АФРИКА. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА, ЕЛЕМЕНТИ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ
Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 17 (варіант А)
Тема. АФРИКА. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА, ЕЛЕМЕНТИ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ
Мета: розкрити зміст, систематизувати та поглибити знання про географічне положення материка; з’ясувати особливості положення Африки; подальше вдосконалення навичок роботи з картами атласу і додатковою літературою; сприяти подальшому розвитку вмінь робити самостійні висновки, спираючись на вивчений матеріал та власний досвід; розвивати пізнавальний інтерес до предмета;
Обладнання: атласи, підручники, фізична карта Африки, контурні карти, плани характеристики географічного положення материка.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Опорні та базові поняття: материк, частина світу, географічне положення, півкулі, меридіани, паралелі, Гондвана, частини Світового океану, складові берегової лінії, площа материка, екватор, нульовий меридіан, крайні точки, дослідники, Васко да Гама, Давід Лівінгстон, Єгор Ковалевський.
Номенклатура: океани: Атлантичний, Індійський; моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Сідра, Аденська, Суецький
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Прийом “Викликай асоціацію”
Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли в них при слові “Африка” (спека, сухість, пустеля, слон тощо).
Учитель наголошує на тому, що подібна робота буде проведена після вивчення всієї теми й учні переконаються, наскільки більш складними й досконалими стануть їх асоціації.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Прийом “Інтелектуальна розминка” (виконується усно)
Дітям пропонується згадати певні поняття:
– материк – це…
– частина світу – це…
– екватор – це…
– нульовий меридіан – це…
– географічний пояс – це…
– півкуля – це…
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
1. Прийом “Приваблива мета”
Учитель розповідає, що, вивчаючи загальну географію, учні мали можливість познайомитись з великою ділянкою суходолу, другим після Євразії за площею материком – Африка.
Учням відомо, що Африка – це не тільки материк, але й окрема частина світу, найбільший уламок стародавньої Гондвани.
В перекладі з грецької “Африкус” – “безморозний”. Як сталось так, що цей материк отримав таку назву, як на це вплинуло його положення на Землі, як люди вивчали особливості географічного положення материка – ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.
2. Прийом “Практичність теорії”
Учитель доводить, що базові знання, які отримали учні на минулих уроках (а саме поняття, що розглядалися під час “Інтелектуальної розминки”), допоможуть їм самостійно опанувати новий матеріал та використати на практиці теоретичні знання в роботі з атласом і контурною картою.
3. Прийом “Відстрочена відгадка”
Учням пропонується крім географічного положення, згадавши курс історії, подумати під час уроку над питанням: чому розглядається тільки дослідження Африки, а про відкриття материка мова не ведеться? Відповідь обгрунтувати.
Обговорення питання проводиться під час закріплення нового матеріалу.
IV. Вивчення нового матеріалу
Формування поняття “Географічне положення материка” (робота з атласом і планом характеристики географічного положення материка).
1. Прийом “Мозковий штурм”
Учні, отримавши плани характеристики географічного положення материка, повинні виконати самостійне завдання по групах – опрацювати й вивчити навчальний матеріал, користуючись базовими знаннями, та пояснити іншим з’ясоване по черзі.
Учні, працюючи з атласом, з’ясовують, що Африка знаходиться у всіх чотирьох півкулях. Що крім екватора і нульового меридіана її перетинають Північний та Південний тропіки. З’ясовують протяжність у градусах і кілометрах з півночі на південь і із заходу на схід.
Під керівництвом учителя визначають крайні точки Африки і наносять їх на контурну карту.
Наступний етап – самостійне опрацювання питання щодо берегової лінії, нанесення на контурну карту океанів і морів, що омивають материк; затоки, протоки, півострови й острови, що прилягають до материка; течії, що оточують.
2. Прийом “Дивуй”
Учитель пропонує на фізичній карті Африки знайти ту частину берегової лінії, яка б нагадувала зуб. (Учні знаходять півострів Сомалі. Учитель доповнює, що цей півострів називають “Африканський зуб”.)
3. Прийом “Шпаргалка – домашня заготовка”
Двоє учнів, отримавши завдання заздалегідь, розповідають, користуючись опорною схемою, про дослідження материка Африка.
– Давід Лівінгстон, який віддав більше 30-ти років життя вивченню материка, який дослідив та описав безліч географічних об’єктів.
– Єгор Ковалевський (українець за походженням) вивчав річку Ніл, відкрив потужні розсипи золота.
– Згадують про інших дослідників – Генрі Стенлі, Васко да Гама.
4. Прийом “Дивуй”
Учитель розповідає про дивний заповіт Давіда Лівінгстона, за яким серце відомого дослідника після його смерті повинно бути поховане в Африці.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Прийом “Розгадка проблеми”
Після обговорення дослідження материка учні з’ясовують, що про відкриття Африки неможливо говорити тому, що її вважають “колискою людства” разом з Азією. Знайти відповідь допомагає вчитель.
2. Прийом “Вірю не вірю”
Відповідаючи на питання “Вірю чи не вірю?” учні закріплюють отриманні знання.
“Чи вірите ви в те, що…”
– Африка – найбільший материк за площею (Не вірю)?
– вона найбільший уламок Гондвани (Вірю)?
– вона лежить у всіх півкулях (Вірю)?
– її омивають три океани (Не вірю)?
– на півночі її омиває Червоне море (Не вірю)?
– Гвінейська затока – найбільша у світі (Вірю)?
– Мозамбіцька протока – найдовша у світі (Вірю)?
– Африку називають улюбленицею Сонця (Вірю)?
– її відкрив Васко-да-Гама (Не вірю)?
VI. Підсумок уроку
Учні намагаються відібрати найбільш вдалі “п’ять речень”, які по суті і є висновками.
– Африка – це другий за площею материк і найбільший уламок Гондвани.
– Це “колиска людства”, яку досліджували європейці – Д. Лівінгстон, Є. Ковалевський, Г. Стенлі.
– Вона лежить у всіх півкулях (північній, південній, західній, східній).
– Має не дуже розчленовану берегову лінію.
– Омивається двома океанами – Атлантичним і Індійським; двома морями – Середземним і Червоним; до неї прилягають Гвінейська і Аденська затоки; Гібралтарська і Баб-ель-Мандебська протоки; острів Мадагаскар, що відділяється Мозамбіцькою протокою.
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати текст параграфа.
– Доопрацювати роботу в контурній карті.
– Вивчити всі географічні об’єкти берегової лінії Африки.
Додатковий матеріал до уроку
Дослідження не відомої європейцям західної частини берегової лінії Африки тривало понад 70 років. Початок можна віднести до 1416 р., коли до берегів Марокко послали першу дослідницьку експедицію, а завершення – 10 червня 1499 р., коли в гирло Тежу повернулись кораблі Васко да Гами.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...