АбсурдизмДемократичний централізм

Політологічний словник

Демократичний централізм – розроблена В. І. Леніним доктрина, яка згодом стала однією з догм радянського комунізму, основною засадою організаційної побудови та діяльності КПРС. Практично Д. ц.

Опирається на дві основні ланки. По-перше, члени кожної ланки політичної ієрархії (партія, держава) обираються членами нижньої ланки шляхом голосування. По-друге, хоча на початковому етапі заохочується вільне обговорення будь-яких політичних питань, після ухвалення вищою ланкою воно жорстко нав’язується і його виконання

контролюється нижчими ланками ієрархії. Д. ц. після пропозиції В. І. Леніна спочатку був включений до статуту більшовицької партії, а потім, на II конгресі Комінтерну (1920 р.), він став обов’язковим для всіх комуністичних партій. Механізм функціонування Д. ц. в партії обумовлює те, що, з одного боку, забезпечується виборність усіх керівних органів партії з низу до верху і їх обов’язкова періодична звітність перед своїми і тими, що стоять над партійними організаціями, а з іншого боку, за рахунок Д. ц. запроваджується сувора партійна дисципліна, підпорядкування меншості більшості, а також обов’язковість виконання усіх рішень вищих органів партії нижчими. Принцип Д. ц. є діаметрально протилежним концепції політичного плюралізму.

Енциклопедія політичної думки: Пер. з англ. – К., 2000; Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000.

М. Головатий


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: АбсурдизмДемократичний централізм