Захисник у кримінальному процесі – особа, яка зобов’язана в передбаченому законом порядку використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом’якшують чи виключають їх відповідальність, і надавати їм необхідну юридичну допомогу. З. можуть бути особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (адвокати), а також за згодою підсудного – близькі родичі, опікуни або піклувальники. З. допускається до участі у справі
з моменту пред’явлення обвинувачення, а в разі затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту – з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніш як за 24 год. від моменту затримання; у справах про неосудних, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після скоєння злочину,- від моменту отримання доказів про душевне захворювання особи; якщо дізнання або попереднє слідство не проводилось,- після віддання обвинуваченого до суду; у справах неповнолітніх, які не досягли
віку, з якого можлива кримінальна відповідальність,- від моменту ознайомлення неповнолітнього та його батьків або осіб, що їх замінюють, з постановою про закриття справи і з матеріалами справи, а в разі поміщення неповнолітнього у приймальник – розподільник – не пізніш як за 24 год. від моменту поміщення (ст. 44 КПК). З. запрошується підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним або його законними представниками, родичами чи іншими особами на його прохання. Замінити одного З. іншим можна лише за згодою підзахисного. Якщо явка для участі в справі З., якого обрав підозрюваний, неможлива протягом 24 год., а З., обраного обвинуваченим чи підсудним,- протягом 72 год., то особа, яка проводить дізнання, слідчий, суд або суддя відповідно мають право запропонувати запросити іншого З. або забезпечують 3. через адвокатське об’єднання за місцем провадження справи (ст. 47 КПК). Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від з. Відмова від З. не може бути прийнята: у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у скоєнні злочину у віці до 18 років; які через свої фізичні (німота, глухота, сліпота тощо) або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист; які не володіють мовою, якою ведеться судочинство; коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару; при провадженні справи про застосування примусового за ходу медичного характеру (ст. 46 КПК). Якщо в цих випадках З. не запрошено, його призначає особа, яка проводить дізнання, слідчий, суд або суддя, а оплата праці З. здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відшкодування витрат державі може бути покладено на за судженого (ст. 47 КПК). Відмова З. при провадженні дізнання, попереднього слідства та в судовому засідай ні від захисту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного не допускається (ч. 8 ст. 48 КПК).
Loading...