Зв’язне мовлення. Особливості опису приміщення. Усний вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення
І СЕМЕСТР
ІМЕННИК
Урок № 19
Тема: Зв’язне мовлення. Особливості опису приміщення. Усний вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення
Мета: повторити вивчене про типи мовлення, пояснити особливості будови речень опису приміщення, пояснити відмінності між науковим та художнім описом приміщення; повправляти в усному вибірковому переказуванні опису приміщення за колективно складеним планом; розвивати зв’язне мовлення школярів, сприяти збагаченню їхнього словникового запасу.
Хід
І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Колективне виконання вправи 110.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
Прочитати (прослухати). Наскільки поданий опис приміщення допомагає уявити життя людей, які в ньому мешкають? На які риси вдачі цих людей опис вказує? Визначити стиль уривка, свою думку довести.
У хаті Мирона Чалого затишно. Чепурна, опецькувата піч притулилась осторонь, щоб не заважати господарям. Піч сконструював сам Мирон. Та й багато чого було тут не схожого з іншими хатами. Шафа для посуду невелика,
Все це було дбайливо припасовано, чисто витерте, займало саме ті місця, які й належали кожній речі. Здавалось, в іншому місці ця річ і стояти б не могла. Здавалось, господиня обміркувала добре, куди все поставити, щоб зручніше користуватись, щоб у кімнаті було найзатишніше.
О. Копиленко.
Словник. Піл – традиційний для української хати настил з дощок, який використовувався вночі як спальне місце, а вдень як лава.
Переписати уривок з дошки, позначаючи над відповідними словами “відоме” та “нове” (буквами В та Н) 1. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати. Що розповів уривок про господаря оселі?
Ступивши до архирейських покоїв, Гнат кинув оком по всій кімнаті. На стелі були картини зі сценами битв, а посередині, в різьбленому колі, голубіло зображення неба з золотими зірками. На стінах висіли в золотих рамах картини: було там і море з чайками козацькими, що нападають на турецьку галеру, і портрет Богдана Хмельницького. По кутках стояли стародавні мармурові статуї, скіфські й старогрецькі вази. На килимі були розвішані ятагани, кинджали, шаблі та пістолі. Вздовж стін тяглися полиці з книгами, оправленими в телячу шкіру. Скрізь були книги, книги й книги.
Гнат ступив кілька кроків по рясно всипаній заради Зелених свят травою підлозі і сів на підсунутий йому мережаний дзиглик.
За О. Ільченком.
Для довідок. Архієрей – у православній церкві вище духівництво (єпископ, архієпископ, митрополит, патріарх).
Прочитати (прослухати). З’ясувати стиль кожного з уривків, свою думку обгрунтувати. Який з описів є більш детальним, конкретним і безстороннім? У якому з описів передано ставлення до приміщення та спричинений ним настрій? У реченнях художнього опису вказати “відоме” та “нове”.
На його стукіт молодиця прилинула обличчям до шибки – впізнала – одразу одімкнула двері. Михайло переступив поріг. Хатнє тепло обгорнуло його м’якою хвилею. Місячний промінь, кинувши тінь від хрестовини вікна на підлогу, упав на лаву, що стояла біля стіни. Посередині хати стояв застелений білою скатертинкою стіл, на столі лежала накрита вишитим рушником хлібина. І таке було все знайоме, вічне – стіл, і хліб, і вишитий хрестиком рушник, і стукіт ходиків у в’язкій тиші, що Михайло відчув, як щось у ньому розслаблюється, здавалося, в душі спливає щось холодне, важке й вона наливається теплінню.
За Ю. Мушкетиком.
Вариста піч завжди займала внутрішній кут хати. Під іконами уздовж бічної стіни ставили стіл. Біля столу розміщували довгу дерев’яну лаву, а з зовнішнього боку маленький переносний ослінчик. Збоку від столу знаходилася скриня. Простір між піччю та причілковою (бічною) стіною заповнювався дерев’яним настилом на стовпчиках (піл, приміст).
З етнографічного довідника.
ІV. Робота над усним вибірковим переказом.
– Читання вчителем тексту.
– Визначення учнями теми та головної думки тексту.
– Добір учнями до тексту заголовка.
– Пояснення лексичного значення слів, що перебувають у пасивному словнику учнів.
(Ідол – статуя, що зображує язичницького бога, волхв – служитель язичницького культу, ворожбит, чарівник, оберег, сволок – балка, що підтримує стелю в будівлях, покуть – куток, розміщений по діагоналі від печі, мисник – полиця або навісна шафка для посуду, полив’яний – вказівка на матеріал, з якого виготовлено керамічний виріб, политий особливим склоподібним сплавом, плесо – широка поверхня водойми – річки, ставу.
Добір синонімів до слів чаша, узор, вабити, нахмарені (про брови).
На дошці записати: ікона Богоматері; червона полив’яна чаша волхва; дерев’яний ідолець; підставка нагадувала коло місяця чи сонця.
– Визначення учнями поєднаних у тексті типів мовлення. З’ясування, який з них головний, який – додатковий.
– Колективне складання плану опису приміщення.
Текст для переказу
Хвіртка була одчинена. Нестор оглянув двір.
– Ой лишечко, чоловік божий! – На поріг вихопилась стара жінка. – Заходь погрійся!
Нестор ступив до хати. В обличчя вдарило теплим духом хліба. Розгледів у напівтьмі низький сволок, велику піч. Стіл був застелений білою, вишиваною на кінцях скатертиною.
На покуті висів великий мисник. На його полицях не було мисок, стояла одна маленька ікона Богоматері й велика глиняна чаша. Червона, полив’яна, з обох боків подвійні ручки. Дивний узор чаші вабив око. То були ніби колоски, а може, хвилясте плесо річки… Це ж чаша волхва!
Поряд із чашею стояв невеличкий дерев’яний ідолець. Довгоносий, з широким підборіддям, нахмареними бровами. Руки його були складені на грудях. Ноги впиралися в підставку, що нагадувала коло місяця чи сонця. Це був прадавній ідол Світовид, якому кланялися поляни…
Над віконцем висів гіллястий і немов рогатий корінь. Нестор здогадався, що то оберег дому.
Нестор перехрестився. В душу його війнуло чимось далеким, забутим, але рідним, що він настирно витруював з пам’яті стільки літ. Витруював молитвами, книгами, прокляттями. Та не вдалося до кінця знищити цей світ у собі. Як не вдається людині зректися свого дитинства й свого роду…
– Бачу, в тебе старі боги й чародійства живуть поруч з іконою, на одній полиці,- мовив Нестор до старої.
– Живуть, не б’ються,- спокійно відказала вона. – Хай усі помагають людям. (За Р. Іванченко, 209 сл.)
Орієнтовний план опису приміщення
1. Теплий дух хліба. 2. Низький сволок, піч. 3. Стіл під білою скатертиною. 4. Мисник на покуті. 5. Маленька ікона і велика чаша. 6. Дивний узор на чаші волхва. 7. Прадавній ідол Світовида. 8. Оберег над віконцем.
– Усний переказ учнями опису приміщення за планом.
V. Підбиття підсумків уроку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...