ТРОПІЗМИ

Related posts:

1. ХЕМОТАКСИС Екологія – охорона природи ХЕМОТАКСИС – рухова реакція одноклітинних організмів або окремих клітин (зооспор, гамет, сперматозоїдів, водоростей тощо) в напрямку хімічного подразника (позитивний X.) або від нього (негативний X.)....
2. ГІДРОТАКСИС Екологія – охорона природи ГІДРОТАКСИС – пересування одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин, що вільно рухаються, у бік більшої (позитивний Г.) або меншої (негативний Г.) вологості. Г., як і ін. таксиси, визначається власними потребами організму....
3. ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості або вигині їх до світла (позитивний Ф. стебла) чи від світла (негативний Ф. кореня)....
4. ТРОФОТАКСИС Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
5. ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
6. СТРАТЕГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТРАТЕГІЯ РОСЛИН – сукупність пристосувань, які забезпечують виду можливість існування спільно з ін. організмами та займати певне положення у відповідних біоценозах. Л. Г. Раменський (1935, 1938) виділив три ценобіотичні типи рослин (віоленти, патієнти, експлеренти), які можна розглядати як три основні напрями в С. р. Типи С. р. можуть змінюватися залежно від […]...
7. АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється позитивний А., властивий аеробам, у другому – негативний А., характерний для анаеробів. А. – окремий випадок хемотаксису....
8. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
9. АВТОПАТІЯ Екологія – охорона природи АВТОПАТІЯ – негативний взаємовплив рослин одного або споріднених видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії....
10. ОХОРОНА ВИДІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні, заборону або різке обмеження колекціонування. У необхідних випадках О. в. забезпечує акліматизацію, розведення видів у неволі чи культурі....
11. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ – комплекс сан.-техн. заходів, спрямованих на знищення збудників інфекц. захворювань хім. і фіз. способами, знищення карантинних видів рослин і тварин, стерилізація предметів, матеріалів, приміщень тощо....
12. УРБАЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для формування системи населених місць. Розглядає пошук шляхів, засобів, методів, спрямованих на забезпечення прийнятних умов життя населення з урахуванням рац. природокористування. Розрізняють макро – (в межах країни, регіону), мезо – (адмін. […]...
13. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
14. РЕЗЕРВАТ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб, рідкісні види тварин і рослин тощо. Термін “Р.” застосовується переважно до зарубіжних охоронних територій, іноді Р. наз. заповідники або заказники, щоб […]...
15. ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА Екологія – охорона природи ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА (Е. ВЕБЕРА – Г. ФЕХНЕРА) – чим сильніший подразник, тим важче суб’єктивно оцінити його кількісно. Чим чутливіше пристосування, що сприймає подразнення, тим нижчий поріг, за яким наступає насичення та перестають розрізнятися “відтінки” подразника. Чим контрастніший фон, тим легше уловлюється подразнення (напр., слабке джерело світла видно тільки […]...
16. ТЕРМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТЕРМОТРОПІЗМ – вигинання окремих ростучих органів і частин рослин у відповідь на теплове подразнення....
17. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ – залежно від типу забруднення, його джерела, наслідків та засобів контролю розрізняють такі джерела забруднення: стічні води та інші нечистоти, які поглинають кисень; речовини, які мають поживну цінність для рослин; органічні кислоти та солі; твердий стік; радіоакт. речовини....
18. ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
19. Роль електроліту – Батареї – Електрохімія ОКИСНЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ 3. Електрохімія 3.3. Батареї Батарея складається з трьох частин: – негативний електрод, що віддає електрони при проходженні струму, тобто окислюється; – позитивний електрод, що отримує електрони при проходженні струму, тобто відновлюється; – електроліт, який має хорошу електричну провідність і тому забезпечує низький / внутрішній опір батареї. Приклад. Широко вживана батарея – лужна […]...
20. ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (В КОСМІЧНОМУ ПОЛЬОТІ) Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (В КОСМІЧНОМУ ПОЛЬОТІ), система забезпечення – комплекс систем і заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності людини в косм. польоті, косм. просторі та на поверхні ін. небесних тіл. Розрізняють системи Ж. (в к. п.) відкриті, частково замкнені і замкнені....
21. ХІОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ХІОНОСФЕРА – шар земної поверхні й атмосфери, де існує постійний позитивний баланс твердих опадів у вигляді снігу та льоду. Нижня межа X. утворює т. з. снігову лінію, а верхня проходить на висотах, де сніг відсутній через його сублімацію. У зоні X. існує багато видів рослин і деяких тварин – хіонофілів і […]...
22. ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ – бот.-геогр. закономірність вертикального розміщення грунтів, рослин і тварин у горах залежно від висоти....
23. ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА – маса органічної речовини, яка утворюється в процесі життєдіяльності автотрофних організмів – зелених рослин та хемосинтетиків. Розрізняють П. п. валову та П. п. чисту....
24. ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
25. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ, боротьба біологічна – група заходів, спрямованих на зменшення чисельності небажаних у госп-ві організмів за допомогою ін. видів – тварин-хижаків, вузькоспеціалізованих рослиноїдних видів чи паразитів (біометод) або шляхом стерилізації самців шкідливого виду та витіснення ними фертильних, що врешті-решт призводить до депопуляції....
26. ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ – ліси тропічних широт земної кулі. Залежно від ступеня зволоженості, виваженості та тривалості сухого сезону розрізняють: тропічний дощовий ліс;...
27. ОПАД Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою....
28. АНАТОМІЯ Екологія – охорона природи АНАТОМІЯ – розділ морфології, що вивчає форму і будову організму в цілому, окремих органів та систем у взаємозв’язку з їхніми функціями і розвитком. Розрізняють А. людини, тварин (зоотомія) та рослин (фітотомія)....
29. ЖИВЦЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЖИВЦЮВАННЯ – спосіб вегетативного розмноження рослин за допомогою відокремлених від материнської рослини частин – живців (частини пагонів, коренів, бруньки або вічка). Живці укорінюють у грунт або використовують для щеплення (окулірування, копулювання)....
30. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
31. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
32. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
33. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
34. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
35. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
36. Ефект економічний Ефект економічний – позитивний результат економічної діяльності, який вимірюється переважанням доходів над витратами або витратами над доходами. У разі перевищення доходів над витратами отримуємо позитивний ефект; витрат над доходами – негативний. Під поняттям “Е. е.” також розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, впливу окремих структурних елементів на результативність функціонування економічної системи. Якщо результати економічної діяльності […]...
37. КОНТРАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНТРАДАПТАЦІЯ – розвиток у двох або кількох видів пристосувань, спрямованих проти ін. видів....
38. АГРОЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АГРОКУЛЬТУРА – сукупність заходів, дій, процесів виробників аграрної продукції, спрямованих на поліпшення культури землеробства і підвищення його ефективності....
39. ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов прир. середовища за допомогою культивування чи підтримання прир. рослинних угруповань (створення лісосмуг, посів трав тощо). Розрізняють гуманітарну (оздоровлення фіз. і духовного середовища людини), інтер’єрну (у приміщеннях), природоохоронну (збереження та поліпшення екосистем і видів живого, що їх складають), біопродукційну (підвищення якості та кількості корисної […]...
40. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....