АЕРОТОП

Related posts:

1. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
2. ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ – складова основних компонентів екосистеми....
3. ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку екосистеми, яка характеризується особливим станом усіх компонентів, що утворюють середовище, і, як правило, зміною підсистем (популяцій, синузій тощо), що входять до екосистеми, та їх основних структур (ярусності рослинності, її зімкнутості і т. д.). Кожна Ф. с. готує комплекс умов для проходження наступних за нею фаз. Це […]...
4. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
5. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
6. ГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи ГЕОФІЗИКА – комплекс фіз. наук, що вивчають фіз. будову Землі, її властивості та процеси, які відбуваються в твердій (літосфера), рідкій (гідросфера) і газоподібній (атмосфера) оболонках планети під впливом внутр. сил Землі і косм. тіл....
7. ЗЕМЛІ АРИДНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ АРИДНІ – території з посушливим кліматом, який визначає характер грунт, та рослинного покриву, бідність внутр. вод та водний режим, характер розселення, тип господарювання тощо....
8. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
9. ГАЗИ ВИХЛОПНІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ВИХЛОПНІ – гази, що викидаються двигунами внутр. згоряння. До їх складу входить значна кількість шкідливих отруйних компонентів (СО2, СО, свинець тощо), вміст останніх регулюється держ. стандартами. Див. також Автотранспорт....
10. ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА, зональність вертикальна, зональність у горах-1)закономірна зміна компонентів, що утворюють середовище, які залишаються відносно однорідними в певних вертикальних межах. Протяжність, конфігурація, спектр зумовлені широтою, абсолютною висотою поясів, експозицією території; 2) зміна фіз.-геогр. комплексів (рослинності, тваринного світу, грунтів тощо) з підвищенням над рівнем моря пов’язана насамперед зі зміною теплового балансу (середній […]...
11. ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями....
12. ВОДА ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ВОДА ПРОМИСЛОВА – вода, ресурси і склад компонентів якої достатні для залучення цих компонентів у пром. масштабах....
13. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
14. ЗАПАС ОСНОВНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ОСНОВНИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів, що забезпечує успішне їх відновлення або баланс компонентів екосистеми, що утворюють середовище (екол. рівновага)....
15. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
16. ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ – зміни в процесах взаємодії та складі компонентів і елементів екосистеми, що призводять у кінцевому підсумку до її заміни ін. екосистемою на тривалий або умовно безкінечний термін. Напр., вирубування лісів у посушливій зоні може спричинити зміщення прир. балансу в бік розвитку екосистеми пустелі – стійкого (рівноважного, квазістаціонарного) […]...
17. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми зберігати свою структуру і функц. особливості під час дії зовн. чинників....
18. ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
19. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
20. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
21. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
22. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
23. ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ – найбільш складні й високопродуктивні екосистеми, в яких домінують хвойні та широколистяні дерева, що утворюють складні угруповання....
24. ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми витримувати різкі коливання абіотичного середо вища, масове розмноження або тривале зникнення окремих видів, великі антроп. навантаження....
25. ЧИННИК АНТРОПІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК АНТРОПІЧНИЙ – чинник, що виникає в ході безпосереднього впливу людини на будь-що. Розрізняють прямі і непрямі, позитивні й негативні Ч. а....
26. ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА Екологія – охорона природи ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА – лісистість, яка зберігає прир. екол. рівновагу в даній місцевості або підтримує відносно сталий стан одного з компонентів довкілля, напр. гідрол. режим....
27. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
28. ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА – різновид холодних пустель, де відсутність рослинності визначається низькими т-рами повітря та нестачею фізіологічно доступної вологи і речовин мін. живлення....
29. Охорона атмосфери ІІ СЕМЕСТР РОЗДІЛ І ІІ Географічна оболонка та її складові Тема 2. Атмосфера Урок 42. Охорона атмосфери Мета: узагальнити і закріпити основні поняття з теми; виявити екологічні проблеми, пов’язані з діяльністю людини; формувати в учнів самостійність, потребу в розширенні знань, позитивне ставлення до навчання, навички роботи з додатковою літературою з метою поглиблення знань з теми; […]...
30. ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) Екологія – охорона природи ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) – нестійкість організму щодо змін зовн. і внутр. середовища....