ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ

Related posts:

1. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
2. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
3. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
4. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
5. ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ – перша ознака неблагополучної зимівлі бджіл. Перш ніж братися до лікування бджіл, треба з’ясувати причину, що викликала хворобу. Основні причини, що викликають 3. п. б. – недоброякісні корми (падевий, закристалізований й закислий мед); нозематоз; підвищена вологість у зимівнику, а отже, і в клубі бджіл, занадто сухе повітря в зимівнику, підгодування бджіл, огляд […]...
6. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
7. ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ – має величезне значення для бджолосім’ї. Організм бджоли може регулювати температуру тіла: знижувати до 12 °С і нижче та підвищувати до 44 °С. При цьому не завжди спостерігається пряма залежність між температурою тіла й температурою навколишнього середовища. Так, у зимовий період у стані спокою температура в клубі бджіл може становити 12 °С, […]...
8. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ – залежить від сили сім’ї. У слабкій сім’ї навесні робоча особина живе в середньому 4 тижні, у сильній – близько 5-7 тижнів. Інтенсивність внутрішньовуликових робіт на цей строк прямо не впливає. Строк життя залежить від загальної чисельності сім’ї й середньодобової яйценосності матки. Однак бджоли здатні регулювати тривалість свого життя. Наприклад, у випадку, […]...
9. ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ – залежать від сили бджолосім’ї, тривалості й умов зимівлі, кількості нарощуваного розплоду восени й на початку весни. Сильні сім’ї з молодими матками за вересень – жовтень споживають до 4-5 кг корму. Узимку бджоли поїдають неоднакову кількість корму. З листопада по лютий – 600-700 г на місяць, у лютому – […]...
10. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
11. ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ – викликана тим, що вони збуджуються під дією зовнішніх подразників або при грубому втручанні людини в їхнє життя. Бджоли збуджуються при несприятливих метеорологічних умовах (дощ, вітер, холод, навіть посуха), від неприємних різких запахів (одеколон, тютюн, алкоголь, піт тощо). У період активного медозбору бджоли менше дратуються. Але якщо узяток зникає, бджоли кидаються на людей, […]...
12. СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – повинні бути якісними, відбудованими цього року, але в яких вже вивелося 2- 3 покоління бджіл. На таких стільниках бджоли добре зимують. Світлі стільники, у яких жодного разу не виводилося покоління бджіл, погано зберігають тепло, що призводить до охолодження гнізда й загибелі сім’ї....
13. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
14. ПРОСЛУХОВУВАННЯ БДЖІЛ У ПЕРІОД ЗИМІВЛІ ПРОСЛУХОВУВАННЯ БДЖІЛ У ПЕРІОД ЗИМІВЛІ – проводиться для того, щоб переконатися, що бджоли зимують добре. Бджоли залежно від їхнього стану шумлять по-різному. У зимівнику користуються ліхтарем із червоним склом або неяскравими, пофарбованими в червоний колір лампочками. Входити в зимівник треба обережно, щоб не непокоїти бджіл, прислухаючись до їхнього шуму. Якщо шуму немає, можна говорити про […]...
15. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
16. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
17. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
18. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
19. ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ – загибель бджіл, що спостерігається при підвищеній температурі повітря в гнізді або його надмірній вологості. 3. б., як правило, є результатом неправильної вентиляції гнізда вулика. Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує Температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, […]...
20. СПРАГА БДЖІЛ СПРАГА БДЖІЛ. Бджолам необхідна вода для нормальної життєдіяльності, для приготування личинкового корму, розчинення меду, що закристалізувався, регулювання температури й вологості в гнізді. Потреби однакових за силою бджолосімей у воді можуть бути різними: один вулик, наприклад, може перегріватися, стоячи на пригріві, а інший, установлений у тіні або пофарбований у світлий колір, не відчуватиме цього, в одному […]...
21. ЗИМІВЛЯ БДЖІЛ У КОЖУХАХ ЗИМІВЛЯ БДЖІЛ У КОЖУХАХ – розміщення вуликів на пасіці невеликими групами (по 2-4), обгорнених не порізно, а разом. Накривають їх незабаром після того, як бджоли почнуть утворювати зимовий клуб, але ще матимуть можливість облітатися. Щити для кожухів виготовляються з будь-якого дешевого матеріалу (обаполи, лубок тощо). Між вуликами й кожухом залишають близько 20 см простору, а […]...
22. НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ – процес, що вимагає суворого дотримання строків. Так, в умовах Лісостепу бджоли, виведені в липні, малопридатні для зимівлі, тому що більшість із них зношується ще до початку зими, а під час зимівлі, як правило, гинуть. Не можна залишати на зиму також занадто молодих бджіл, тому що в холодну погоду вони не […]...
23. КОРМИ БДЖІЛ КОРМИ БДЖІЛ – поживні речовини, що входять до складу меду, перги та бджолиного молочка, без яких неможлива нормальна життєдіяльність бджіл. У природі не існує готового меду й перги, тому бджоли переробляють нектар і пилок, зібрані з рослин, і складають їх у стільники. Бджолине молочко – найповноцінніший з усіх видів бджолиних кормів. Ним вигодовують молоді личинки […]...
24. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
25. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
26. ОБЛІТ БДЖІЛ ОБЛІТ БДЖІЛ – залежить від пори року, місця та причини проведення. О. б. бувають орієнтовні, очисні, ранні, надранні, кімнатні й осінні. Мета більшої частини О. б. – очищення кишечника бджіл від нагромаджених калових мас, рідше – спрага бджіл і т. п. Орієнтовний О. б. – після перевезення пасіки на нове місце або перестановки вуликів. Бджоли […]...
27. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
28. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
29. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
30. КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ – розподіл хвороб бджіл за певними ознаками для зручнішого й кращого їхнього вивчення. В основі класифікації лежать походження хвороби, місцевість, у якій спостерігаються періодичні спалахи хвороб, сезон або місяць виникнення їх, вік і стать, симптоми, патологоанатомічні зміни. За походженням хвороби бувають заразні й незаразні. Заразні у свою чергу поділяються на інфекційні й […]...