АДСОРБЦІЯ
Екологія – охорона природи
АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами різних речовин із зовн. середовища. Функціонування біол. мембран, перші етапи взаємодії ферментів із субстратом, захисні реакції організму проти токс. речовин, процеси всмоктування пов’язані з А.
Явище А. використовують для добування й очищення біол. активних речовин – вітамінів, ферментів, гормонів, антибіотиків. А. відіграє важливу роль в обміні речовин в екосистемах, особливо між біотичним середовищем та організмами.
Related posts:
- ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
- СОРБЦІЯ Екологія – охорона природи СОРБЦІЯ – вбирання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та розчинених речовин. Розрізняють адсорбцію (вбирання поверхневим шаром сорбенту) і абсорбцію (вбирання всім об’ємом сорбенту)....
- ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА – отруєння організму токс. речовинами неорг. та орг. походження, які в невеликих кількостях у виробничих умовах потрапляють в організм через органи дихання, шкіру, травний канал. Токс. для організму речовинами є орг. розчинники, етери, аміно – та нітросполуки ароматичного ряду, тетраетил-свинець, хлор, фосфорорг. сполуки тощо. Деякі токс. речовини (ртуть, свинець, […]...
- БІОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНОЛОГІЯ – 1) прикладні мікробіологія і біохімія; 2) сукупність пром. методів, що використовують живі організми і біол. процеси для виробництва цінних для нар. госп-ва продуктів. Прикладами таких методів можуть бути мікробіол. синтез ферментів, вітамінів, амінокислот, антибіотиків тощо. Перспективним є пром. добування ін. біол. активних речовин (напр., гормональних препаратів, стимуляторів імунітету) методами […]...
- МІКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих кількостях (у тисячних і менших частках відсотка). До М. належать марганець, бор, йод, мідь, молібден, фтор, цинк та ін.). Більшість М. входять до складу специф. орг. сполук організму (ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів) і часто зумовлюють їхню високу хім. […]...
- ДЕСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕСОРБЦІЯ – видаляння з рідин або твердих тіл речовин, поглинених у процесі абсорбції або адсорбції. Застосовують Д. з метою регенерації абсорбента або адсорбента....
- РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
- Прості речовини Карбону. Адсорбція РОЗДІЛ 2 НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ СПОЛУКИ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ IVA ГРУПИ § 44. Прості речовини Карбону. Адсорбція Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу: Характеризувати і порівнювати алотропні видозміни Карбону та вуглецеві матеріали, їх застосування; Пояснювати суть адсорбції, оцінювати її практичне значення. Алотропія Карбону. Карбон – єдиний елемент IVA групи періодичної системи, що трапляється у природі […]...
- ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
- ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
- ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
- СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
- ЕКЗОКРИНИ Екологія – охорона природи ЕКЗОКРИНИ, ектокрини, зовнішні гормони,”гормони середовища” – хім. речовини, які чинять кореляційний вплив на біол. системи із залученням зовн. середовища. Е. можуть бути інгібіторами, антибіотиками (напр., пеніцилін) або стимуляторами (вітамін В12, тіамін, біотин та ін. речовини). Багато Е. ще й досі точно не визначено хімічно. За змістом термін Е. відповідає поняттю екзометаболіти....
- НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від умов навколишнього середовища: підводні листки стрічкоподібні, плаваючі – видовжено-яйцеподібні, надводні – стрілоподібні. Колір квіток льону змінюється залежно від т-ри повітря. Різні […]...
- НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ Екологія – охорона природи НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ – підвищення конц. речовин у біол. системах. Тварини, рослини і людина отримують необхідні для життєдіяльності хім. речовини переважно з їжі і нагромаджують їх у своєму організмі. Цей процес наз. нагромадженням. Оскільки радіоакт. ізотопи не відрізняються за хім. властивостями від не радіоакт. ізотопів того самого елемента, вони […]...
- АБСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АБСОРБЦІЯ – вбирання однієї речовини іншою з рівномірним розподілом її в об’ємі поглинача. Вбирання газів або рідин, а також світла і звуку всім об’ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла. А. рідким абсорбентом певного компонента газової суміші – розчинення, рідкої – екстракція. Відбувається в абсорберах (мет. колона або інша […]...
- ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ – захворювання, зумовлені впливом на організм людини несприятливих чинників виробничої сфери в процесі її трудової діяльності (напр.: хім. токс. речовини; виробничий пил; фіз. чинники – шум, вібрація, високі чи низькі т-ри, ел.-магн., йонізуюче чи лазерне випромінювання, ультразвук, електр. поле тощо; біол. виробничі чинники – антибіотики, дріжджові гриби, ферментні препарати; […]...
- ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – зменшення або усунення чутливості організму людини чи тварин до Повторного введення хім. (переважно білкових) речовин, що спричинюють виникнення алергічного стану....
- ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол. процеси, які здійснюються за допомогою органів чуття, біолокації (кити, кажани), смаку та нюху (комахи, хижаки), хеморецепції складу води (риби, ракоподібні), реакцій організму на отриману з довкілля та опрацьовану ЦНС інформацію. […]...
- “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури у грунті нагромаджуються токс. речовини, що виділяються рослинами, внаслідок чого на оброблюваних землях постійно знижується прир. родючість грунтів. Цей процес частково компенсується нагромадженням біомаси підземної частини культ, рослин та переважно […]...
- ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
- КИШКОВЕ ТРАВЛЕННЯ. ВСМОКТУВАННЯ – ТРАВЛЕННЯ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ТРАВЛЕННЯ КИШКОВЕ ТРАВЛЕННЯ. ВСМОКТУВАННЯ Процес травлення в тонкій кишці складається з трьох послідовних етапів: порожнинне травлення, пристінкове (мембранне) травлення і всмоктування. Під час порожнинного травлення розщеплення поживних речовин відбувається під впливом травних соків у порожнині кишки. Завдяки скороченням стінки кишки її вміст інтенсивно перемішується, що полегшує процес перетравлення їжі. У […]...
- ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
- ІМУНІТЕТ – КРОВ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА КРОВ ІМУНІТЕТ Імунітет – здатність організму захищати себе від хвороботворних мікробів і вірусів, а також від сторонніх тіл і речовин. Завдяки імунітету утворюється несприйнятливість організму до повторного впливу того самого збудника. Головну роль в імунному захисті організму відіграють білі клітини крові – фагоцити і дві групи лімфоцитів (Б – і […]...
- ОСАДИ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи ОСАДИ СТІЧНИХ ВОД – тверді залишки після очищення стічних вод. О. с. в. включають мін. та орг. речовини, тому їх часто використовують як місцеві добрива або для добування біогазу. Однак у них часто містяться різні токс. речовини, що обмежує їх використання як добрив....
- АНТИТОКСИНИ Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися певними бактеріями (збудниками дифтерії) або вноситися в організм з укусами змій, скорпіонів, у разі споживання отруйної їжі. Для Нейтралізації токсинів в організмі людини часто використовують А. тварин, які отримують внаслідок […]...
- ДИМ Екологія – охорона природи ДИМ – дисперсна система завислих у газовому середовищі твердих часточок. Часто містить токс. речовини (у т. ч. важкі та радіоакт. елементи). Подразнює органи дихання....
- БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
- ЕКОХІМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОХІМІЯ, екологічна хімія – наука, яка вивчає процеси, що відбуваються з речовинами в екосфері. Є сполучною ланкою в системі суміжних дисциплін (від землезнавства через біологію, с. г., хімію і т. д. до спец. розділів біохімії та фармакології). Е. аналізує наслідки застосування хім. засобів та їх подальшої поведінки в природі, вивчає їх […]...
- БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
- ВОДА ПИТНА Екологія – охорона природи ВОДА ПИТНА – вода, показники бактер., органолептичних властивостей і ступеня токс. хім. речовин у якій перебувають у межах норм питного водопостачання....
- ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
- БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії не продукують токс. речовини. Це дає змогу застосовувати їх у хіміотерапевтичних засобах....
- ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
- ДВІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ ОБМІНУ РЕЧОВИН – ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ ДВІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ ОБМІНУ РЕЧОВИН Здатність утворювати органічні речовини з неорганічних мають лише зелені рослини і деякі види бактерій. Тварини і людина використовують готові органічні речовини, синтезовані зеленими рослинами. У процесі послідовних хімічних перетворень органічні сполуки в організмі тварин і людини розпадаються на ряд кінцевих […]...
- Визначення – Швидкість реакції ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ 2. Швидкість реакції У ході хімічної реакції кількість початкових речовин постійно зменшується, а кількість продуктів реакції відповідно збільшується. Зміну кількості початкових речовин чи продуктів реакції за певний проміжок часу називають швидкістю реакції. 2.1. Визначення Швидкість реакції v визначається як зміна кількості п речовини за певний проміжок часу: ∆n – зміна кількості речовини […]...
- ОБМІН РЕЧОВИН У КЛІТИНІ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОБМІН РЕЧОВИН У КЛІТИНІ Існування живих організмів зумовлено тим, що постійно: в них надходять поживні речовини із навколишнього середовища; ці речовини перетворюються в організмі; продукти життєдіяльності виводяться з організму. Сукупність хімічних перетворень у клітинах називається обміном речовин, або метаболізмом (від грец. metabole – зміна). Усі хімічні […]...
- ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
- ЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ЧУТЛИВІСТЬ – 1) властивість організмів усіх рівнів організації сприймати подразнення із зовн. та власного внутр. середовища. У вищих тварин рецептори набули особливо високої Ч. до адекватних подразнень. Тварини з простішим типом будови реагують на подразнення здійсненням різного типу таксисів; 2) ступінь реакції біоіндикатора на речовину або фіз. чи біол. чинник, що […]...
- САПРОТРОФИ Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії....