Головна ⇒ 📌Бджільництво ⇒ ХВОРОБИ БДЖІЛ

ХВОРОБИ БДЖІЛ

ХВОРОБИ БДЖІЛ – порушення життєвих функцій медоносної бджоли під дією різних несприятливих факторів. X. б. можуть бути викликані несприятливими зовнішніми факторами: механічними (ушкодження матки та бджіл при огляді, перевезенні сімей або при проходженні бджолами через вузький льоток або гострі краї обмежувальної решітки), термічними (перегрів, переохолодження гнізда, запарювання в літній період), хімічними (збір отруйного нектару й пилку, згодовування цукру з домішками кухонної солі або великих доз лікарських речовин), біологічними (патогенні

бактерії, гриби тощо). Хвороба може початися в окремої форми бджолосім’ї, але внаслідок їхнього тісного взаємозв’язку занедужує вся сім’я, виникає розлад рефлекторних і гуморальних зв’язків, ослаблення або припинення захисту гнізда від ворогів, скорочення або припинення восковиділення, обпилювальної й медозбиральної діяльності.

X. б. класифікуються за сезонністю проявів хвороби; клінічними й патологоанатомічними ознаками хвороб; віком уражених бджіл; походженням хвороб. X. б. поділяються також на заразні й незаразні.

Незаразні X. б. виникають внаслідок порушень необхідних умов життя бджіл

– утримання, годівлі, розведення. Ці хвороби зникають, як тільки усувають причину їхнього виникнення. Вони не передаються від хворих сімей до здорових і не поширюються з однієї пасіки на іншу. Так, при недостатньому утепленні або великий розширеності гнізда може виникнути хвороба – застуджений розплід; при наявності у вуликах щілин або великої розширеності гнізда в безузятковий час провокується бджолине злодійство; при наявності у вулику старих стільників зі зменшеним діаметром чарунок почнеться карликовість, а підвищені вологість і температура викличуть запарювання.

В утриманні бджіл необхідно прагнути до створення найбільш сприятливих умов для росту й розвитку здорових бджолосімей.

Заразні X. б. поділяються на інфекційні й інвазійні. Будь-яка хвора бджола є джерелом захворювання всієї бджолиної сім’ї, чи то інфекційна, чи інвазійна X.

Збудниками інфекційних X. б. є:

Віруси – дрібні організми, що живуть і розвиваються тільки на живих організмах. Відомо понад 300 видів вірусів. Чимало з них викликають найнебезпечніші X.: ящур, сказ, кліщовий енцефаліт. Віруси можуть паразитувати як на бактеріях (бактеріофаги), так і на рослинах (фітопатогенні віруси), на людині й на комахах (зоопатогенні віруси).

Роздивитися віруси можна тільки під мікроскопом. Відомо, що вони мають форму паличок, ниток, куль і багатогранників.

Бактерії – одноклітинні організми. їх налічується близько 10 тис. видів. За зовнішніми ознаками розрізняють три основні форми бактерій: кокову (кулясті бактерії), паличкоподібну (бацили) і спіральнозвивисту (вібріони й спірили). Серед них розрізняють рухливі й нерухливі види, а також спороутворюючі й такі, що не утворюють спори.

X. комах, викликані бактеріями, називають бактеріозами, а викликані бацилами – бацильозами.

Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. X., викликані грибами, називаються мікозами. Бджоли піддаються мікозу частіше в сиру й прохолодну погоду, у погано утеплених вуликах і в слабких сім’ях. Трупи бджіл і личинок, що загинули від мікозів, висихають, твердіють і покриваються схожим на повсть нальотом.

Інвазійні X. викликають одноклітинні (найпростіші) і багатоклітинні (членистоногі) організми тваринного походження.

Найпростіші – мікроскопічні одноклітинні тваринні організми. їхніми органами руху є джгутики й війки. Харчуються вони через ротові отвори або всмоктують їжу всією поверхнею тіла.

Гельмінти (мермітиди) – багатоклітинні організми. У бджіл паразитує хробак, який належить до класу круглих хробаків, – нематод. їхні личинки проникають через стінку кишечника бджоли й розвиваються в черевних міжпорожнинних тканинах.

Членистоногі – розповсюджені багатоклітинні організми, що включають у себе кілька класів. Представники таких класів, як комахи й павукоподібні, паразитують на бджолах.

Комахи, що паразитують на бджолах: представники двокрилих (мухи), твердокрилих, лускокрилих і перетинчатокрилих. Ці комахи є переносниками багатьох хвороб бджіл.

Розвиток інфекції залежить від виду мікроба, його кількості й вірулентності (здатності жити й розмножуватися в макроорганізмі, придушуючи його захисні властивості). А інфекція бджолиної сім’ї визначається кількістю захворілих особин, формою (повільна або швидка) перебігу хвороби й темпом відтворення потомства. Одиничні захворювання з повільною формою в одній бджолосім’ї зазвичай не позначаються на життєдіяльності бджіл. Така сім’я нічим не відрізняється від здорової. А при масовому захворюванні бджіл у сім’ї й гострій формі перебігу хвороби хвора сім’я швидко слабшає й дуже відрізняється від здорової.

У бджіл досить часто зустрічається прихована форма перебігу X., тому не вдається вчасно відокремити хвору сім’ю від здорової й ужити необхідниих оздоровчих заходів.

Явна форма X. помітна з першого погляду: бджолосім’я відстає в розвитку, слабшає, при акарапідозі, наприклад, бджоли в перший очисний обліт повзають по землі перед льотком, а при європейському гнильці спостерігаються загибель і гниття личинок у віці 3-4 днів зі зсувом їх зі звичайного положення; при пилковому токсикозі – масова загибель молодих бджіл і т. п. X. б. може протікати в легкій формі, при якій ознаки ледь виражені й за ними важко поставити діагноз, і наявність інфекції можна підтвердити тільки лабораторним способом.