З історії розвитку чорної металургії в Україні. Металургія й охорона довкілля
РОЗДІЛ 4 ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО НАЙВАЖЛИВІШИХ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
§ 77. З історії розвитку чорної металургії в Україні. Металургія й охорона довкілля
Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:
Обгрунтувати екологічні проблеми, пов’язані з металургією, шляхи їх розв’язування;
Описувати розвиток чорної металургії в Україні; оцінювати екологічну небезпеку металургійного виробництва;
Висловлювати судження з приводу подолання екологічних проблем.
Виробництво заліза на території України відоме з VII – V ст.
За часів Київської Русі набув поширення сиродутний процес добування заліза, тобто відновлення залізних руд деревним вугіллям у горнах.
У XIV – XVIII ст. на Поліссі, Прикарпатті, в Галичині, на Київщині здійснювалося виробництво металу в горнах і примітивних домницях. Наприкінці XVIII ст. на Поліссі з’явилися перші доменні печі, в яких з місцевих руд (зокрема, з болотних – лимоніту) виплавляли ливарний чавун на деревному вугіллі.
Заводське виробництво чорних металів в Україні набуло розвитку в другій половині ХІХ ст. одночасно з промисловою розробкою покладів кам’яного вугілля в Донбасі та залізних
Металургійні заводи дуже забруднюють довкілля. Видобування й обробка руди, підготовка сировини і завантаження її в доменні печі супроводжуються утворенням великої кількості пилу. Сама доменна піч також є традиційним джерелом забруднення, бо вміст оксидів СО і СО2 у відхідних газах дуже високий.
Серйозним забрудником довкілля є коксові печі, де виробляється металургійний кокс. Під час їх завантаження повітря забруднюється пилом і парою. Крім того, у повітря виділяються гази (Н2S, SO2, СО та ін.), вони мають неприємний запах і шкідливі для здоров’я людини.
Нині металурги працюють над тим, щоб кокс замінити воднем. Тоді з печей не виділятимуться шкідливі гази, а лише водяна пара, яку можна легко сконденсувати.
Дуже перспективним є застосування водню у кольоровій металургії, наприклад для переробки мідних руд.
– Напишіть рівняння реакцій випалювання мідного блиску Сu2S і відновлення коксом міді з добутого оксиду. Які шкідливі для здоров’я продукти при цьому утворюються? Замініть кокс на водень і напишіть рівняння можливої реакції. Який висновок можна зробити, порівнюючи застосування цих відновників?
У процесі добування сталі у сталеплавильних печах, особливо в конвертерах, виділяється багато димових газів, що містять отруйний чадний газ СО. На сучасних заводах установлюють фільтри, пило – та газовловлювачі та інші очисні споруди для утилізації виробничих відходів, деякі з них переробляються. Так, після очищення металургійні відхідні гази використовують як цінне паливо (чому?).
Важливим способом боротьби із забрудненням довкілля є впровадження безвідхідної металургії. Розроблено спосіб безпосереднього добування сталі з руди, без доменного процесу, тобто прямого відновлення заліза. Як відновники застосовуються водень або природний газ. Утворюється губчасте залізо, з якого в електропечах виплавляється сталь.
Отже, ефективне використання природних ресурсів, вилучення з перероблюваної сировини якомога більшої кількості цінних продуктів, скорочення стадій виробничого процесу, створення комбінатів, на яких відходи одного виробництва використовуються як сировина для іншого, – ці заходи та інші (які саме?) спрямовані на охорону природного середовища від забруднення промисловими відходами.
Коротко про головне
На території сучасної України залізо добували ще з давніх – давен. Залізну руду відновлювали деревним вугіллям.
Заводське виробництво чавуну й сталі набуло розвитку в другій половині ХІХ ст. разом з розробкою покладів кам’яного вугілля в Донбасі і залізних руд у Криворізькому й Керченському басейнах.
Основні забрудники довкілля: доменні, коксові, мартенівські печі, конвертери.
Способи боротьби із забрудненням довкілля: впровадження безвідхідної металургії; ефективне використання природних ресурсів; вилучення із сировини якомога більше цінних продуктів; створення замкнених систем і комбінатів, на яких відходи одного виробництва використовуються як сировина для іншого виробництва; розробка потужних фільтрів, пило – та газовловлювачів тощо.