ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ



Екологія – охорона природи

ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного процесу (нерідко гальмує), значно знижує

Врожайність, спричинює нагромадження забрудників у рослинах (напр., важких металів), з яких вони безпосередньо чи опосередковано (з рослинними чи тваринними продуктами харчування) потрапляють до людського організму. Нарешті 3. г. призводить до ослаблення самоочищення грунтів від патогенних та шкідливих мікроорганізмів, що створює небезпеку виникнення захворювання та мікробіол. забруднення. Напр., у незабрудненому грунті збудники дифтерії, тифу та паратифу зберігаються протягом 2-3 діб, а в грунті, самоочищення якого ослаблене, збудники дизентерії зберігаються декілька місяців, тифу та паратифу – до півтора року. 3. г. іноді виникає на дуже великих територіях (напр., після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.).




1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розбір числівника як частини мови.
Ви зараз читаєте: ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ