Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві
ТЕМА IV “БУДЬМО ГРОМАДЯНАМИ”
УРОК 27 Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві.
Тема. Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві.
Мета: дати визначення ключових понять уроку; познайомити учнів з основоположними документами: Загальною декларацією прав людини, Міжнародною конвенцією про права дитини; з’ясувати співвідношення прав та обов’язків громадянина.
Обладнання: підручник, робочий зошит, дошка.
Епіграф: “Щоб країна могла жити, треба, щоб жили права” (А. Міцкевич).
Вислови:
“Закони пишуться для звичайних людей, тому вони повинні грунтуватися на звичайних правилах здорового глузду” (Т. Джефферсон).
Ключові поняття: декларація; права людини; конвенція.
Тип уроку: інтегрований.
Структура уроку
I. Вступна частина.
1. Вітання.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності.
4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.
II. Основна частина.
1. Що таке права людини. Загальна декларація прав людини.
2. Якими є права дитини.
3. Як співвідносяться права та обов’язки.
III. Заключна частина.
Висновки.
IV. Домашнє завдання.
Хід уроку
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.
1. Вітання.
Учитель. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми розглядали тему “Як обираємо власний життєвий шлях” і познайомилися з такими поняттями, як свобода; свобода волі; свобода дій; свобода творчості; із тим, що означає реалізувати себе.
2. Актуалізація опорних знань.
Вікторина.
1) Можливість самостійно вибирати життєві цілі, орієнтири, способи дії, учинки; здатність діяти відповідно до власних інтересів і цілей, ухвалювати рішення й утілювати їх у життя. (Свобода.)
2) Особа, яка належить до постійного населення якоїсь держави, користується правами та виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави; той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині (свідомий член суспільства, людина, що підпорядковує особисті інтереси громадським). (Громадянин.)
3) Такий спосіб суспільного устрою, коли основна роль в ухваленні рішень належить народу. (Демократія.)
4) Можливість самостійно визначати свої цілі, наміри, спосіб дій, керуючись моральними приписами й цінностями. (Свобода волі.)
5) Такий суспільний устрій, за якого люди створюють мережу добровільних об’єднань для вираження, задоволення й захисту інтересів різних груп населення, прагнуть до моральних відносин між усіма громадянами країни. (Громадянське суспільство.)
6) Можливість діяти без заборон у якій-небудь сфері. (Свобода дій.)
7) Моральні норми, пройняті турботою про благо людини, повагою до її гідності, людяністю. (Гуманістична мораль.)
8) Право людини втілювати мрії та задуми, створюючи щось нове, оригінальне, таке, чого раніше не було. (Свобода творчості.)
9) Зробити реальністю, всебічно розвинути всі свої здібності й можливості досягти успіху. (Реалізувати себе.)
10) Усвідомлення громадянином своїх прав та обов’язків перед державою, суспільством. (Громадянськість.)
Учитель. Роздивіться малюнки на сторінці 147 підручника. На вашу думку, від чого залежить життя людини: від долі чи особистої свободи волі? (Відповіді дітей зводяться до того, що життя людини, її місце в суспільстві, її щастя залежать від самої людини, від її вибору.)
Удома ви виконували тест на сторінках 146-147 підручника і читали міф про царя Мідаса. Чим керувався у своєму виборі цар Мідас? Які цінності він ставив вище за інші? Чи є золото найвищою цінністю? Що б ви попросили в бога Діоніса на місці цього царя? (Відповіді дітей.)
Перевірка письмового домашнього завдання в робочому зошиті
З теми “Як обираємо власний життєвий шлях”.
1-2. Дай позитивну чи заперечну відповідь.
Чи доречно говорити про моральність людини, позбавленої свободи? (Варіант Б. Ні.)
Чи має слушність твердження, що свобода однієї людини завершується там, де починається свобода іншої? (Варіант А. Так.)
3-4. Що означає вираз “реалізувати себе”? (Досягти успіху, розвинувши свої здібності, таланти; стати успішною людиною.)
5-6. Наведи 2-3 приклади обмеження свободи людини.
Прикладом обмеження свободи людини вважаю, (обмеження свободи висловити свою думку; неможливість здобути освіту, знайти роботу; обмеження свободи пересування).
7-8. Вибери з тверджень ті, в яких ідеться про вияви свободи.
(А. Можливість висловлювати свої переконання, обстоювати власну думку, яка не збігається з позицією влади.
Г. Можливість подорожувати своєю країною та, за бажанням, виїжджати за кордон.
Е. Можливість користуватися в сімейному колі будь-якою мовою.)
9-10. Прокоментуй байку Езопа за поданими запитаннями.
Чи в однакові обставини потрапили обидві жабки? (Так, вони обидві опинилися в однаковій ситуації.)
Чому одна втопилася, а друга врятувалася? (В однієї із жаб було бажання вижити, вона вірила у свої сили і в те, що свою долю може вирішити сама, а друга жаба не захотіла боротися за життя, вирішила, що її доля вирішена наперед, – і потонула.)
Чого навчає байка? (Байка навчає того, що не можна здаватися ні за яких життєвих обставин, а треба творити самому свою долю.)
11-12. Обгрунтуй або спростуй давньогрецький афоризм: “Вільною є та людина, з якою трапляється тільки те, чого вона сама хоче”. (Так. Якщо людина не обмежена у своїх правах та має можливість розумно реалізовувати свої бажання, узгоджуючи їх із суспільними нормами моралі та закону, її можна вважати вільною.)
3. Мотивація навчальної діяльності.
У космос із правами людини
Дійові особи:
Ведучий
Командир зорельота (учитель)
Маленький Чоловічок
Ведучий. У тридесятому царстві йшла підготовка до космічного польоту. Все було готово. Навіть інопланетні мови не становили проблеми: комп’ютерний перекладач успішно впорається з будь-якою мовою. І раптом астронавти пригадали, що ніхто з них не знав інопланетних законів. А як же летіти без знання законів?
Командир зорельота. Колись на Землі з’явилися люди, а разом із ними – питання: що люди можуть робити і чого не можуть робити, що вони зобов’язані і чого вони не зобов’язані робити, на що мають право і на що не мають? Ви справді не знаєте законів? Не може бути.
Освічені люди! Пригадайте, що навіть Буратіно і Царівна-жаба, Гуллівер і Дон Кіхот, князь Гвідон і Том Соєр займалися вирішенням питань про права людини. А разом із ними тисячі й тисячі інших літературних героїв. Запевняю вас: немає жодної книги на світі, жодного художнього твору, в яких так чи інакше не зачіпалися б права людини! Закони потрібно знати! Ви запитаєте: “Які?” Французькі, китайські, американські, африканські?
Приймаю рішення: користуватимемося Загальною декларацією прав людини. Вона – єдиний для всіх людей Закон. У космічну подорож будуть відібрані астронавти, що знають права людини.
Починаємо передполітне вивчення цієї самої Декларації. Заняття проводитиме Маленький Чоловічок – герой книги А. Усачова “Пригоди Маленького Чоловічка”. Одного разу він знайшов у своїй бібліотеці невелику книжку, яка називалася “Загальна декларація прав людини”, вона йому дуже сподобалася. Але в кого він не питав, ніхто в місті
Навіть не чув про свої права. І Маленький Чоловічок вирішив, що треба це виправити.
Маленький Чоловічок. І ось одного разу я вийшов на центральну площу міста з великим плакатом:
“Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом та совістю й повинні ставитися одне до одного в дусі братерства”.
“Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища”.
Так я познайомив своїх городян із першою і другої статтями Загальної декларації прав людини, яка була прийнята в 1948 році Організацією Об’єднаних Націй.
Командир зорельота. 10 грудня – день прав людини. (Учні записують дату в зошиті.) Цього дня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Загальна декларація прав людини, якою було проголошено пріоритет гідності особи, прав і свобод людини, закріплено рівність усіх перед законом і рівний захист закону, право кожного на особисту свободу і недоторканність, свободу думок і рішень, совісті, пересування та ін. Проголошено також соціально-економічні та культурні права людей.
День прав людини відзначається у всьому світі. Рішення про святкування цього дня ухвалене 4 листопада 1950 року на V сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Маленький Чоловічок. У Загальній декларації прав людини проголошено, на що має право кожна людина. Прочитайте про це в підручнику на сторінці 153 в завданні 3. (Діти читають.)
Командир зорельота. Дякую вам, Маленький Чоловічку. Тепер, дізнавшись свої права, можна жити з упевненістю й гідністю не тільки на Землі, але й у космосі. Тільки треба пам’ятати: ані “тридцять витязів прекрасних” із казки Пушкіна про царя Салтана, ані навіть тридцять тисяч витязів не забезпечать виконання всіх статей Декларації. Здійснимою Декларацію зробить тільки робота наших із вами душ і розуму.
Ведучий. Нагадаємо всім тридцяту статтю Загальної декларації прав людини: “Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим людям права займатися будь-якою діяльністю, що порушує права і свободи, викладені в Декларації”.
Маленький Чоловічок. Як?! Невже Декларація прав людини насправді відома і на інших планетах?
Ведучий. Звичайно, адже це – Загальна декларація! Ті, що живуть за її законами, усюди бажані гості. У будь-якому місці планети Земля, на будь-якій планеті Всесвіту.
4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.
Учитель. Як ви вже здогадалися, тема уроку сьогодні звучить так: “Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві”. Ми розглянемо, що таке “права людини”, “права дитини”, “обов’язки людини й громадянина України”; з’ясуємо, що таке декларація, конвенція; якими є права людини та якими – права дитини; поговоримо про те, як поважати й захищати права людини в демократичному суспільстві; як співвідносяться права та обов’язки.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.
1. Що таке права людини. Загальна декларація прав людини.
Учитель. Наш гість вже познайомив нас із деякими статтями Загальної декларації прав людини. Що ж таке “права людини”?
Права людини – можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага, необхідні їй для нормального життя та розвитку.
Декларація – офіційний документ, у якому проголошені певні принципи та положення.
Загальна декларація прав людини була прийнята ООН 10 грудня 1948 року.
Учитель. А зараз прочитайте вголос текст “Що таке права людини” (с. 152) і знайдіть у ньому відповідь на моє питання: на чому грунтуються права людини, які захищаються міжнародними документами й законами нашої країни? (Права людини, що захищаються міжнародними документами й законами нашої країни, засновані на моральних нормах і цінностях: справедливість, рівноправ’я, повага до людської гідності.)
2. Якими є права дитини. Міжнародна конвенція про права дитини.
Учитель. Якими ж є права дитини? Чи відрізняються права дитини від прав дорослої людини і в яких документах ці права проголошено?
Прочитайте на сторінці 153 текст “Якими є права дитини” і випишіть відповіді на два питання:
Які документи утверджують права дитини? (Декларація прав дитини, 1959 рік; Міжнародна конвенція про права дитини, 1989 рік.) (Права дитини – це певні можливості, необхідні людині до 18 років для життя і досягнення зрілості.)
Конвенція – договір між державами з якогось спеціального питання.
Робота з підручником.
Прочитайте про права дитини на сторінці 153 в завданні 4.
Проілюструйте в групах колективними малюнками одне з прав дитини.
(За браком часу це завдання можна дати додому.)
3. Як співвідносяться права та обов’язки.
Учитель. Обов’язки – це встановлена державою на користь усіх членів суспільства і закріплена в її Конституції необхідність, яка передбачає кожному громадянинові певний вигляд і ступінь поведінки, відповідальність за неналежне його виконання. Обов’язки – це така поведінка людини, яка в суспільстві вважається за необхідне і належне. Вони частково записані в законах, а частково вважаються в суспільстві чимось само собою зрозумілим і визначаються нормами моралі. Наприклад, жоден закон не забороняє радіти чужій біді, а ось норма моралі таку поведінку засуджує. Дотримуючись норм моралі, ми співчуваємо людині, яка потрапила в біду, і вважаємо своїм обов’язком запропонувати їй свою допомогу й підтримку. Послухайте казку.
Казка про свободу та відповідальність
Колись давно зустрілися біля річки Істини двоє – Свобода і Відповідальність – і завели розмову про те, хто з них більше допомагає людям.
– Я, – каже Свобода, – показую людям той життєвий шлях, йдучи яким, вони справді можуть відчути себе вільними людьми. Я вчу людей не бути рабами своїх пороків і своїх низьких бажань, рабами своєї дріб’язкової земної суєти. Я вчу їх пізнати сенс вільного життя, я вчу їх бути терплячими й уважними одне до одного, я вчу їх любити одне одного, бо любов є основою свободи і вона ж є руслом річки Вічності.
– Усе це чудово, – сказала їй на те Відповідальність, – я теж зичу людям добра і бажаю, щоб, ідучи до свого щастя, люди не спотикалися
Об камені вседозволеності і спокус. Я вчу людей поважати закони й порядки суспільства, я вчу людей мати обов’язки перед іншими. Адже за кожним пагорбом учинку завжди лежить поле відповідальності.
Довго й терпляче слухала річка Істини цю цікаву бесіду і, нарешті, промовила:
– Шановні Свободо і Відповідальносте, ви обидві однаковою мірою потрібні людям, невже ви не бачите, що схожі одна на одну, як сестри – близнята. Адже без Відповідальності ти, Свободо, перетворилася б на розбещеність, а ти, Відповідальність, без Свободи стала б для людей безжальним тюремником і катом. Чи не так? Якщо не вірите мені, то тоді погляньте в дзеркало моєї чистої води, – сказала їм річка Істини.
Поглянули Свобода і Відповідальність у дзеркальну гладінь річки Істини й побачили, що вони як дві краплі води схожі одна на одну.
Ось із тих пір і йдуть разом по дорозі життя, міцно узявшись за руки, Свобода і Відповідальність, допомагаючи людям жити гідним, чесним і радісним життям.
Учитель. Відповідальність люди розуміють по-різному в різних ситуаціях. Існує відповідальність, яка нам призначена, яку ми в деяких випадках зобов’язані нести; в інших випадках нам дається вибір, чи нести ту чи іншу відповідальність; і є відповідальність, яку ми визначаємо самі для себе. Це визначення можна розділити на три різні категорії: відповідальність, яку ми несемо, тому що її нам нав’язують, – борг; відповідальність, яку ми несемо, тому що цього вимагають обставини, – обов’язки; відповідальність, яку ми несемо без чиїхось указівок, – учинки.
Наведіть приклади відповідальності вдома, у школі, щодо навколишніх людей.
Робота з підручником.
Прочитайте текст “Як співвідносяться права й обов’язки”. Зробіть висновок із прочитаного. (Реалізовуючи свої права, людина не може діяти наперекір інтересам інших або обмежувати їх права.)
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.
Висновки.
– Що таке декларація?
– Що таке конвенція?
– Які важливі документи про права людини та права дитини ми розглянули на уроці? (Відповіді дітей.)
Учитель. Наш Основний закон – Конституція України – визначає обов’язки та права громадян України. Але багато що для забезпечення прав людини ми можемо зробити самі: підтримати того, хто слабший, допомогти тому, хто потрапив у біду, протистояти несправедливості. Якщо важко захищати свої права самому, слід шукати однодумців. У багатьох країнах люди об’єднуються в громадські організації, товариства, які захищають права людини.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Прочитати відповідний параграф підручника (с.151-156). Проаналізувати ситуацію, подану на с. 156, відповівши на подані запитання.
Вивчити визначення ключових понять.
Виконати завдання в робочому зошиті з теми “Якими є права й обов’язки людини в демократичному суспільстві”.
Додаткові завдання за бажанням: підготувати малюнки, які ілюструють права дитини; підготувати одне із судових засідань за казкою “Гуси – лебеді”, “Снігова королева”.
Інформація для вчителя.
Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини
ООН визнала, що “людство зобов’язане давати дитині краще, що воно має”.
1979 – Міжнародний рік дитини. Польща запропонувала розробити конвенцію, яка забезпечувала б дітям юридичний захист.
1989 – Конвенцію прийнято Генеральною Асамблеєю ООН.
1990 – Конвенція набула чинності 2 вересня. Ця Конвенція спрямована на забезпечення дітям:
А) основних умов, необхідних для виживання (їжа, вода й охорона здоров’я);
Б) можливостей розвитку (ігри й освіта);
В) захисту (від зловживань, експлуатації та озброєних конфліктів);
Г) права на участь (свобода вираження своєї думки і право бути почутим).
***
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) був заснований у грудні 1946 року, коли мільйони дітей у Європі страждали від недоїдання, захворювань і наслідків Другої світової війни. Одним із перших заходів було надання молока і ковдр дітям, чиї будинки були зруйновані. Незабаром стало зрозуміло, що діти в усьому світі потребують допомоги, і в 1950-х роках ЮНІСЕФ перетворився на постійну структуру ООН.
ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, спеціальна установа ООН, створена в 1946 році. У її Статуті говориться, що “оскільки війна починається в розумі людей, повинні бути створені захисні механізми миру”. Ця організація сприяє поширенню освіти в усьому світі, збереженню спадщини й культури країн світу, поліпшенню доступу до засобів спілкування й підтримці соціально-наукових досліджень.
Починаючи з 1981 року ЮНЕСКО нагороджує медаллю Пабло Пікассо художників і відомих діячів за їхній внесок у справу міжнародного діалогу. Таку медаль отримали американський скрипаль Йегуді Менухін, шведська актриса Інгмар Бергман і південноафриканська письменниця Надін Гордімер.