АКЛІМАТИЗАНТ

Related posts:

1. ВИД АДВЕНТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВИД АДВЕНТИВНИЙ – вид, зайшлий для даної флори, що потрапив у дану місцевість за допомогою штучних чинників поширення, пристосувався до нових умов існування і почав самостійно поширюватися на новій території....
2. БІОНТ Екологія – охорона природи БІОНТ – окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання в певному середовищі (біотопі). Розрізняють аеробіонтів (мешканців повітря та суходолу), гідробіонтів (водяні організми), геобіонтів (мешканців грунту) та паразитів (живуть в організмах)....
3. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
4. ОХОРОНА ВИДІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні, заборону або різке обмеження колекціонування. У необхідних випадках О. в. забезпечує акліматизацію, розведення видів у неволі чи культурі....
5. ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання виду....
6. АКВАБІОНТ Екологія – охорона природи АКВАБІОНТ – організм, все життя якого проходить у водному середовищі....
7. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
8. ГОЛОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГОЛОГЕНЕЗ – ідеалістична автоген. теорія еволюції, згідно з якою кожний вид у межах свого ареалу поділяється на два дочірні види, один з яких розвивається прискорено, а інший – сповільнено. Останній вид започатковує більш високоорганізовані форми....
9. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
10. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
11. АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається розмноження особин (місця гніздування перелітних птахів, ікрометання прохідних риб тощо)....
12. ВИД ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВІДНОВЛЕНИЙ – вид, число особин або різноманітність популяцій якого, а також розмір ареалу досягли рівня, безпечного стосовно загрози їх раптового зникнення чи вимирання....
13. ЕДАСФЕРА Екологія – охорона природи ЕДАСФЕРА – простір, що оточує організм і на який цей організм впливає в процесі своєї життєдіяльності, змінюючи фіз. і хім. показники середовища....
14. РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ – штучне розведення або повернення в будь-яку місцевість раніше зниклого там виду тварини чи рослини. Р. відбувається успішно, якщо умови середовища не Зазнавали істотних змін або якщо природно чи завдяки людині вони стають такими, які були в цій місцевості під час існування виду (відновлення чисельності, первинного ареалу зубрів у лісах […]...
15. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
16. ЛІМНОФІЛИ Екологія – охорона природи ЛІМНОФІЛИ – рослини і тварини, які віддають перевагу стоячим водоймам, озерам як місцю свого існування....
17. НАДПАРАЗИТ Екологія – охорона природи НАДПАРАЗИТ – паразит паразита, організм, який паразитує в (на) ін. паразитарному організмі (деякі кліщі). В екол. аспекті існування Н. свідчить про спеціалізацію трофічних зв’язків, підтверджує концепцію екологічної ніші....
18. ОРГАНІЗМИ ІНДИКАТОРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ІНДИКАТОРНІ – організми з вузькими межами екол. пристосованості (стенобіонти), які своєю поведінкою, зміною фізіол. реакції або самою своєю наявністю свідчать про зміни в середовищі їх існування або його певні характеристики (прир. чи антроп.)....
19. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
20. ПАРАЗИТ ФАКУЛЬТАТИВНИЙ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ ФАКУЛЬТАТИВНИЙ – організм, здатний жити та розмножуватися і без живлення тканинами та/чи соками свого хазяїна, самостійно. Часто паразитує на особинах виду-хазяїна, у яких знижена життєстійкість....
21. ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ – організм, абсолютно не здатний жити та/чи розмножуватися без живлення тканинами та/чи соками організму свого хазяїна, хоча б поза його організмом (ектопаразити, напр., кишкові паразити – аскариди, гострики, ціп’яки)....
22. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
23. ПАРАЗИТ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ – організм, що живе за рахунок особин іншого виду (завдаючи йому шкоди) та тісно з ним пов’язаний своїм життєвим циклом. П. харчуються соками тіла, тканинами або перетравленою їжею своїх хазяїв, багаторазово користуючись своїм хазяїном без заподіяння йому смерті (на противагу хижакам). Крім цього, деякі П. постійно або тимчасово використовують організм […]...
24. НЕОЕНДЕМІКИ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІКИ – ендемічні види (чи роди) рослин і тварин, обмеженість ареалу яких зумовлена їхнім недавнім або локальним походженням. Відрізняються від батьківських форм лише деякими другорядними рисами, що дає змогу віднести їх до рангу підвиду. Н. належать до еволюц. родів....
25. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
26. ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
27. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
28. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
29. АЕРОПЛАНКТО Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТО( НО)ФІТ – одноклітинний рослинний організм, що літає в повітрі....
30. ЕКТОПАРАЗИТ Екологія – охорона природи ЕКТОПАРАЗИТ – організм, який паразитує на поверхні тіла хазяїна....