Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ ЗНАЧЕННЯ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

ЗНАЧЕННЯ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 3. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ

§ 44-45. ЗНАЧЕННЯ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Значення покритонасінних у природі. Разом із рослинами інших відділів Покритонасінні беруть участь в утворенні природних екосистем, пануючи у них скрізь, крім тайги та тундри. В усіх екосистемах покритонасінні є головною ланкою живлення для різноманітних травоїдних тварин. Квітковим рослинам належить провідна роль в утворенні та покращенні родючості грунтів, зменшенні їх ерозії. Величезне значення мають ці рослини

у підтриманні сталості складу повітряного середовища нашої планети. Найбільшого значення серед усіх рослин набули покритонасінні і в житті людини. Це стосується не тільки її господарської діяльності, але і таких сфер, як декоративне рослинництво та медицина.

Квітникарство. З кожним роком техногенне навантаження на людину зростає, і вона дедалі більше відмежовується від природи стінами домівки, виробництва або установи. Така ситуація спонукає її висаджувати рослини біля житла та у своєму помешканні. Адже, крім естетичної насолоди, рослини збагачують повітря киснем, знезаражують його від шкідливих речовин.

Квіткові рослини – це джерело натхнення для художників, поетів, музикантів, скульпторів та навіть архітекторів (мал. 94 ).

Квітникарство як галузь господарства займається вирощуванням та розведенням рослин відкритого грунту та кімнатних. Технологія вирощування квіткових рослин, що ростуть на клумбах та квітниках, така ж, як й інших сільськогосподарських культур. Вона включає обробіток грунту, розміщення рослин із утворенням різних композицій та догляд за ними.

Традиційними для України є такі рослини відкритого грунту, як чорнобривці, жоржини, айстри, нагідки, королиця, матіола, мальва тощо (мал. 94). Одні з цих рослин однорічні (айстри, нагідки, матіола), інші – багаторічні (хризантема, мальва, королиця). Батьківщиною більшості з них є інші країни та континенти. Так, усім добре відомі космея, красоля родом з Америки, хризантема – з Азії, жоржина – з Мексики. Тому ці рослини кожного року висаджують на клумби, бо вони вимерзають взимку.

Мал. 94. Квітник

Мал. 95. Кімнатні рослини: 1 – пеларгонія; 2 – кактус

Майже всі кімнатні рослини – вічнозелені види. Тільки деякі цибулинні (амариліс) та бульбоподібні рослини (цикламен) скидають листки на час, що збігається з посушливим періодом на їх батьківщині.

В одних із них листки мають гарну форму (монстера, філодендрон), в інших листя має цікаве забарвлення (бегонія, колеус тощо). Та найбільшу групу кімнатних рослин становлять ті, що мають гарні квітки (узамбарська фіалка, примула, пеларгонія тощо) (мал. 95). Деякі рослини привабливі цікавою формою стебла, наприклад, кактуси (мал. 95). Цікаві серед кімнатних рослин і ампельні, або звисаючі, рослини (традесканція, аспарагус, хлорофітум тощо).

Для того, щоб кімнатні рослини добре росли, треба знати їх походження і, якщо можливо, створювати для них такі ж умови і у себе вдома. Так, рослини з тропіків (пальми) треба вирощувати в теплому вологому приміщенні. Кактуси полюбляють такі умови, у яких вони живуть у дикій природі пустель Південної Америки. Тому взимку їм треба дати спокій, майже не поливати, тримати у прохолодному приміщенні. Якщо після періоду спокою кактуси добре поливати, тоді вони у вас заквітують.

Мал. 96. Лікарські рослини: 1 – береза бородавчаста; 2 – звіробій звичайний

Не завадить при вирощуванні кімнатних рослин навчитися правильно за ними доглядати. Догляд включає правильне та своєчасне поливання, перевалку та пересаджування рослини у потрібний за якостями грунт, вміння розмножувати рослину, а також боротьбу зі шкідниками.

Лікарські рослини – одне із джерел одержання лікувальних і профілактичних засобів сучасної медицини. Зокрема, при лікуванні захворювань серцево-судинної системи, печінки, шлунково-кишкового тракту і системи кровообігу без них не обійтися.

Початок застосування лікарських рослин в Україні сягає сивої давнини. Згадку про це знаходять у літописах Київської Русі. Звичними ліками за тих часів були полин, кропива, хрін, подорожник, чемериця, м’ята та багато інших рослин.

Основною властивістю лікарських рослин є те, що вони утворюють органічні сполуки, які цілюще діють на організм людини і тварини.

20 % загальної кількості рослин на Землі мають лікувальні властивості, наприклад, береза бородавчаста, звіробій звичайний, глід колючий, ехінацея пурпурова (мал. 96).

У сучасних умовах більшість лікарських рослин вирощують у спеціальних господарствах, на присадибних ділянках. Це доречно, тому що більшість цих рослин – зникаючі, а забруднення навколишнього середовища не завжди дає змогу збирати їх у природі.

Не слід збирати лікарські рослини біля доріг та у міській зоні, пошкоджені комахами та грибковими хворобами. Заготовляють сировину тоді, коли вона багата на лікувальні речовини. Надземну частину – у сухі, погожі дні, а підземну – о будь-якій порі.

Заготовлену сировину необхідно правильно висушити. Тоді вона збереже всі активні лікувальні компоненти. На сонці сушать кору, корені, насіння, ягоди. Стебла та листя підлягають повітряному сушінню в затінку. Доброякісною вважається сировина, яка після сушіння зберегла властивий їй природний вигляд, колір і запах.

Дуже рідко лікарські рослини використовують у свіжому вигляді. їх сушать, з них готують відвари та настої.

Для допитливих

Узагальніть знання

Підготуйтеся до створення схеми образу природи. Накресліть у зошиті структурно-логічну схему знань із розділу II “Різноманітність рослин” (с. 179). Поясніть зв’язки між елементами знань про живу природу на основі загальних закономірностей природи. Доповніть зміст елементів знань, указаних на схемі.