Зміни у фотосинтетичному апараті під впливом рубок догляду

Лісівництво

РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ

Лекція 3. ЗМІНА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЕВНИХ РОСЛИНАХ ПІД ВПЛИВОМ РУБОК ДОГЛЯДУ

Зміна внутрішнього лісового середовища проведенням рубок догляду викликає зміну ряду морфологічних ознак та фізіологічних процесів у деревних рослин. У першу чергу змінюється розвиток асиміляційного апарату, інтенсивність фотосинтезу, водний режим рослин, обмін речовин. А оскільки ці зміни стосуються меншої кількості дерев у насадженні, то вони після рубок і більш помітні. В цілому такі зміни

приводять до збільшення продукування органічної маси.

3.1 Зміни у фотосинтетичному апараті під впливом рубок догляду

Маса та поверхня листя або хвої мають вирішальне значення в асиміляційній здатності деревних рослин, величині транспірації, інших фізіологічних процесах. Але накопичення деревної маси також залежить і від якісного складу асиміляційного апарату: співвідношення світлової, проміжної та тіньової хвої або листя у кроні дерева та від ступеня світлолюбності деревної породи. Справа в тім, що енергія асиміляції вуглекислоти різна у різних типів хвої (листя).

При лісовирощуванні у першу чергу

ставиться мета отримати якомога вищу продуктивність лісостанів при високій якості провідного сортименту деревини. Фізіологічні основи продуктивності залежать від особливостей деревної породи, її здатності до асиміляції (фотосинте­тичної ємності), а також від загальної поверхні листя (хвої) як асиміляційних органів, від тривалості вегетації.

Слід підкреслити, що індекс листяної поверхні L варіює залежно від щільності насадження і лежить у межах: менше 1 у молодих куль­турах і до 8-9 в густих хвойних насадженнях. Для більшості аборигенних порід України він становить 4 з дещо меншою величиною для світло­любних і дещо більшою – для тіньовитривалих деревних порід. Про­дукція нетто – асиміляції Е та індекс листової поверхні L дають величину врожаю (сухої речовини ) з одиниці площі грунту.

Як же методично правильно обчислити поверхню хвої або листя? Г. В. Савіна та М. В. Журавльова відбирали на дослідних секціях і на контролі по 10 модельних дерев, діаметри яких становили 0,75; 1,0 і 1,25 від середнього діаметра деревостану. Спочатку визначалася сира маса світлової, проміжної та тіньової хвої. Охвоєні гілки розподілялися за віком, хвою відокремлювали від пагонів та зважували окремо за віком і встановленими типами. Довжина хвої встановлювалась за допомогою міліметрової лінійки, а ширина і товщина – товстоміром Цейса з точністю до 0,01 мм.

Поверхню хвої сосни визначали за формулою Тірена:

Де І, в, г – довжина, ширина та товщина хвої відповідно.

Для визначення поверхні хвої одного дерева потрібно визначити кількість хвоїнок, що міститься в 1 г сирої хвої. У середньому в 1 г сирої хвої сосни міститься 30-40 хвоїнок світлового, 40-50 проміжного та 50-60 – тіньового типів. Поверхня однієї хвоїнки світлового типу має 1,68 см2; проміжного – 1 см2 і тіньового – 0,8 см2.

Обчисливши поверхню хвої за її типами по кожному модельному дереву та враховуючи їх частку у загальному переліку стовбурів на ділянці, вираховують загальну площу хвої на ділянці і переводять її на 1 га.

Дослідженнями Савіної та Журавльової встановлено, що краще роз­вивається хвоя у верхній частині крон, де освітленість сягає 75 тис. лк. Тут формується переважно світловий тип хвої. Також встановлена пряма залежність кількості хвої від діаметра стовбура.

Після проведення рубки догляду через 7 років приріст маси хвої при помірному зрідженні був у 2,5 раза, а при сильному – в 4 рази більшим, ніж на контрольній секції, де рубка не велась. На секціях, пройдених рубкою, частка світлової хвої була більшою, ніж на контроль­ний. Виявлено також, що на проріджених секціях крони дерев мають більшу асиміляційну поверхню, ніж на контролі. Причому, чим більший ступінь зрідження, тим більша поверхня хвої через 7 років після рубки. Загальна поверхня хвої через 7 років після рубки виявилася: на контро­лі – 7,5 га; на секції з помірним зрідженням – 7,8 га і з сильним зрі­дженням – 9,0 га, тобто загальна площа листової поверхні виявилася більшою за зайняту насадженням площу у 7-9 разів. Аналогічні дані отримав П. П. Ізюмський.

Дослідження впливу рубок догляд на зміну листяної маси в дібровах виявили (на другий рік після рубки), що проведені рубки призводять до збільшення площі і товщини листя. При практично однаковій кількості листя і їх поверхні в цілому листовий індекс становив 3-3,5.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Зміни у фотосинтетичному апараті під впливом рубок догляду