АЕРОСФЕРА

Related posts:

1. ОБОЛОНКА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГЕОГРАФІЧНА – прир. комплекс, який сформувався в зоні взаємодії і взаємопроникнення літосфери, гідросфери та атмосфери під впливом сонячної енергії та орг. життя....
2. ГОМОСФЕРА Екологія – охорона природи ГОМОСФЕРА – шари атмосфери на висоті 90-100 км над поверхнею Землі, де склад повітря мало змінюється (за винятком вмісту вуглекислого газу, озону, водяної пари)....
3. КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...
4. ВІТАСФЕРА Екологія – охорона природи ВІТАСФЕРА – оболонка активного життя і біогенезу на Землі....
5. АКВАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АКВАБІОСФЕРА – водна оболонка Землі, в якій здійснюється життєдіяльність організмів....
6. ГЕОМЕРИДА Екологія – охорона природи ГЕОМЕРИДА – оболонка Землі, яку населяють живі організми. Див. також Біосфера....
7. ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА – сукупність біогеоценозів Землі. Товщина О. б. на суходолі становить 200- 300 м....
8. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – привнесення в повітря або утворення в ньому фіз. агентів, хім. речовин або організмів, які несприятливо впливають на середовище життя чи завдають шкоди матер. цінностям....
9. ЗАКОНОДАВСТВО ПОВІТРЯНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПОВІТРЯНЕ – законодавство в галузі охорони атм. повітря. 3. п. охоплює сукупність правових норм, спрямованих на регулювання відносин у використанні та охороні атм. повітря. 3. п. регулює ці відносини з метою запобігання та зменшення забруднення атмосфери, охорони від ін. шкідливих хім., фіз. та біол. впливів, що негативно діють на атм. […]...
10. ОКЕАН СВІТОВИЙ Екологія – охорона природи ОКЕАН СВІТОВИЙ – водна оболонка Землі, що вкриває більшу частину її поверхні і поділяє суходіл на материки та о-ви. О. С. включає Тихий, Атлантичний, Індійський та Пн. Льодовитий океани....
11. АГРОЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи АГРОЛАНДШАФТ – змінений у процесі с.-г. діяльності людини природний ландшафт. В А., як і в ін. культурних ландшафтах, об’єднуються і взаємопроникають компоненти неживої природи (літо-, атмо-, гідросфера), грунтового покриву (педосфера) та частина біосфери (включаючи людину та її діяльність). Ін. словами, А. складається з агробіогеоценозів та ін. структур (населені пункти, тваринницькі ферми […]...
12. ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями....
13. ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) – підвищення т-ри повітря з висотою в деякому шарі атмосфери замість звичайного її зниження. І. т. (в а.) призводить до того, що тепліші верхні шари перешкоджають вертикальному руху повітря, внаслідок чого під ними нагромаджуються водяна пара, пил, формуються туман, імла, послаблюється розсіювання забрудників поблизу земної поверхні....
14. ТЕРМОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри до 1500 °С до висот 200- 300 км й збереженням такої т-ри у вищих її шарах....
15. АЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись....
16. ГОРИЗОНТ ГУМУСНИЙ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГУМУСНИЙ – найродючіший горизонт грунту, верхня частина грунтового профілю, де нагромаджується гумус....
17. СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
18. МЕЗОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕЗОСФЕРА – шар атмосфери, що лежить вище від стратосфери, в межах 50-80 км над поверхнею Землі, та змінюється термосферою; характеризується різким зниженням т-ри з висотою (приблизно від 0 до -90 °С), що сприяє розвитку турбуленції....
19. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
20. ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ – 1) чинник, що визначається фіз. особливостями геосфер Землі; 2) чинник, зумовлений фіз. особливостями певної ділянки поверхні або глибин Землі (напруженістю магн. поля), а також атмосфери та антроп. змінами прир. середовища....
21. ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у даному геогр. районі. Чим сприятливіші метеорологічні умови (напр., краще провітрювання), тим нижчий П. з. а....
22. ПАРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери)....
23. РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА – частина променистого потоку Сонця, яка на шляху до поверхні Землі дифузно розсіюється аерозольними компонентами атмосфери та молекулами атм. газів. Характеризується максимумом енергії у короткохвильовій частині спектра, чим пояснюється блакитний колір неба. Інтенсивність Р. р. небосхилу зростає із збільшенням забруднення атмосфери і зменшенням прямої радіації (напр., узимку при значній […]...
24. КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
25. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
26. ЛІТОСФЕРА Екологія – охорона природи ЛІТОСФЕРА – верхня тверда оболонка земної кулі, що включає земну кору і верхню частину мантії. Заг. потужність Л. становить 35-45 км (в гір. зонах 50-70 км). Океанічна Л. має товщину 5-10 км і складається з тонкого (в середньому до 1 км) шару осадових порід, під яким розміщується товща основних порід (базальт, […]...
27. ТЕРМОПАУЗА Екологія – охорона природи ТЕРМОПАУЗА – шар атмосфери, в якому т-ра не змінюється з висотою; шар над термосферою....
28. СТРАТОПАУЗА Екологія – охорона природи СТРАТОПАУЗА – перехідний шар атмосфери, що лежить між стратосферою і мезосферою на висоті близько 55 км....
29. АЕРОБІОНТ Екологія – охорона природи АЕРОБІОНТ – організм, що мешкає в оточенні атмосфери (на суходолі), представник аеробіосфери....
30. СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ – певні форми зміни елементарних грунтових ареалів у просторі, що характеризуються різними ген. зв’язками між собою і створюють певне різноманіття госп. властивостей грунтів. Загалом С. г. п. визначає ефективність використання земельних ресурсів....