Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Американська політологія

Американська політологія

Політологічний словник

Американська політологія – зародилася у США наприкінці XIX ст. Формування та утвердження А. п. зумовлені характером історичного розвитку країни, її економічними, соціальними, духовними та політичними особливостями. Вона була зорієнтована на досягнення політичної мети – незалежності і створення США, на науково-теоретичні пошуки зв’язку держави й суспільства і на емпіричний підхід до аналізу діяльності держави, урядових та інших політичних інститутів. До кінця XIX ст. американська політологія розвивалася

в руслі традиційних державно-правових концепцій. На її становлення значною мірою вплинула європейська державно-правова думка: ідеї Дж. Локка про взаємовідношення прав громадян і верховної влади, ідеї Ж.-Ж. Руссо про народний суверенітет і суспільний договір як основу створення держави, вчення Монтеск’є про звичаї як важливий фактор становлення та збереження політичних форм організації суспільства.

У 1880 р. в Колумбійському університеті була відкрита перша “Школа (коледж) політичної науки”, у подальшому кафедри або факультети політичної науки (політології) було створено в усіх провідних університетах

США. 1889 року почала працювати Академія політичних і соціологічних наук. У 1903 р. була створена Американська асоціація політичних наук.

Періоди розвитку А. п.: перший – з кінця XIX ст. до Першої світової війни, другий – між двома світовими війнами, третій період – з кінця Другої світової війни дотепер. А. п. має емпіричний характер “соціальної інженерії”, активно впливаючи на вирішення практичних завдань політики. Основна роль у цьому належить центрам емпіричних досліджень, які створюються при американських університетах з 1906 р. Федеральний центр емпіричних досліджень створено у 1914 р. Відтоді А. п. нагромадила величезний досвід техніки емпіричних досліджень. А. п. спеціалізується на вивченні таких напрямів вітчизняної науки, як політична теорія, порівняльна політика, міжнародні відносини і міжнародна політика, методологія державного управління (суспільного управління), загальна політика і політичні процеси, цивільне право, юридично-судова поведінка. Почавши з аналізу формально-юридичних сторін політики, організації суспільства, американські політологи ще наприкінці XIX ст. (В. Вільсон, Ч. Бірт, А. Ловелл, А. Бентлі та ін.) перенесли його на дослідження реальних суспільних процесів і змін, на виявлення різноманітних факторів, які впливають на ці процеси. Політична наука у США почала розвиватися насамперед у напрямку дослідження політичного впливу різних соціальних груп та їх організацій, вивчення політичних процесів і політичних інститутів, владних політичних структур. У 20-30-ті роки в політичній науці CШA дедалі більша увага приділяється розробці загальнотеоретичної концепції влади, засадничим принципам державознавства (теорія еліт В. Парето, “правлячого класу” Г. Моски, “залізного закону олігархії”” Р. Міхельса, “розуміючої соціології” М. Вебера тощо).

Проблеми політичного лідерства і політичної поведінки були в центрі уваги американських політологів напередодні Другої світової війни. Наукова розробка цих проблем у роки Другої світової війни й одразу після неї є прикладом тісної співпраці політологів і психологів у формуванні нової наукової дисципліни – політичної психології. Один з її представників Г. Лассвелл, спираючись на вчення З. Фрейда, створює власну теорію політичного психоаналізу як самостійного напряму в американської політичної науці, що виник на основі поєднання соціальної психології та психіатрії. У повоєнний час синтез А. п. із соціологією і соціальною психологією яскраво виявився в захопленні так званими біхевіористськими (поведінковими) теоріями і концепціями, які й нині популярні в А. п. (Р. Макридис, С. Ердесфельд, М. Яновіц, Д. Трумен, Д. Істон та ін.). Політологи-біхевіористи вважають, що цінність будь-яких наукових висновків і теорій визначається виключно тим, якою мірою їх можна перевірити дослідженням. Звідси і застосування ними у вивченні політологічної поведінки точних (“стерильних”) засобів і методів аналізу. Численні теоретичні й емпіричні дослідження значно зблизили американських політологів і соціологів і утруднили можливість їх чіткого розмежування. До того ж у США існують дві наукові дисципліни, чий предмет досліджень надто близький: політична наука і політична соціологія. Детальний аналіз загального й особливого в цих наукових дисциплінах міститься у працях відомого американського соціолога і політолога С. Ліпсета. Досить значною є роль американських політологів (Д. Істон, Г. Алмонд, У. Мітчелл, К. Дойч, С. Верба та ін.) у галузі системних досліджень.

Сучасна А. п. у навчально-освітньому плані є однією з найпопулярніших у США соціальних і гуманітарних дисциплін. Її викладають практично в усіх вищих навчальних закладах. Як правило, викладання політології здійснюється в рамках трьох основних дисциплін: політичні науки, політична філософія і політична соціологія. Курс одного з основних розділів політології в США “американська політика”, як правило, охоплює 18 – 20 логічно пов’язаних тем (проблем), на вивчення яких відводиться від 80 до 120 навчальних годин. Наприклад, у фундаментальному навчальному посібнику Е. К. Ледда “Американська політика” матеріал викладено за такими темами: поняття американської політики, її традиції і зміни; поняття “американський народ”, “американська ідеологія”; критерії та особливості становлення постіндустріального суспільства; конституція США; американська демократія; політичні інституції й особливості їх функціонування; федеральний устрій; вибори та участь у політиці; ЗМІ та їх роль у політиці; суспільний добробут; громадянські права і свободи; внутрішня і зовнішня політика. У різних навчальних закладах США робиться акцент на певні розділи політології, які в основному вписуються в такі дисципліни, як американське політичне життя і державна політика; порівняльна політологія; політична філософія; міжнародні відносини. Загалом вивчення політичної науки у США спрямоване на ознайомлення студентів з теоріями суспільних цінностей і зразками політичних систем (національних, регіональних, міжнародних тощо). Політологічні знання зорієнтовані на те, щоб випускники університетів мали змогу брати участь в урядових програмах, працювати в громадських службах і адміністрації, приватних компаніях. В американських навчальних програмах з політології зазначається, що вивчення політології там, де вона не є спеціальністю, необхідне у зв’язку з тим, що багато посад і напрямів практичної діяльності в державі залежать від політики і перебувають під її впливом.

Правильне використання надбань А. п. потребує врахування її парадигмальної складової, тому що концептуальні парадигми визначають розуміння сутності політики.

Політичний енциклопедичний словник. – К., 1997; Федосеев А. А. Современная американская буржуазная политология: истоки, традиции, новации. – П., 1 989.

В. Храмов