Характер сонячної радіації, її поглинання лісом
Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 2. ЛІС І СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ
2.1 Характер сонячної радіації, її поглинання лісом
Основним джерелом енергії, що обумовлює природні процеси у біосфері Землі, є Сонце. Воно забезпечує широтне поясне прогрівання земної поверхні, циркуляцію повітря в атмосфері тощо.
Джерелом світла на планеті є сонячна радіація, вона вимірюється Сонячною константою – кількістю енергії, що припадає на 1 см2 поверхні, перпендикулярної до променів. Для умов Європи константа становить 7,74 Дж/
Навколишнє середовище через кліматичні фактори надає енергію усьому живому на Землі. Потік енергії впливає на температуру рослин, разом з земним випромінюванням забезпечує конвекцію та транспірацію. Отримана рослинами енергія може накопичуватись у вигляді тепла або під дією фотосинтезу перетворюватись у фотохімічну і т. п. Залишок енергії вважається нетто радіацією.
Вплив лісу на процес поглинання радіації – значний. Лише незначна частка радіації у густому лісі досягає поверхні грунту. Так, у широколистяному лісі вона становить усього 1-5%, а після листопаду – збільшується до 50-80%. У густих ялинових лісах до поверхні грунту доходить усього 2,5% загальної освітленості сонцем.
Листя дерев пропускають від 10 до 25% сонячної радіації, яка надходить на їх поверхню.
Якість радіації під пологом лісу залежить від оптичних властивостей листя та частки радіації, яка надходить через просвіти у полозі лісу. Більш високу здатність пропускати промені мають хвойні породи, а листяним притаманна більша вибірковість певних променів. Найбільше листя пропускає зелених, а зранку – червоних променів. Менша здатність листя до поглинання і підвищена до відбиття променів, порівняно з хвоєю, використовується при дистанційному моніторингу у мішаних лісів за допомогою аерофотозйомки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...