ЗЕМЛЕУСТРІЙ

Related posts:

1. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ – 1) порядок, умови та форма експлуатації земель; 2) сукупність земельних ділянок, що експлуатуються землекористувачами....
2. КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень про прир., госп. і правове положення земель. Держ. К. 3. містить дані реєстрування землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів […]...
3. Будівництво Будівництво – галузь сфери матеріального виробництва, підприємства, компанії та організації якої зайняті спорудженням різних об’єктів, а також здійснюють реконструкцію й технічне переобладнання діючих підприємств та інших об’єктів у різних сферах. До продукції Б. належить і капітальний ремонт будівельних об’єктів. До Б. як самостійної галузі економіки належать організації будіндустрії, що виконують будівельно-монтажні роботи; організації з експлуатаційного […]...
4. Земельний баланс Земельний баланс – комплекс показників, який характеризує наявність і зміну земельного фонду за категоріями, землекористувачами та власниками, якісним станом та оцінюванням земель. При складанні З. б. використовують інформацію підприємств, організацій, установ, громадян про стан землеволодінь та землекористувань з урахуванням змін у складі земель: дані зйомок та оновлення картографічних матеріалів; дані земельно-кадастрових документів та книг; матеріали […]...
5. ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ – законодавство, що визначає правовий режим усіх земель у країні, порядок їх використання та охорони. 3. з. регулює земельні відносини з метою забезпечення рац. використання земель та створення умов для підвищення його ефективності, забезпечує охорону прав землекористувачів (підприємств, організацій, установ, об’єднань громадян та окремих громадян). 3. з. встановлює пріоритет […]...
6. Земельний кадастр Земельний кадастр – сукупність даних про природний, господарський і правовий стан, якісну характеристику земель (місце розташування господарства, конфігурація полів, родючість фунтів, забезпеченість теплом, вологою). В нього входять відомості щодо реєстрації землекористувань, бонітування, економічна оцінка земель. Головним завданням З. к. є раціональне використання, забезпечення охорони, підвищення родючості грунтів. В Україні відповідно до вимог Земельного кодексу та […]...
7. Землі транспорту Землі транспорту – земельні ділянки, які надаються в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного і трубопровідного транспорту для здійснення покладених на них спеціальних завдань щодо експлуатації, утримання, будівництва, реконструкції, ремонту, вдосконалення і розвитку, споруд, устаткування та інших об’єктів транспорту. Для правового режиму 3. т. характерна чітка диференціація щодо видів транспорту, багатогранність […]...
8. ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
9. Внутрігосподарське планування Внутрігосподарське планування – діяльність управлінського апарату підприємства, фірми, компанії щодо встановлення завдань окремим підрозділам (цехам, бригадам, ланкам), виробничим дільницям, виділення необхідних ресурсів і забезпечення їх виконання. Завдання можуть бути як перспективні, так і поточні та оперативні. Поточні плани (техпромфінплани) є складовою річних планів, що охоплюють розвиток виробництва, техніки, фінансів та ін., передбачають виробництво і реалізацію […]...
10. ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
11. ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ – 1) ділянка землі, що є у чиємусь володінні (власності); 2) володіння землею на певних правових засадах, але не обов’язково фактичне госп. землекористування-2....
12. Планування на підприємстві Планування на підприємстві – процес складання індикативних планів (прогнозів) підприємства, фірми, компанії на базі планів соціально-економічного розвитку країни, окремих регіонів, галузей із визначенням обсягів виробництва товарів і послуг, джерел фінансування, ринків збуту тощо. План підприємства розробляють за такою схемою: визначення обсягів попиту на товари і послуги, що виробляються або можуть бути виробленими, узгодження обсягів з […]...
13. ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ – див. Планування інвайронментальне....
14. Планування макроекономічне Планування макроекономічне – форма управління народним господарством, що передбачає визначення цілей, розроблення (складання) планів та їх реалізацію (з урахуванням шляхів досягнення) на основі наукового передбачення, що базується на пізнанні економічних законів. Розрізняють директивне, індикативне, стратегічне П. м. У 20-х XX ст. в СРСР започатковано директивне П. м., що передбачало домінування державної власності, використання державою передусім […]...
15. Підготовка виробництва Підготовка виробництва – комплекс взаємопов’язаних заходів планування та регулювання виробничого процесу, зокрема розробки та освоєння нової й удосконалення вже використовуваної техніки, технології та організації виробництва. Розрізняють передвиробничу П. в. (включає науково-дослідницькі, проектно-конструкторські та інші види робіт, необхідні для організації, освоєння та виробництва нових видів продукції) і оперативну (означає поточну діяльність підприємства щодо виготовлення вже освоєної […]...
16. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
17. Екологічні витрати Екологічні витрати – сукупність витрат у сфері природокористування, необхідних для послаблення глибини екологічної кризи і забезпечення екологічної безпеки країни. До Е. в. суспільного виробництва відносять безпосередні витрати на охорону природи, очищення повітряного та водного басейнів, земель тощо; витрати на освоєння природних ресурсів у дедалі гірших умовах і все більше віддалених від центрів безпосереднього використання; витрати […]...
18. Планові показники Планові показники – кількісно-якісне вираження завдань макроекономічних, регіональних, галузевих планів і планів організацій, що характеризують процес відтворення залежно від рівня планової роботи на відповідних рівнях. У системі планування в СРСР переважали директивно затверджувані плани. В системі індикативного планування розробляються П. п. прогнозні (визначають можливі орієнтири розвитку економіки, окремих сфер і галузей), розрахункові (відображають аналітичні та […]...
19. ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – категорія земель, що надані підприємствам, організаціям і установам для виконання покладених на них функцій. Розміри земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку норм і проектно-техн. документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Землі, які не використовуються підприємствами, […]...
20. Планування інновацій ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 3. Управління інноваційної діяльністю підприємства 3.2. Планування інновацій Планування є однією з основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Як елемент системи інноваційного менеджменту планування являє собою відносно самостійну підсистему, яка охоплює сукупність спеціальних інструментів, правил, структурних органів, інформаційних потоків і процесів, спрямованих на підготовку і виконання планів. Планування інновацій – це […]...
21. СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ Екологія – охорона природи СМУГА ВІДЧУЖЕННЯ – територія обабіч залізниць (по 50 м) та автошляхів (по 25 м), що використовується за транспортним призначенням і вилучена з ін. землекористування. Тут створюється особливе прир.-антроп. середовище у зв’язку з будівництвом шляхів та їх експлуатацією (порушення грунт, й рослинного покриву, забруднення вихлопними газами тощо). Формування угруповань, їхні склад, структура […]...
22. Земельний державний кадастр Земельний державний кадастр – комплекс відомостей і документів, які містять систему достовірних даних про природний, господарський і правовий стан земель для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів країни. Дані З. д. к. – основа для розрахунку земельного податку, вартості (ціни) землі, орендної плати, рентних платежів. Основними елементами сучасного З. д. к. є: 1) реєстрація землекористувань; 2) […]...
23. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...
24. ЗЕМЛІ ЗАПАСУ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЗАПАСУ – категорія земель, не наданих у володіння або постійне користування держ. кооперативним та громадським підприємствам, установам, організаціям, громадянам. До 3. з. відносять переважно не освоєні і не залучені до інтенсивної госп. експлуатації землі. Вони є резервними для розширення с.-г. виробництва, розміщення пром. об’єктів, розвитку колективного садівництва і городництва....
25. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – система заходів з освоєння, використання, відновлення, перетворення та охорони прир. середовища і прир. ресурсів. П. – частина заг. проблеми взаємодії природи та суспільства. Розрізняють галузеві види П. – землекористування, водокористування, лісокористування, використання мін. ресурсів, а також комплексно-терит. (регіональне) П., що розглядає глобальні, міждерж., держ., нац. та локальні проблеми....
26. Округи санітарної охорони Округи санітарної охорони – система організаційно-територіальних, санітарних, оздоровчих та правових заходів, спрямованих на зонування території земель оздоровчого призначення з метою охорони природних фізичних і хімічних властивостей земель та запобігання псуванню їх, забрудненню і виснаженню. О. с. о. поділяються на зону суворого режиму, зону обмеження і зону спостереження. В цих округах проводяться санітарно-оздоровчі та інші заходи, […]...
27. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
28. ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – визначення абсолютної кількості особин, що припадає на одиницю площі (або об’єму)....
29. ПРОГНОЗ ПОГОДИ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ПОГОДИ – науково обгрунтоване передбачення майбутнього стану погоди для певної території. Основні методи прогнозування – статистичний та чисельний. Грунт. П. п. на використанні синоптичних карт, за якими визначають розподіл метеорол. елементів на період прогнозу. Розрізняють П. п. коротко – (до 48 годин) та довгострокові (від кількох діб до сезону). Складання […]...
30. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФАУНИ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФАУНИ – облік кількості, видового складу тваринних організмів конкретного регіону....