АДАПТОГЕНИ

Related posts:

1. БІОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає вплив клімат, чинників на життєдіяльність рослинного, тваринного і людського організму....
2. АЛКАЛОЇД(И) Екологія – охорона природи АЛКАЛОЇД(И) – орг. азотовмісні речовини переважно рослинного походження, що мають основні властивості і здебільшого гетероциклічну будову. За хім. будовою їх поділяють на похідні хіноліну, ізохіноліну, індолу, піридину, піперидину, імідазолу, пурину тощо. А., будову яких остаточно не з’ясовано, класифікують за систематичним принципом – відносять до однієї рослини або ряду споріднених рослин (напр., […]...
3. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
4. ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
5. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
6. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
7. АД’ЮВАНТ Екологія – охорона природи АД’ЮВАНТ – речовина, що виявляє неспециф. стимулювальну дію на імунну реакцію організму. Може підвищувати імуногенність антигена, надавати антигенності не антигенним речовинам, підсилювати імунну відповідь організму. Це різноманітні за хім. будовою та складом речовини (напр., гідроксид алюмінію, орг. та мін. олії, бактер. поліцукриди)....
8. ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
9. ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
10. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
11. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
12. ГАПТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГАПТОТРОПІЗМ – явище згинання рослинного органа у відповідь на подразнення дотиком, напр., у лазячих або витких рослин....
13. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
14. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
15. СУКЦЕСІЯ Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ – ряд послідовних змін рослинного покриву з часом (напр., відновлення корінних лісів після вирубування або пожежі)....
16. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
17. ПРЕФЕРЕНДУМ Екологія – охорона природи ПРЕФЕРЕНДУМ – інтервал значень фіз. чинників, які вибирає організм (за можливості такого вибору) з усього діапазону значень цих чинників (напр. температурний П.). Визначається експериментально, іноді в ході спостережень у прир. умовах....
18. АНТРОПОФОБИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФОБИ – рослини, що не витримують госп. діяльності людини і швидко зникають внаслідок порушення природного рослинного покриву (напр., ковила)....
19. СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....
20. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
21. ТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. особливостей рослин. Разом з кореневим тиском забезпечує сталий рух води через корені, стебло, листки, з грунту в атмосферу. Регулює водний і температурний режими рослини, газообмін С02 і 02, запобігає перегріванню листків....
22. ГІПЕРПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи ГІПЕРПЛАЗІЯ – надмірне розростання тканин тваринного або рослинного організму, зумовлене пат. розмноженням клітин....
23. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
24. АКЛІМАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах....
25. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
26. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
27. ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
28. МЕРИСТЕМА Екологія – охорона природи МЕРИСТЕМА, твірна тканина – тканина, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму....
29. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
30. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
31. АНІЗОТРОПІЯ Екологія – охорона природи АНІЗОТРОПІЯ – 1) здатність різних органів однієї й тієї самої рослини набувати різних положень при однаковому впливі на них чинників довкілля (так, пагони і листки можуть по-різному орієнтуватись відносно світла); 2) неоднаковість фіз., мех. та ін. властивостей тіла, речовини у різних напрямках....
32. АВТОХОРІЯ Екологія – охорона природи АВТОХОРІЯ – поширення насіння, плодів, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини без залучення зовн. чинників. Такі рослини наз. автохорами (квасоля, люпин, розрив-трава, огірок-пирскач та ін.). Розрізняють три форми А.: активне розкидання насіння з тріснутого дозрілого плоду (механохорія); дозрівання плодів у грунті (геокарпія); опадання плодів і насіння […]...
33. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) – заг. кількість створюваної в процесі фотосинтезу орг. речовини, включаючи використану на дихання рослин енергію та леткі біогенні речовини (напр., фітонциди)....
34. ВПЛИВ СИНЕРГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ СИНЕРГІЧНИЙ – посилення або послаблення впливу одного чинника за наявності іншого. В разі такого сукупного комплексного впливу кількох чинників заг. ефект виявляється іншим, ніж коли б вони діяли кожен окремо....
35. АБСОРБЕНТИ Екологія – охорона природи АБСОРБЕНТИ – речовини, здатні до абсорбції (напр., вода, промивні олії)....
36. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
37. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої організації. В багатоклітинному організмі І. виражається в процесах його онтогенезу. На рівні угруповань – популяцій, видів і біоценозів. І. виявляється в […]...
38. ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим вмістом пилу органічного походження вибухонебезпечне....
39. ХВОРОБИ СПАДКОВІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ СПАДКОВІ – хвороби, зумовлені генетично, і такі, що розвиваються внаслідок спільної дії ген. компонента і чинників навколишнього середовища. Такі захворювання, як серпоподібноклітинна анемія, гемофілія, карликовість, зумовлені дефектом одного-єдиного гена. У США, напр., такі X. с. трапляються у 35 % всіх новонароджених. Хромосомні аберації (напр., монголоїдизм) спостерігаються у 0,54 % новонароджених. […]...
40. ДІЯ КОМБІНОВАНА Екологія – охорона природи ДІЯ КОМБІНОВАНА – сукупна одночасна дія на організм кількох чинників середовища. Напр., Д. к. чинять йонізуюче випромінювання разом з хім. речовинами, лікарські засоби разом з алкоголем....