Землі Північно-Східної Русі в XI
Розділ V Країни Центральної та Східної Європи
& 26. Землі Північно-Східної Русі в XI – XV cт.
1. ВЕЛИКИЙ НОВГОРОД
Знайдіть на карті (с. 126) Новгород. Як географічне положення міста впливало на його розвиток? Доберіть щонайменше три аргументи на доказ того, що Новгород справедливо називали Великим.
Відомим політичним, економічним і культурним центром Північно-Східної Русі був Новгород. У ІХ-ХІІ ст. його історична доля була міцно пов’язана з Києвом. У Новгороді княжив Рюрик, який започаткував першу київську династію Рюриковичів,
Новгород став центром князівства, землі якого простягалися на північ і схід від нього аж до Північного Льодовитого океану та Уралу.
– Які були особливості місцевості там, де розташований Новгород? Як це відобразилося на його господарському житті?
Середньовічний Новгород (сучасна історична реконструкція)
Місто вело жваву торгівлю. Торговельні шляхи пролягали по річці Волхов, Ладозькому озеру, а далі –
Як і європейські, новгородські купці об’єднувались у гільдії, статути яких були серед перших у Північній Європі. Із XIV ст. Новгород став одним із головних партнерів Ганзи, здійснюючи її основні торгові операції на Русі.
Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю.
Спираючись на репродукцію картини Аполінарія Васнецова “Новгородський торг”, проведіть уявну екскурсію середньовічним Новгородом. Де він розташований? Чим торгують купці? Про що свідчить присутність на ринку міняйли, жінок, дітей, іноземних купців? Чи можна за картиною встановити обсяги торгівлі в Новгороді?
А це “круги” воску
Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які володіли великими вотчинами з десятками й навіть сотнями сіл. Декого з них ще називали “золоті пояси” Новгорода. Ця верства не поповнювалася за рахунок інших верств населення – боярином потрібно було народитися.
На відміну від більшості держав Середньовіччя, Новгород був республікою.
Новгородська боярська республіка – держава в Північно-Східній Русі, вищою владою якої вважалося загальноміське віче – загальноміські збори всіх дорослих чоловіків. Віче розглядало питання війни та миру, обирало посадових осіб, зокрема й князя, розподіляло повинності. Влада князя була обмежена: йому заборонялося володіти землями на новгородських територіях, призначати посадових осіб, судити новгородців.
Вічовий дзвін і вічовий поміст для промовців віддавна були символами вільного Новгорода. За покликом дзвону, найчастіше до стін храму Святої Софії, сходилися на віче до 300, а згодом до 500 чоловік. Інколи віче тривало кілька днів і навіть, як записав літописець, “було віче весь тиждень”. Свої думки учасники віче висловлювали вигуками: за чию пропозицію вигуки були голоснішими, те рішення й приймалося.
Для захисту своїх володінь від ворогів віче запрошувало до Новгорода князя разом із дружиною. Князь лише формально вважався головою міста, насправді ним керував обраний на вічі посадник із числа найзначніших боярських родин. Якщо князь порушував умови договору, новгородці йому “кланялись” (на прощання) і “показували дорогу” (з міста).
Ще наприкінці XII ст. почали загрожувати Русі з півночі шведи й німці, які намагалися встановити контроль над Фінською затокою та прибалтійськими землями.
У 1240 р. біля гирла річки Неви новгородський князь Олександр Ярославович переміг шведське військо. Згодом за цей успіх Олександра назвали Невським. А в 1242 р. очолювані ним новгородці перемогли німецьких рицарів-хрестоносців.
Новгородський вічовий дзвін (сторінка із середньовічної книжки)
2. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА РУСЬ
Доберіть 3-4 ключових слова, що допоможуть пояснити поняття монгольська навала.
Батьківщиною монголів була Центральна Азія. Об’єднані на початку XIII ст. Чингісханом, кочові монгольські племена почали завоювання Північного Китаю, згодом підкорили Південний Сибір, Середню Азію та інші території. Руські дружини вперше зіткнулися з ними, прийшовши на допомогу половцям, на річці Калка в 1223 р. Проте об’єднане русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.
Згодом нове військо монголів на чолі з онуком Чингісхана Бату (наші предки називали його Батий) здійснило похід на Русь і зруйнувало багато міст.
У пониззі Волги монголи створили свою державу, столицею якої стало місто Сарай. Попри те, що в монгольських та інших східних джерелах ця країна не має єдиної назви, в історії за нею закріпилося поняття Золота Орда. Це була потужна середньовічна держава.
На Русі, як і раніше, правили свої князі, але вони мали отримувати в Орді ярлики. Населення платило тяжку данину, за збиранням якої наглядали баскаки – ханські намісники, які проводили облік населення та збирали данину в давньоруських землях.
Монгольські воїни (китайська мініатюра)
Ярлик – грамоти, якими монгольські хани давали право руським князям управляти своїми князівствами.
Осередком боротьби проти монголів стала Москва, заснована 1147 р. Юрієм Долгоруким, сином київського князя Володимира Мономаха. У XIV ст. центр економічного та політичного життя перемістився до Московського князівства, яке мало вигідне положення. Річкові й сухопутні шляхи, що проходили його територією, надавали Москві значення важливого торговельно-ремісничого центру. Оточене лісами, Московське князівство менше піддавалося набігам монголів. Це давало змогу московським князям збирати й накопичувати сили для подальшого об’єднання земель Північно-Східної Русі в боротьбі проти монголів.
3. ЗМІЦНЕННЯ МОСКВИ ЗА ДМИТРІЯ ДОНСЬКОГО
– Розкрийте роль Дмитрія Донського в історії Північно-Східної Русі.
У середині XIV ст. до влади в Московському князівстві прийшов Дмитрій Донськой (1359-1389). Йому було лише 9 років, коли він посів престол, тому управляти державою допомагав очільник церкви – митрополит Олексій. Щойно розпочавши самостійне правління, Дмитрій став опікуватися укріпленням столиці.
Головним ворогом Північно-Східної Русі залишалися монголи. У вересні 1380 р. руські полки переправилися через Дон, спалили за собою мости та зайняли бойові позиції на Куликовому полі. На бій проти хана Мамая воїнів благословив Сергій Радонезький, засновник Троїце-Сергієвої лаври.
– Установіть перебіг подій за документом. Яким був результат битви?
* Доповніть середньовічне “Сказання” інформацією картини.
ЗІ СКАЗАННЯ ПРО МАМАЄВЕ ПОБОЇЩЕ (XVI ст.)
Князь же великий [Дмитрій] сів на коня свого і почав об’їжджати полки і кожному полку мовив: “Брати мої милі, сини руські, молоді і великі, день наближається грізний”.
Прийшло ж 8 вересня, свято Святої Богородиці… І почали прапори християнські майоріти і труби численні сурмити… Полки почали сходитися… Виїхав печеніг із полку татарського, перед усіма мужністю похваляючись. Побачив його Пересвєт-монах… І мовив:
“Ця людина шукає собі подібну, то хочу з ним зустрітися”… І вдарилися міцно, мало що земля під ними не провалилася. І впали обидва з коней і померли…
І настала година восьма і виїхав із діброви засадний полк русичів.
І повернув поганих… І побігли [вони].
Віктор Васнєцов. Двобій Пересвєта з Челубеєм
4. ПІДНЕСЕННЯ МОСКВИ ЗА ІВАНА III
Працюючи в парах, установіть, якими були основні напрями діяльності Івана III.
Важливу роль у зміцненні Московської держави відіграв Великий князь Іван III (1462-1505). За описами літописців, він був високий на зріст, діяв розумно, обережно, поступово, відступаючи перед явною небезпекою. Для зміцнення своєї влади й авторитету за кордоном Іван III прийняв титул “Великого князя всієї Русі” й одружився з племінницею останнього візантійського імператора – Софією Палеолог. За його наказом герб приєднаної до Москви Твері – двоголовий орел – став гербом Московської держави.
За Івана III важливу роль відіграє боярська дума. У 1497 р. було створено єдиний для країни збірник законів, що називався “Судебник”.
Боярська дума – постійний дорадчий орган при московському великому князеві, який складався з феодальної аристократії.
Судебник – збірка законів XV ст., яким було започатковано законодавче оформлення кріпацтва на всій території Московської держави.
Судебник визнавав час переходу селян від одного феодала до іншого: за тиждень до Юрієва дня (26 листопада) і тиждень після нього. Отже, руських селян, на відміну від західноєвропейських, поступово прикріплювали до землі й перетворювали на кріпаків.
Прагнучи збільшити свої території, Іван III приєднав до Москви Новгородську республіку, Новгород-Сіверський, Чернігів та інші землі.
У 1480 р. війська Івана III і хана Ахмата зустрілися на річці Угрі. Проте, залишившись без союзників, Ахмат не наважився розпочати битву й відступив. Ця подія і вважається звільненням Московської держави від монгольської залежності.
Головним підсумком правління Івана III стало об’єднання довкола Москви більшої частини земель Північно-Східної Русі.
5. КУЛЬТУРА ДЕРЖАВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ РУСІ В XI-XV ст.
Визначте, які були основні риси культури Північно-Східної Русі в XI-XV ст.
Культура держав Північно-Східної Русі в XI-XV ст. досягла високого рівня.
Уже за Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст., у Новгороді було відкрито школу. Про поширення освіти на цих землях свідчать берестяні грамоти. Відтоді, як у середині XX ст. їх знайшли під час археологічних розкопок, учені прочитали й усебічно вивчили сотні таких джерел!
Дослідження показали, що читати, писати та рахувати уміли і городяни, і селяни, чоловіки й жінки. Діти також привчалися писати – для цього робилися спеціальні “абетки”, вирізані на дощечках.
Важливим літературним жанром залишалися літописи. Літописці завжди відігравали важливу роль у житті суспільства. Вони засідали в боярській думі, брали участь у походах, слідкували за будівництвом міських укріплень і храмів. Прикрашені мініатюрами літописи відтворювали найрізноманітніші сторони життя північно-Східної Русі та поєднували історію, літературу та мистецтво.
У цей час створювалися “ходіння” – описи мандрівок людей за рубіж, зокрема, твір купця Афанасія Нікітіна “Ходіння за три моря”. У ХV ст.,долаючи багато труднощів, він здійснив мандрівку Волгою до Персії, а звідти – до Індії. Там Нікітін провів три роки, вивчив місцеві мови, побут і культуру.
Значного розвитку набувало кам’яне будівництво. У період Середньовіччя на землях Північно-Східної Русі було зведено десятки православних храмів, які й сьогодні залишаються унікальним джерелом для дослідження цієї епохи. У храмах працювали школи, творили іконописці, засновувалися бібліотеки. На Русі мистецтво зводити споруди називалося зодчество, а архітекторів йменували – зодчими.
Опишіть пам’ятки культури Московської держави та Новгорода.
1. Софійський собор у Новгороді 2. Дмітріївський собор у Володимирі 3. Фреска Феофана Грека “Христос Вседержитель”
4. Грановита палата Московського кремля
У XIV-XV ст. на Русі, як і у Візантії, створювалися фрески, ікони та книжкова мініатюра. Ікони писали на дерев’яних дошках. Фарби, розтерті на яєчному жовтку, були яскравими і стійкими. Найвидатнішими іконописцями кінця XIV – першої половини XV ст. були Феофан Грек та. Андрій Рубльов.
Створена А. Рубльовим ікона “Трійця” належить до найвидатніших творів світового образотворчого мистецтва.
Андрій Рубльов. Трійця
Андрій Рубльов розписує Спаський собор (мініатюра XVI ст.)
1. Що таке віче?
2. Хто такий баскак і що таке ярлик?
3. Хто писав на берестяних грамотах?
4. Хто написав ікону “Трійця”?
5. Порівняйте Московське князівство з Новгородською республікою або іншою державою Середньовіччя.
6. Складіть історичний портрет Івана III.
7. Які з досягнень культури Північно-Східної Русі зацікавили вас найбільше й чому?
1. Чому Новгород називали боярською республікою?
2. Уявіть, що ви створюєте сценарій фільму “Культура та повсякденне життя населення Північно-Східної Русі XIII-XV ст.”. Доберіть ілюстрації – “кадри” для нього і складіть в зошиті їхній перелік. Знайдіть у тексті підписи-пояснення.
ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
1) Пригадайте: які мови ми називаємо слов’янськими? У які групи вони об’єднуються?
2) За можливості використайте календар пам’ятних і знаменних дат на цей рік і назвіть свята, присвячені писемності й розвитку мов. Коли ми відзначаємо День слов’янської писемності, з якими подіями в історії нашої країни це пов’язано?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...