ХАМСИН

Related posts:

1. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
2. ПОСУХА Екологія – охорона природи ПОСУХА – тривала (багатоденна, багатомісячна, багаторічна) суха погода часто при підвищеній т-рі повітря, з відсутністю чи вкрай незначною кількістю опадів, яка призводить до виснаження запасів води (вологи) в грунті та різкого зниження відносної вологості повітря. У результаті П. створюються несприятливі умови для розвитку рослин, відбувається пересихання водойм, водопоїв диких та домашніх […]...
3. МЕЗОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕЗОСФЕРА – шар атмосфери, що лежить вище від стратосфери, в межах 50-80 км над поверхнею Землі, та змінюється термосферою; характеризується різким зниженням т-ри з висотою (приблизно від 0 до -90 °С), що сприяє розвитку турбуленції....
4. ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим вмістом пилу органічного походження вибухонебезпечне....
5. РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ – циклічні коливання життєдіяльності організмів, пов’язані з циклічними ритмами в зовнішньому середовищі. Розрізняють добову ритміку, зумовлену зміною дня і ночі, річну ритміку, пов’язану з циклами сонячної активності....
6. ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА – різновид холодних пустель, де відсутність рослинності визначається низькими т-рами повітря та нестачею фізіологічно доступної вологи і речовин мін. живлення....
7. ВІДЛИГА Екологія – охорона природи ВІДЛИГА – короткочасне підвищення т-ри повітря понад 0 С взимку, викликане переважно адвекцією теплого повітря. Як правило, супроводжується хмарною погодою, підвищенням вологості повітря, опадами у вигляді дощу, туману. В., особливо тривала, має велике екол. значення для рослин і тварин: призводить до передчасного танення снігового покриву, появи води в пониззях, виходу деяких […]...
8. ІМЛА Екологія – охорона природи ІМЛА – втрата повітрям прозорості, покаламутніння атмосфери біля земної поверхні, зумовлене розсіюванням світла на дрібних крапельках води, кристаликах льоду чи на завислих у повітрі аерозольних часточках. Виникнення І. пов’язане з забрудненням нижніх шарів атмосфери пилом і продуктами згоряння над великими містами, є наслідком ліс. пожеж, пилових бур. Інтенсивність і тривалість І. […]...
9. ПРАВИЛО ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДАПТАЦІЙ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДАПТАЦІЙ – добра пристосованість організмів до певного чинника не означає такої самої адаптованості до інших....
10. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
11. СОН ЗИМОВИЙ/ЛІТНІЙ Екологія – охорона природи СОН ЗИМОВИЙ/ЛІТНІЙ – гальмування в корі головного мозку та підкоркових ділянках, що супроводжується зниженням обміну речовин. Це дає змогу тваринам пережити несприятливий період року. Відрізняється від сплячки інтенсивністю гальмівних процесів усіх функцій і здатністю проснутися (ведмеді, борсуки)....
12. БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
13. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
14. СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) Екологія – охорона природи СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) – сукупність газоподібних забрудників, пилових часточок та крапель туману....
15. БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК – властивість живих організмів орієнтуватися в часі. Грунтується на строго періодичних фіз. і хім. процесах, які відбуваються в організмі....
16. ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
17. НАСАДЖЕННЯ ПРИДОРОЖНЄ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПРИДОРОЖНЄ – деревна або чагарникова рослинність, призначена для захисту шляхового полотна від снігових чи пилових скупчень, а також захисту навколишнього...
18. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
19. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
20. ЕКСПУЛЬВЕРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПУЛЬВЕРИЗАЦІЯ – винесення з екосистеми розпилених вітром мін. і орг. речовин та їх розподіл на значних територіях і відстанях від джерела емісії (перенесення часточок грунту під час пилових бур, мор. солі штормовими вітрами тощо)....
21. СМУГА ЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЗАХИСНА – ліс. й неліс. площі, виділені для захисту шляхів від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання сан.-гіг. та естетичних Функцій. Різняться екол. умовами та особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються....
22. АБРАЗІЯ Екологія – охорона природи АБРАЗІЯ – процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ, морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бур, заметілей....
23. ГАЛАКТИКА Екологія – охорона природи ГАЛАКТИКА – космічна система, що складається з зірок (понад 100 млрд), зоряних скупчень, пилових і газ. туманностей, розсіяних газу і пилу. До складу однієї з Г. входить і наша Сонячна система....
24. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ – прямий та опосередкований інформаційний взаємовплив організмів, що належать до різних видів, який супроводжується обміном речовиною та перетворенням енергії....
25. САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ – ліквідація забруднень абіотичними чинниками середовища і в ході життєдіяльності організмів....
26. АРИДНІСТЬ Екологія – охорона природи АРИДНІСТЬ – сухість клімату, що спричинює недостачу вологи для забезпечення життєдіяльності організмів....
27. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
28. АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
29. ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ – різноманітні форми взаємодії речовини та енергії, що відбуваються без змін хім. складу речовин, але викликають зміни у функціонуванні прир. (у т. ч. живих) систем. Відіграють значну, але ще недостатньо з’ясовану роль у процесах життєдіяльності. Взаємодія ел.-магн. полів інтенсивно вивчається....
30. БІОКОРОЗІЯ Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів....
31. НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) – повне закріплення акліматизованого виду в новому для нього регіоні, остаточне входження інтродуцента в екол. нішу раніше чужої йому екосистеми, пов’язане з набуттям цим видом спец. адаптацій. Найкраще Н. піддаються рослини з високими темпами росту і здатністю до швидкого розмноження (карантинні бур’яни) та тварини, які успішно витримують конкуренцію з […]...
32. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
33. ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН – виділення організмами кінцевих чи побічних продуктів метаболізму в біоценотичне середовище. До таких речовин належать також кореневі виділення, рідини, гутація, піт, камеді, екскременти тварин. Е. р. є обов’язковим наслідком процесів життєдіяльності організмів. Це слід враховувати під час оцінювання екол. ситуації середовища існування організмів....
34. ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА – маса органічної речовини, яка утворюється в процесі життєдіяльності автотрофних організмів – зелених рослин та хемосинтетиків. Розрізняють П. п. валову та П. п. чисту....
35. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який чинник найсприятливіший, розрізняють види тепло-, холодо-, волого – та сухолюбні тощо. Чинник, сила вияву якого нижча або вища за О., обмежує […]...
36. ЗОНА КОМФОРТУ Екологія – охорона природи ЗОНА КОМФОРТУ – 1) оптимальне для людини чи ін. живих організмів співвідношення усіх чинників середовища (для людини – фіз. та соц.-екон.). Напр., для людини, що відпочиває або виконує легку фіз. роботу: т – ра повітря взимку 18-22, влітку 23- 25 С, швидкість руху повітря взимку 0,15, влітку 0,2-0,4 м/с, відносна вологість […]...
37. ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) – підвищення т-ри повітря з висотою в деякому шарі атмосфери замість звичайного її зниження. І. т. (в а.) призводить до того, що тепліші верхні шари перешкоджають вертикальному руху повітря, внаслідок чого під ними нагромаджуються водяна пара, пил, формуються туман, імла, послаблюється розсіювання забрудників поблизу земної поверхні....
38. ЗАБОЛОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАБОЛОЧУВАННЯ – 1) підвищення вологості грунту, зумовлене недостатнім стоком, підняттям рівня грунт, вод, близьким їх заляганням або ускладненням умов випаровування (напр., після ліс. пожеж). 3. супроводжується зміною рослинності, наземного тваринного складу, грунт, фауни, мікрофлори, режиму хім. реакцій та власне характеру грунтів, що перетворюються на перезволожені, заболочені та болотні; 2) заростання водойми, […]...
39. БІЛКИ Екологія – охорона природи БІЛКИ – біополімери, які є основою життєдіяльності організмів. З Б. нерозривно пов’язані процеси обміну речовин і перетворення енергії. До складу організму входять тисячі білків, кожен з яких має свою унікальну структуру. Завдяки інформації, закодованій у цій структурі, Б. функціонують за різноманітними індивід, програмами. їм належить провідна роль у молек. механізмах усіх […]...
40. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...