ЖИВЛЕННЯ ТА ЙОГО ТИПИ
ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА
УРОК 4
ТЕМА. ЖИВЛЕННЯ ТА ЙОГО ТИПИ
Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів зі значенням живлення для живих організмів, особливостями живлення рослин і тварин, пригадати принцип будови харчових ланцюгів; розвиваюча – розширити знання учнів про те, що існують м’ясоїдні рослини, а також рослини й тварини-паразити; виховна – ще раз наголосити школярам на тому факті, що єдиними живими істотами на планеті, здатними створювати органічні речовини з неорганічних, е зелені рослини.
Основні поняття:
Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику), порівняльний.
Обладнання: підручник, картки з індивідуальними завданнями для перевірки домашнього завдання.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Міжпредметні зв’язки: природознавство (5 клас), біологія (7 клас), хімія (8 клас).
Структура уроку
І. Перевірка домашнього завдання
II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
IV. Викладення основного
1. Особливості живлення рослин.
2. Особливості живлення тварин.
3. Поняття харчового ланцюга та особливості його будови.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Запитання до учнів (усна відповідь біля дошки)
1. Які функції виконують у рослинному організмі корінь, стебло, листя та квітка?
2. Які системи органів тваринного організму вам відомі? Додаткове запитання: Що відбувається з їжею в організмі тварин, коли вона перетравлюється?
3. Назвіть шість органів чуття живих організмів. Навіщо вони потрібні тварині й людині?
Додаткове запитання: Яка система забезпечує узгоджену роботу всіх органів тіла тварин і людини?
– Індивідуальна робота за картками
Перед перевіркою домашнього завдання в усній формі можна дати кільком учням картки з письмовими завданнями. Таким чином, доки троє учнів відповідають по черзі біля дошки усно, троє інших у цей самий час письмово виконують завдання за картками за першими партами.
Картка 1
З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, які вони виконують.
1. Корінь А. Транспортування кисню, вуглекислого газу та поживних речовин
2. Кровоносна система Б. Забезпечує розмноження
3. Нервова система В. Поглинає воду й мінеральні речовини, закріплює рослину в грунті
4. Опорно-рухова система Г. Захист і опора для внутрішніх органів, забезпечує рух
5. Квітка Д. Регулює роботу внутрішніх органів, реагує на зовнішні подразнення
Картка 2
З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, які вони виконують.
1.Стебло А. Сприймає подразнення із зовнішнього середовища – світло, звук тощо
2. Дихальна система Б. Транспортування води, мінеральних та органічних речовин
3. Видільна система В. Перетравлювання їжі, усмоктування поживних речовин
4. Органи чуття Г. У більшості водних тварин ця система представлена зябрами, а в наземних тварин – трахеями та легенями
5. Травна система Д. Виведення з організму надлишків води, продуктів перетравлювання їжі
Картка 3
З’єднайте стрілками систему органів (орган) і функції, які вони виконують, або будову.
1. Лист А. Забезпечує відповідну реакцію на подразники навколишнього середовища
2. Кровоносна система Б. Фотосинтез і випаровування води
3. Нервова система В. До її складу входять такі органи: глотка, стравохід, шлунок, кишечник, печінка
4. Дихальна система Г. Представлена серцем і кровоносними судинами
5. Травна система Д. Газообмін
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ
– Бесіда
– Навіщо харчуються діти? (Щоб рости та розвиватися.)
– Навіщо потрібне харчування дорослим людям, які вже виросли? (Щоб поповнювати енергію, витрачену впродовж дня.)
Отже, для всіх живих організмів їжа є будівельним матеріалом, особливо для тих, які ростуть, а також джерелом енергії. Живлення є однією з ознак живої природи.
– Завдання у робочому зошиті
IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Особливості живлення рослин
– Бесіда
Зелені рослини – це єдині на планеті живі істоти, що утворюють (будують) органічні речовини з неорганічних.
– У якому органі рослин утворюються органічні речовини? (Переважно в листі.)
На рисунку стрілками, спрямованими до листка, показані ті речовини, які зелені рослини споживають, використовують, а стрілкою, спрямованою від листка,- ті речовини, які рослини виділяють у навколишнє середовище.
– На яку речовину вказує на рисунку синя стрілка? (На воду.)
– Звідки вода надходить у рослини? (Із грунту.)
– За допомогою якого органа рослини всмоктують воду із грунту? (За допомогою кореня.)
– На яку речовину вказує на рисунку сіра стрілка? (На вуглекислий газ.)
– Звідки вуглекислий газ надходить у рослини? (З атмосфери.)
– На що вказують на рисунку жовті стрілки? (На сонячну енергію.)
– У який час доби вона надходить до зелених рослин? (Удень.)
Ще однією умовою, необхідною для створення органічних речовин з неорганічних, є наявність особливої речовини, що міститься в листі,- хлорофілу. Ми вже згадували про цю речовину на першому уроці, коли вивчали будову рослинної клітини. Хлорофіл має зелений колір, тому, коли в рослин забарвлення листя змінюється із зеленого на жовте або червоне, це означає, що вони припиняють виробляти органічні речовини.
– Як називається процес утворення органічних речовин з неорганічних речовин і води за допомогою сонячної енергії? (Фотосинтез.)
– Яка речовина є побічним, тобто другорядним, продуктом фотосинтезу? Для відповіді на це запитання скористайтеся рисунком. (Кисень.)
Отже, зелені рослини дають усім живим істотам на землі подвійну користь – утворюють органічні речовини й виробляють кисень. Поживні речовини в рослинному організмі транспортує вода.
– Завдання у робочому зошиті
2. Особливості живлення тварин
– Чим живляться травоїдні тварини? (Рослинами.)
Травоїдні тварини мають широкі, негострі зуби. Вони створені для того, щоб перетирати рослинну їжу. Ця їжа малопоживна, тому травоїдні тварини з’їдають її дуже багато.
– Як називають тих тварин, які поїдають інших тварин? (Хижаками, або м’ясоїдними.)
– Якою їжею живляться всеїдні тварини? (Рослинною і тваринною.)
До всеїдних тварин належать їжак, ведмідь, свиня.
– До якої групи живих організмів за типом живлення можна віднести людину? (До всеїдних. У тому разі, коли людина свідомо відмовляється від продуктів тваринного походження, її називають вегетаріанцем. Окрім органічних речовин, тваринам і людині потрібні мікроелементи, або неорганічні речовини та вітаміни.)
– З якої їжі – рослинної чи тваринної – організм може отримати більше вітамінів? (Із рослинної їжі.)
– Яка система “розносить” поживні речовини по організму багатьох тварин (ссавців, птахів, риб) і людини? (Кровоносна.)
Саме тому дрібненькі кровоносні судини підходять до кожної клітини тварин і людини, доставляючи їм поживні речовини та кисень.
– Завдання у робочому зошиті
3. Поняття харчового ланцюга та особливості його будови
Торік у курсі “Природознавство” 5-го класу ми ознайомилися з таким поняттям, як “харчовий ланцюг”. Пригадаймо його значення.
– Що називають харчовим ланцюгом? (Такий взаємозв’язок між представниками живої природи, коли одні організми є їжею для інших.)
– Слово вчителя
Сьогодні весь живий світ (окрім людини) поділяють на чотири групи, або, як їх іще називають, царства:
1) царство Мікроорганізми; 2) царство Рослини; 3) царство Тварини; 4) царство Гриби.
На сьогоднішньому уроці ми розглянули особливості живлення організмів двох царств – рослин і тварин. Удома ви можете самостійно прочитати про особливості живлення представників царства грибів.
– Завдання у робочому зошиті
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Живлення необхідне всім живим організмам для росту та відновлення витраченої енергії. Рослини – це єдине царство живих істот, що здатне утворювати органічні речовини в процесі фотосинтезу. Тварини живляться готовими органічними речовинами, поїдаючи рослинну, тваринну або рослинну й тваринну їжу. У рослинному організмі поживні речовини транспортує вода. У багатьох тварин і людини поживні речовини розносить по організму кров.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дати відповіді на запитання після параграфа.
– Завдання у робочому зошиті
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Рослини-хижаки
Ви, мабуть, уже чули про ці незвичайні рослини. Вони м’ясоїдні, оскільки різними способами ловлять дрібних тварин і комах, поповнюючи тим самим нестачу поживних речовин, що отримують із грунту. М’ясоїдних рослин на Землі нараховують близько 500 видів. Упійману здобич ці рослини перетравлюють, зазвичай, однаково, тоді як способів ловіння існує кілька.
Серед рослин-хижаків дуже поширені пастки-глечики (купавки, латаття). Вони є своєрідними ловильними ямами, бо їхні квітки схожі на привабливі для комах глечики, в які дуже легко “провалитися”, оскільки краї квіток виділяють слизьку рідину, тоді як вибратися звідти дуже важко. Ця ловля – пасивна, але добутлива, оскільки рослини приваблюють здобич запахом. На дні такої квітки-глечика є сік, що розчиняє тваринну їжу. Щоб він не занадто розбавлявся дощовою водою, глечики згори мають щось на зразок ковпачка-кришки – у суху погоду вони відкриті й готові прийняти здобич, а під час дощу – притиснуті.
Другий спосіб – це пастка з листя, яке складається вдвоє по середній жилці, змикаючи при цьому війки, що ростуть по краю листка. Прикладіть один до одного зап’ястки рук, широко розведіть у різні боки долоні, розчепіривши пальці,- перед вами майже точна збільшена модель такого листка. Внутрішня частина листка має яскраве забарвлення й приємно пахне. Щойно на листок сідає жива здобич, його стулки миттєво закриваються – і комаха опиняється в пастці. Через кілька днів листок-пастка розкриється, вітер змете все, що залишилося від мурахи,- крильця, лапки, вусики…
Третій спосіб привабити й залишити здобич у пастці використовують численні види росичок. Округле або довгасте листя цих рослин усіяне війками з краплями клейкої рідини. Приваблені яскравим забарвленням і запахом, комахи сідають на такий листок і застрягають у клеї. їхні спроби вибратися з пастки сприяють виділенню клею – війки нахиляються й обволікають жертву. Багато росичок росте в Австралії. Здобиччю однієї з них – бібліса гігантського – стають навіть равлики, жаби та миші.
Усі рослини-хижаки – квіткові, їх запилюють комахи. Зазвичай вони ростуть тільки на бідних грунтах, необхідні для життя речовини добувають полюванням, стаючи подібними до світу тварин. Експериментуючи, натуралісти підкладали цим рослинам у пастки шматочки м’яса – їм це до вподоби!
Рослини й тварини-паразити
Паразитизм – це форма співіснування між двома організмами різних видів, із яких один (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище проживання й джерело поживних речовин, або паразит може покладати на хазяїна регуляцію своїх стосунків із зовнішнім середовищем. Зазвичай, паразит не спричиняє загибель свого хазяїна, ці два організми співіснують упродовж певного часу.
Розрізняють обов’язковий паразитизм, коли паразит не може існувати без хазяїна, і факультативний паразитизм, коли паразит може жити й без хазяїна. Паразитизм широко розповсюджений у всіх чотирьох царствах живих організмів – від вірусів і бактерій до квіткових рослин і комах.
Виокремлюють ектопаразитів, які живуть на поверхні тіла хазяїв (рослини, кліщі й блохи серед тварин) та ендопаразитів, які живуть усередині хазяїна (бактерії, плоскі й круглі черви).
Рослини-паразити не утворюють органічні речовини з повітря, мінеральних речовин, що надходять у вигляді розчину із грунту. Оселившись на стеблі або корені інших рослин, вони живляться їхніми соками. Рослини-паразити відразу впадають в око – їхні пагони не містять зеленого пігменту хлорофілу, який потрібен для фотосинтезу; рослина-паразит обходиться за рахунок хазяїна без фотосинтезу. У таких рослин відсутній корінь – вони не мають потреби всмоктувати воду із грунту, оскільки одержують поживні речовини із тканин хазяїна.
У повитиці, як одного з прикладів рослин-паразитів, відсутнє коріння і є тільки довге жовтогаряче або жовтувате стебло та листки-лусочки. Навесні паросток повитиці закріплюється в грунті своїм нижнім кінцем, тим часом як його верхній кінець, роблячи кругові рухи над поверхнею землі, знаходить поруч підходящу рослину й обвивається довкола неї. До жертви цей паразит прикріплюється присосками. Проникаючи глибоко в тканину рослини-хазяїна, вони починають висмоктувати з неї поживні речовини. Після цього повитиця вже не потребує зв’язку з грунтом, тож її корінь поступово відмирає, а стебло росте в довжину й “окуповує” рослин-сусідів. Якщо таке стебло раптом порветься – не біда – його обидві частини все одно продовжують жити, тільки замість однієї рослини з’являються дві. Невдовзі стебло вкривають пучки дрібних квіток. Повитиця дуже плодовита: дає силу-силенну насіння, яке зберігає здатність до проростання впродовж кількох років. Боротися з нею важко, але потрібно. Вона завдає шкоди таким культурним рослинам, як конюшина, картопля, люцерна, тютюн, до того ж, сіно із трав, заражених повитицею, іноді пліснявіє після висихання.
Рослини-напівпаразити
Існують види, що займають ніби проміжне положення між паразитами й “нормальними” рослинами. Такі види називають напівпаразитами. Їхнє листя містить хлорофіл, але нерозвинене коріння не здатне всмоктувати з грунту воду з розчиненими солями, тому пагони напівпаразитів живуть на стеблах або коренях рослин-хазяїв, споживають їхні поживні речовини, беручи при цьому участь у процесі фотосинтезу.
Омела біла – невеликий чагарник, який полюбляє селитися на гілках яблунь, тополь, лип та акацій. За допомогою коренів-присосків омела висмоктує з них мінеральні речовини. Вигнуті галузисті стебла омели з безліччю зелених листочків роблять рослину схожою на кулю. Навіть посеред зими омела по-літньому зеленіє й має безліч білих ягід. Можливо, саме через це омела завжди слугувала символом родючості.
Існує таке поетичне повір’я: якщо закохані в день зимового сонцестояння обміняються поцілунком під гілкою омели, їхня любов триватиме вічно. Завдяки птахам омела розселилася по всій земній кулі. Вони з’їдають її ягоди разом з насінням, яке з послідом потрапляє на гілки дерев і там проростає. Тим часом на острові Тасманія омела не росте. Чому? Справа в тому, що, поласувавши ягодами омели на південному березі Австралії, птахи досягають берега Тасманії за годину польоту. А кишечник птаха влаштований так, що їжа не затримується в ньому більше ЗО хв. Отож по дорозі до берегів Тасманії все насіннячко падає в океан, через що омела й не може переселитися на острів.