з фонетичним подовженням приголосних: бездоганним, життя, лікування, навчання, паління. 206. а) Стіл – стола, чоло – чільний, гребти – загрібати, кінь – коня, віз – воза, піч – печі, слово – слів, хід – ходу, поріг – порога, летіти – літати; Б) день – дня, сон – сну, молоток […]...

  32. Вправи 51-96 51. Падає (ос. ф.) з дерев пожовкле листя – День уже в обіди догорів (ос. ф.). – Кажуть (ос. ф.), що вночі на передмістя Осінь приблукала (ос. ф.) з хуторів. В центрі вона Буде (ос. в.) завтра ранком, Повагом Вступаючи (дієприсл.) туди… Що ж! Приходь (ос. ф.), задумлива селянко, – Я тебе Побачити (пеозн. ф.) […]...

  33. Вправи 203-248 203. 1. Не спитавши броду, не лізь у воду. 2. Не подумавши і кілочка не витягнеш. 3. На віку – як на довгій ниві: не пройдеш, ніг не поколовши. 4. Не хвали кашу, коли просо не просіяне. 5, Немає такого дерева, щоб на нього птиця не сіла. 6. Не говори пишно, щоб тобі на зле […]...

  34. Вправи 651-688 Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте, станьте, призьба, різкий, баский, вузький. Вправа 655 О-ди-на? д-цять Нав-ча? н-ня На?-кле? п Сім-де-ся? т За-ня? т-тя? До-ві? д-ник До?-го-ві? р Чер-го-ви? и Дро?-ва.. ., Пе-ре?-спі в До? б-рий О?-лень […]...

  35. Вправи 321-324 321. II. Синій вологий ранок насилу пробивався крізь осінній туман. Жовті дубові чагарники були в росі. Малишкін ішов поряд і майже не дивився по боках – він не відривав від мене очей. Він примушував мене дивитися то на море, яке сизою хмарою лежало внизу біля наших ніг, то на останню жовту квітку, що виросла на […]...

  36. Вправи 5-48 Вправа 5 Квіти в українській символіці відіграють значну роль, оскільки символізують дорогі для людини поняття, як-от, наприклад, мальви, чорнобривці – символ рідного дому; барвінок символізує вічну красу, молодість, здоров’я, а також пам’ять; соняшник асоціюється зі сонцем, а пролісок – із весною. З дубом в українській традиційній символіці порівнювали велетнів, твердих за характером, незламних людей, ясень […]...

  37. Вправи 100-149 Вправа 100 II. Орфограми Різьбленій – від різьба, ь після м’якого [з’] в кінці складу; Колисці – без ь, між двома м’якими приголосними ь не ставиться; Походить від колиска – ск Новенькі – суфікс – еньк – з ь; Ткаля – немає подвоєння; Виготовленню – подвоєння в абстрактних іменниках віддієслівного походження; Радості – без ь, […]...

  38. Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). Урок розвитку мовлення. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359-362). Контрольна робота: диктант Тема. Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). УРОК 110 Урок розвитку мовлення УРОК 111 Тема. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359 362). УРОК 112 Тема. Контрольна робота: диктант. Мета. Перевірити вміння правильно писати слова на вивчені орфограми та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації. Хід уроку I. Організація […]...

  39. Вправи 250-297 Вправа 250 Поезія Стуса не екстенсивного, а інтенсивного типу. Вимушене, зумовлене обставинами життя “самособоюнаповнення” (його термін), обмеженість і повторюваність тематичного матеріалу компенсуються експресивністю. У процесі творчої еволюції смаки й уподобання поета мінялися. II. 1) екстенсивний – пов’язаний не з якісним, а кількісним збільшенням, розширений; Інтенсивний – напружений, посилений, дієвий; Експресивний – виразний, сповнений експресії (підкресленого […]...

  40. Вправи 150-199 150. Слово “слово” вжито у тексті у прямому значенні. 162. 1. Образ життя школяра передбачає оволодіння вмінням самостійно знаходити та обробляти інформацію.2.Мовний режим передбачає спілкування у школі як на уроках, так і після них винятково державною мовою.3.На класних зборах староста класу доповів, що мовний режим у нас виконується. 4. Деякі учні висловили думку, що давно […]...

Ви зараз читаєте: Вправи 405-488
«
»