Ефект економічний

Related posts:

1. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
2. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
3. Екологічний ефект Екологічний ефект – зміни умов природного життєвого середовища /довкілля/, кількості та якості природних ресурсів. Такі зміни можуть мати як позитивний, так і негативний характер – поліпшення або погіршення природних життєвих умов, збільшення або зменшення кількості природних ресурсів. Е. е. впливає або може вплинути у майбутньому на економічні результати матеріального виробництва і невиробничої сфери. Е. е. […]...
4. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
5. Ризик економічний Ризик економічний – ризик, пов’язаний з невизначеністю, непередбаченістю, випадковістю поведінки суб’єктів ринкових відносин, що може завдати збитків підприємцю. В ринковій економіці, де панує конкуренція, стихія, важко передбачити всі можливі наслідки економічної діяльності суб’єктів ринкової економіки. Це означає, що підприємець у процесі своєї діяльності так чи інакше ризикує своїм капіталом, доходами. Розрізняють страхований і не страхований […]...
6. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
7. Прибуток економічний Прибуток економічний – частина загального доходу підприємства, фірми та компанії після відрахування економічних витрат. П. е. менший від бухгалтерського на величину прихованих витрат, а економічні витрати охоплюють явні і приховані витрати компанії. Залежно від типу конкуренції (досконалої чи недосконалої), що панує на ринку, розрізняють нульовий і не нульовий прибутки. Нульовий, або нормальний, прибуток існує за […]...
8. Чистий економічний добробут Чистий економічний добробут (ЧЕД) – показник скоригованого ВНП, отриманий вирахуванням з нього вартісної оцінки негативних факторів випуску й обліку не задекларованих і не ринкових доходів. ЧЕД – це запропонований В. Нордхаузом і Дж. Тобіном узагальнений показник суспільного добробуту в країні. ЧЕД визначається обсягом ВВП за вирахуванням негативних економічних ефектів (у грошовому вираженні) з урахуванням позаринкової […]...
9. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
10. Контроль економічний Контроль економічний – комплекс знань та заснована на них сукупність спостережень і перевірок контролюючими органами функціонування й розвитку економічної системи відповідно до вимог економічних законів, чинного законодавства, прийнятих управлінських рішень з метою їх виконання (а отже, усунення можливих негативних явищ) та забезпечення планомірного суспільного відтворення, динамічного й ефективного розвитку її елементів в інтересах всього населення. […]...
11. Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект заміщення. Із зниженням ціни на певний товар покупець економить частину доходу для придбання додаткових одиниць цього або іншого товару, отже, частково знижується реальний рівень цін. Для товарів широкого вжитку за […]...
12. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
13. Догматизм економічний Догматизм економічний (гр. dogma – усталена думка, положення) – антидіалектичне, в т. ч. позаісторичне, розуміння економічної теорії та її окремих елементів (понять, категорій і визначень) як незмінних. Гносеологічні корені Д. е. – метафізичний метод пізнання і мислення, відірваність економічної теорії від практики, абстрагування від принципу історизму в дослідженні економічних явищ і процесів. Класові корені Д. […]...
14. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
15. Новий міжнародний економічний порядок Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) – концепція перебудови міжнародних економічних відносин відповідно з комплексом вимог економічно відсталих країн для подолання їх нерівноправного становища у сфері зовнішньоекономічних відносин. Принципи НМЕП проголошують: суверенітет кожної держави над своїми багатствами, в т. ч. природними ресурсами й економічною діяльністю, інтегрована програма з сировини, ліквідація бар’єрів на шляху промислових товарів країн, […]...
16. Економічний егоїзм Економічний егоїзм – гіпертрофовані економічні інтереси різних суб’єктів господарської діяльності, а також районів і регіонів країни, які ставлять їх понад інтереси відповідних суб’єктів. Основні типи Е. е. суб’єктів господарської діяльності – індивідуальний, сімейний, груповий, колективний. У межах колективного виділяють такі форми Е. е.: егоїзм окремої бригади, цеху, підрозділу тощо; у межах територіального Е. е. – […]...
17. Ефект мультиплікатора Ефект мультиплікатора – показник, який характеризує залежність між зміною інвестиційних витрат та рівнем обсягів виробництва й національного доходу. Е. м. займає центральне місце в кейнсіанській теорії. Згідно з концепцією Е. м. між приростом інвестицій та приростом національного доходу існує стійке співвідношення, яке грунтується на тому, що будь-які витрати на інвестиції перетворюються у первинні доходи, частина […]...
18. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
19. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
20. Ефект заміщення Ефект заміщення – 1) зміна попиту на товар внаслідок зміни його ціни порівняно з цінами інших товарів. У цьому випадку покупець купуватиме більше тієї продукції, ціни на яку знизилися більше, і замінюватиме нею продукцію, яка при цьому відносно подорожчала. Якщо Е. з. діє сильніше за ефект доходу, попит на товари нижчої категорії змінюватиметься так само, […]...