Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЗЕМЛЕРОБСТВО
ЗЕМЛЕРОБСТВО
Екологія – охорона природи
ЗЕМЛЕРОБСТВО – 1) одна з провідних галузей с. г„ що займається вирощуванням продовольчих, техн. кормових та ін. с.-г. культур; 2) розділ агрономії; наука про способи найраціональнішого використання землі, підтримання й систематичного підвищення родючості грунту, регулювання факторів розвитку і життя рослин для отримання з одиниці площі макс. кількості продукції за умови найменших затрат праці і коштів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через компости, перегній, зелене добриво. Щоб запобігти ущільненню грунту, його ерозії, порушенню грунтової мікрофлори, при А. з. застосовують щадний обробіток грунту, полегшений […]...
- ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ – заг. кількість води, що випаровується з певної площі екосистеми, яка включає транспірацію всіх рослин, що ростуть на цій площі, та фіз. випаровування вологи з поверхні рослин і грунту. Е. залежить від віку й інтенсивності транспірації всіх рослин фітоценозу; кількості води, затриманої кроною і поверхнею рослин; втрати води, зумовленої поверхневим […]...
- МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ – землеробство, що ведеться в умовах нестійких погодних чинників, звичайно за дефіциту атм. зволоження. 3. с. можливе на основі вирощування посухостійких культ, рослин....
- ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ – у глобальній сукупності кількість народонаселення завжди відповідає макс. можливості підтримання його життєдіяльності, включаючи всі аспекти потреб людини, що склалися. П. д. н. начебто перегукується з правилом макс. “тиску життя”. Зв’язок між ними справді є, але, на відміну від ін. видів живого, соц. людина створює особливий “тиск життя” […]...
- ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ – відношення площі поверхні всіх листків до одиниці площі поверхні грунту під рослиною....
- РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів тваринного світу....
- ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
- ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (У БІОЦЕНОЗІ) – маса нагромадженої в угрупованні орг. речовини, віднесена до одиниці площі чи об’єму. Розрізняють 3. б. п. заг., корисний (для людини) і мертвий (підстилка, біол. опад, повалені дерева). Термін близький до поняття “біомаса”, але стосується лише рослин....
- БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
- ЕНЕРГОМІСТКІСТЬ (ГОСПОДАРСЬКА) Екологія – охорона природи ЕНЕРГОМІСТКІСТЬ (ГОСПОДАРСЬКА) – кількість енергії, потрібної для отримання одиниці продукції чи послуги....
- ВОДОЄМНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА Екологія – охорона природи ВОДОЄМНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА – кількість води, яка використовується для отримання на підприємстві одиниці готової продукції....
- КОЛЬМАТАЖ Екологія – охорона природи КОЛЬМАТАЖ – 1) прир. або штучне осадження намулів на земельній ділянці з метою підвищення родючості грунту, створення нового родючого шару; 2) прир. або штучне змивання фільтраційними потоками глинистих часточок або намулів у пори грунту з метою зменшення його активної поруватості, внаслідок чого зменшується проникнення води крізь стінки земляних русел каналів, ставків […]...
- Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
- СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
- АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО ЗРОШУВАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО ЗРОШУВАЛЬНЕ – землеробство, що ведеться із застосуванням штучного зрошування. В Україні (1995) було 2,8 млн га зрошуваних земель....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО БОГАРНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО БОГАРНЕ – 1) землеробство, що ведеться без поливу (зрошення) в зоні зрошуваного землеробства; 2) землеробство, що ведеться тільки за рахунок атм. опадів – не зрошуване землеробство....
- ЗРОШУВАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи ЗРОШУВАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – див. Землеробство зрошувальне....
- ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ – протиерозійна система землеробства, що застосовується на схилах підвищень і полягає в чергуванні смуг посівів просапних культур, які сприяють ерозії, з протиерозійними смугами культур суцільного висіву, напр. багаторічних трав чи парів....
- ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого або більшого корисного ефекту....
- ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
- ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩА – кількість рослинної маси, що може бути використана на корм худобі під час її випасання; відноситься до одиниці площі. Іноді виражається кількістю голів худоби, які можуть цілорічно випасатися на одиниці площі (100 або 1000 га)....
- ЕКОСФЕРА Екологія – охорона природи ЕКОСФЕРА – глобальна система, що об’єднує всі сучасні екосистеми Землі. Сукупність усього живого на Землі разом з його безпосереднім оточенням і ресурсами. Верхня межа Е. знаходиться на висоті кількох (до ЗО) м над рослинним покривом на суходолі або над рівнем моря. Нижня межа в наземних умовах визначається глибиною залягання першого водотривкого […]...
- УМОВИ ЕДАФІЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕДАФІЧНІ – сукупність характеристик грунту (мех. і хім. склад, вологість, аерація тощо), які мають велике значення для життя тварин, рослин, грибів та найпростіших....
- Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...
- ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов прир. середовища за допомогою культивування чи підтримання прир. рослинних угруповань (створення лісосмуг, посів трав тощо). Розрізняють гуманітарну (оздоровлення фіз. і духовного середовища людини), інтер’єрну (у приміщеннях), природоохоронну (збереження та поліпшення екосистем і видів живого, що їх складають), біопродукційну (підвищення якості та кількості корисної […]...
- РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК – сукупність заходів і робіт з упорядкування русел річок для підтримання необхідного рівня води біля водозабірних споруд і створення умов, сприятливих для життєдіяльності водяних рослин і тварин, пароплавства, лісосплаву тощо....
- СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
- УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
- Людина як частина природи. Охорона природи – Умови життя на планеті Земля Природознавство Всесвіт як середовище життя людини Умови життя на планеті Земля Людина як частина природи. Охорона природи Умови, необхідні для життя людини Біологічні умови: вода, повітря, їжа, грунт, сприятливий клімат. Соціальні умови: дім, родина, стабільне суспільство, професійний успіх, соціальне визнання, достовірна інформація. Екологічні проблеми сучасності Глобальні: 1. Забруднення атмосфери: – парниковий ефект; – руйнування озонового […]...
- ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА – одномоментна кількість особин виду або їх групи в межах певного простору (на одиниці площі або в одиниці об’єму)....
- АГРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОЦЕНОЗ – біотичне угруповання, створене людиною з метою отримання с.-г. продукції і регулярно підтримуване нею, має незначну екол. надійність, але високу врожайність певних видів, сортів рослин....
- ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
- Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва – закон, який виражає сталі й суттєві зв’язки між розширеним використанням одного з факторів виробництва (за незмінності всіх інших) і зростанням продукту, що на певному етапі починає знижуватися. В його основі – концепція спадної (знижувальної) родючості грунту, яку в 80-ті XIX ст. поширив на працю і капітал американський економіст […]...
- РЕКУЛЬТИВАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – відновлення родючості грунту і рослинного покриву після техногенного руйнування природи (відвалів відкритих родовищ або кар’єрів, териконів тощо)....
- “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури у грунті нагромаджуються токс. речовини, що виділяються рослинами, внаслідок чого на оброблюваних землях постійно знижується прир. родючість грунтів. Цей процес частково компенсується нагромадженням біомаси підземної частини культ, рослин та переважно […]...
- УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ – допустиме лише в заповідниках спрямованого режиму здійснення заходів з метою зміни кількості чи якості певного компонента довкілля (напр., виловлювання надлишкової кількості копитних тварин) для збереження прир. рівноваги з макс. додержанням заповідного режиму....
- ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ (у застосуванні до лісу – повнота деревостою) – ступінь використання умов середовища домінантним видом рослини; для лісу – запас деревини домінантного виду на одиницю площі (приймається за 1, нижчі показники виражаються в десятих частках); для чагарникових, напівчагарникових та трав’янистих рослин П. ф. визначається за сумою спроектованого покриття виду (видів) […]...