Аналіз і оцінка ділової активності підприємства за показниками економічного зростання
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
РОЗДІЛ 10
АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
10.2. Аналіз і оцінка ділової активності підприємства за показниками економічного зростання
Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрями можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використати закладені у них можливості.
Отже, щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище,
Кожне підприємство приймає рішення відносно того, що виробляти, для кого виробляти і як виробляти. При цьому підприємство керується власними інтересами – можливістю отримати достатні з його точки зору доходи. Однак досягнення цієї мети можливе лише: по-перше,
Підприємство не здійснює господарську діяльність лише заради задоволення потреб покупців, продавців (постачальників) і держави. Мета підприємства – одержувати прибуток. Прибуток підприємства визначають відніманням його видатків від його доходів. Якщо витрати більші за доходи, підприємство замість прибутку зазнає збитків.
З цього випливає, що основою отримання прибутку є додержання співвідношення, щоб вартість використаних ресурсів була менша, ніж вартість проданих товарів, тобто підприємство може отримати прибуток у тому разі, коли воно добавляє вартість до використовуваних ресурсів.
Прибуток виконує три корисні функції:
– це свого роду сигнал про те, де можна здійснювати підприємницьку діяльність;
– це стимул інвестування ресурсів у підприємницьку діяльність;
– сприяє виправленню помилок у підприємницькій діяльності за умови одержання збитків.
Чистий прибуток, як показник ділової активності підприємства, використовується одним з трьох способів:
– зростання чистих активів, що мають цінність і належать підприємству. Будь-яке зростання чистих активів – це формування чистого прибутку;
– зменшення зобов’язань. Доходи, які надходять на підприємство, можуть використовуватись для зменшення зобов’язань і, відповідно, активів;
– виплата дивідендів – доходу власникам підприємства. На підприємствах доходи в частині чистого прибутку, що залишаються після збільшення чистих активів та зменшення зобов’язань, належать власникам, як дивіденди (доход на внески до статутного капіталу).
На ділову активність підприємства безпосередньо впливають складові, що забезпечують формування прибутку і його економічне зростання: обсяги об’єктів підприємницької діяльності, витрати на їх створення, управління і пошук покупців та цінова політика.
Обсяги створених підприємством об’єктів діяльності для фінансового аналізу визначають за допомогою вартісної оцінки. При цьому використовують показники:
– валовий обсяг господарювання – визначається за вартістю створених об’єктів діяльності і приростом незавершеного виробництва;
– товарний обсяг господарювання – формується величиною створених об’єктів, що визначені для реалізації покупцям;
– обсяг реалізованих об’єктів діяльності – визначається за нарахованим чистим доходом, в тому числі, що надійшов, буде одержаний в майбутньому та забезпечує прибуток;
– обсяг реалізованих об’єктів діяльності, що оплачений покупцями – всього та в частині, яка забезпечує прибуток. В умовах ринкової економіки, даний показник є основною ознакою ділової активності, який свідчить, що підприємство повернуло витрачені ресурси та забезпечує стійкий розвиток.
Обсяг господарювання залежать від того, який попит покупців на об’єкти діяльності підприємства. Підприємство має достатній рівень ділової активності, якщо нарощує створення обсягів об’єктів діяльності, реалізує всю їх величину покупцям та одержує оплату відповідно до визначених умов за договорами.
Під час аналізу можна розрахувати середні (місячні, квартальні, річні) темпи зміни обсягів господарювання (
) або приросту (∆Т). Використовують для розрахунку формулу середньогеометричної:
Аналізуючи динаміку обсягів господарювання, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили саме таку тенденцію розвитку, й відокремити ті з них, що діяли на зовнішньому і внутрішньому рівні.
На величину обсягу господарської діяльності, що забезпечує ділову активність підприємства, впливають показники використання необоротних майнових ресурсів і зміна асортименту об’єктів із урахуванням кон’юнктури ринку.
Для оцінки впливу на рівень ділової активності підприємства майнових ресурсів застосовують такі показники:
1. Ступінь використання потенціалу майнових об’єктів підприємства (Квп).
Де ФОД і МОД – обсяги діяльності підприємства, відповідно, фактичні і максимально можливі при наявній величині майнових об’єктів і діючих параметрів, що забезпечують технологічний процес. Показник інтегрально характеризує всі складові, що забезпечують використання наявних майнових об’єктів за їх екстенсивним та інтенсивним завантаженням.
2. Коефіцієнт оновлення потенціалу за рахунок введення в господарську діяльність нових майнових об’єктів (Коп).
Де ОДО – обсяги діяльності, що можуть забезпечуватися новими майновими об’єктами і параметрами технологічного процесу.
Оцінка використання майнових ресурсів має враховувати попит покупців на об’єкти діяльності підприємства.
Змінюваність складу об’єктів діяльності підприємства є наслідком цілеспрямованого чіткого керування цим персоналом, що передбачає відносну стабільність асортименту за певні короткі проміжки часу та його постійне кількісно-якісне оновлення.
Під асортиментом розуміють перелік усіх видів об’єктів господарської діяльності та їх обсяг, що створюється на підприємстві. Структура – це співвідношення окремих об’єктів діяльності підприємства у загальному обсязі. Зміна асортименту веде до асортиментних, а структури – структурних зрушень. Ці явища завжди пов’язані одне з одним і визначають асортиментно-структурні зрушення, що є важливою складовою забезпечення ділової активності підприємства.
Узагальнену характеристику змін в асортименті дає коефіцієнт його оновлення, який розраховують шляхом ділення обсягу створених нових об’єктів діяльності на загальний обсяг господарювання. Для характеристики інтенсивності структурних перетворень в господарській діяльності можна використати коефіцієнт структурної активності (Кса).
Де ∆ПВі – зміна питомої ваги і-то об’єкта діяльності в загальному обсязі господарювання; п – число об’єктів діяльності в асортименті.
Чим вища величина цього коефіцієнта, тим активніша діяльність підприємства щодо його реагування на зміни кон’юнктури ринку. Зміна структури об’єктів діяльності підприємства справляє вплив на ділову активність через збільшення обсягів господарювання та частки високоприбуткової продукції (товарів, робіт, послуг).
Виконання зобов’язань перед покупцями забезпечуються чіткою, стійкою й збалансованою діяльністю підприємства, яка дає можливість ритмічно створювати об’єкти господарювання. Ритмічною вважається така робота, коли об’єкти діяльності підприємства створюються частинами, що забезпечує максимальне використання виробничої потужності і задовольняє попит покупців.
Узагальнюючим показником ділової активності підприємства у відносинах з покупцями є коефіцієнт ритмічності діяльності, який розраховується шляхом порівняння фактичних обсягів господарювання за асортиментом з наявними зобов’язаннями перед споживачами.
Одним із найсуттєвіших напрямів оцінки ділової активності підприємства є його цінова політика. Ділова активність у ціноутворенні забезпечує підприємству освоєння певної частки ринку та максимізацію прибутку. Цінову політику підприємства належить оцінювати з урахуванням:
– співвідношення витрат і цін;
– привабливості цін для покупців;
– реакції покупців на зміни цін;
– порівняльного аналізу з цінами конкурентів
Ділова активність підприємства при формуванні витрат визначається їх рівнем на створення 1 грн чистого доходу який характеризує окупність використаних ресурсів. Розраховують його за відношенням загальної суми операційних витрат на створення, управління і збут об’єктів діяльності підприємства до їх вартості в діючих цінах реалізації (табл. 10.2.1).
Таблиця 10.2.1
РІВЕНЬ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ НА СТВОРЕННЯ 1 грн. ЧИСТОГО ДОХОДУ ЗА ОБСЯГАМИ ТОВАРНИХ ОБ’ЄКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Елементи витрат | Періоди | Відхилення | |||||
Минулий | Поточний | +/- | % | Пунктів у структурі | |||
Виробнича собівартість | 79,1 | 87,5 | 77,5 | 87,9 | -1,6 | -2,0 | 0,4 |
– матеріальні витрати | 52,4 | 58,0 | 52,5 | 59,5 | 0,1 | 0,2 | 1,5 |
– витрати на оплату праці | 10,8 | 11,9 | 10,9 | 12,4 | 0,1 | 0,9 | 0,5 |
– відрахування на соціальні заходи | 4,1 | 4,5 | 4,2 | 4,8 | 0,1 | 2,4 | 0,3 |
– амортизація | 3,2 | 3,5 | 4,7 | 5,3 | 1,5 | 46,9 | 1,8 |
– інші операційні витрати | 8,6 | 9,6 | 5,2 | 5,9 | -3,4 | -39,5 | -3,7 |
Адміністративні витрати | 7,8 | 8,6 | 7,5 | 8,5 | -0,3 | -3,8 | -0,1 |
Витрати на збут | 3,5 | 3,9 | 3,2 | 3,6 | -0,3 | -8,6 | -0,3 |
Разом | 90,4 | 100,0 | 88,2 | 100,0 | -2,2 | -2,4 | 0 |
Із табл. 10.2.1 видно, що підприємство домоглося певних успіхів у зниженні витратомісткості чистого доходу. Зниження витрат становить 2,2 коп. в розрахунку на 1 грн. чистого доходу, а в частині інших операційних витрат виробничої собівартості – 3,4 коп. Змінилася, хоча й несуттєво, структура витрат: збільшилася частка виробничої собівартості, а частка адміністративних витрат і витрат на збут зменшилася.
Рівень операційних витрат на створення 1 грн. чистого доходу прямо залежить від зміни загальної суми виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут та зміни чистого доходу.
На загальну суму витрат впливають обсяг створених товарних об’єктів діяльності, їх структура, зміна змінних витрат (виробничої собівартості) і постійних витрат (адміністративних витрат і витрат на збут), що, у свою чергу, можуть збільшитися або зменшитися за рахунок рівня ресурсомісткості діяльності і цін на спожиті ресурси.
Одержаний чистий дохід від об’єктів діяльності підприємства залежить від їх обсягу, структури і цін реалізації.
В умовах ринкової економіки України для оцінки ділової активності діяльності підприємства доцільно використовувати поняття “ефект”, яке походить від лат. “еffectus”, і означає дію, результат, наслідок чогось. На мікрорівні показником ефекту господарської діяльності є одержана (створена) додана вартість. Власники суб’єктів господарювання за допомогою засобів державного регулювання розподіляють додану вартість (ДВ) на окремі елементи: оплату праці (ОП) (не менше мінімального рівня); відрахування на соціальні заходи (СЗ) (не менше ставок обов’язкових платежів); податкові платежі (ПП) (за наявними об’єктами і ставками); фінансування капітальних інвестицій (АВ) (амортизаційні відрахування за методами, визначеними власниками); чистий прибуток (ЧП) (за балансовим методом як залишкова сума) або чистий збиток (Ч3) (розподілена сума більша, ніж додана вартість).
Баланс доданої вартості – це система показників, яка складається із декількох абсолютних величин, пов’язаних між собою знаком рівності
ДВ = ОП + СЗ + ПП + АВ + ЧД (Ч3), або ЧД (43) = ДВ – ОП – СЗ – ПП – АВ. Всі показники цього балансу, крім ЧД (Ч3), є нормовані величини.
Наведена балансова рівність характеризує єдиний процес розподілу доданої вартості і показує взаємозв’язок та пропорції окремих елементів цього процесу. Ефектом діяльності господарюючих суб’єктів є створена додана вартість, а чистий прибуток розраховується власниками з використанням визначених державою нормативів. Реальний чистий прибуток підприємства можливо визначати лише після його ліквідації шляхом порівняння одержаних і вкладених активів. З іншого боку, додана вартість – це інтегрований показник участі підприємства у формуванні доходів працівників, соціального забезпечення населення, бюджету держави, їх готовності до поновлення запасів активів та розширеної діяльності (приросту активів за рахунок власного капіталу).
Отже, аналітичне дослідження окремих елементів доданої вартості дозволяє здійснювати оцінку ділової активності підприємства за наступними напрямами:
– формування доходів працівників;
– створення доходів бюджетів;
– споживання у процесі створення об’єктів господарської діяльності необоротних активів, виробничих запасів, товарів, робіт і послуг;
– одержання фінансового результату, як загального ефекту, що забезпечує приріст кількісних і якісних параметрів обсягів господарської діяльності та потреб власників. Водночас, забезпечення сталої прибуткової діяльності створює передумови для нарощування ділової активності підприємства щодо доходів працівників, соціальних потреб, формування коштів бюджетів і споживання активів.
Для вивчення факторів, які формують додану вартість, аналізують її баланс (табл. 10.2.2) та динаміку і структуру за окремими елементами (табл. 10.2.3).
Аналітичні розрахунки (табл. 10.2.2) свідчать, що підприємство в поточному періоді збільшило додану вартість на 4797,5 тис. грн. або на 13,0 %, при прирості матеріальних та прирівняних до них витрат на 20,7 %, а доходу лише на 18,8 %, що є негативним явищем, оскільки кожний відсоток витрат збільшував дохід на 0,9% (18,8 : 20,7). Внаслідок зростання доданої вартості найбільше було здійснено приріст податкових платежів на 15,1 % і коштів амортизаційних відрахувань – 61,4 % при зменшенні чистого прибутку на 1,8 %.
Результати аналізу структури доданої вартості (табл. 10.2.3) свідчать про негативні структурні зрушення щодо окремих її складових. Частка коштів на оплату праці зменшилась на 1,1 пункти, а чистого прибутку на 3,1, що оцінюється негативно. Відповідно зросла частка амортизації з 9,3 % в минулому періоді до 13,2 % у поточному періоді, що свідчить про посилення активності підприємства у сфері формування цільових коштів на оновлення основних засобів.
Зіставленням доданої вартості, як показника ефекту для оцінки ділової активності і факторів, які забезпечують його створення, розраховують ефективність функціонування підприємства. Ефективність може вимірюватися прямою величиною, коли додана вартість у чисельнику, і оберненою – коли додана вартість у знаменнику. Відповідні розрахунки показників наведені у табл. 10.2.4.
Таблиця 10.2.2
БАЛАНС ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (тис. грн.)
Елементи формування доданої вартості | Елементи використання доданої вартості | ||||||||
Показники | Періоди | Відхилення | Показники | Періоди | Відхилення | ||||
Минулий | Поточний | +, – | % | Минулий | Поточний | +, – | % | ||
Дохід | 146667,5 | 174235,5 | 27568,0 | 18,8 | Оплата праці | 9277,5 | 10030,7 | 753,2 | 8,1 |
Витрати на соціальні заходи | 3192,4 | 3456,3 | 263,9 | 8,3 | |||||
Матеріальні та прирівняні до них витрати | 109873,8 | 132644,3 | 22770,5 | 20,7 | Податкові Платежі | 12178,2 | 14016,7 | 1838,5 | 15,1 |
Амортизація | 3410,7 | 5506,0 | 2095,3 | 61,4 | |||||
Чистий прибуток | 8734,9 | 8581,5 | -153,4 | -1,8 | |||||
Додана вартість | 36793,7 | 41591,2 | 4797,5 | 13,0 | Додана вартість | 36793,7 | 41591,2 | 4797,5 | 13,0 |
Таблиця 10.2.3
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (тис. грн.)
Показники | Періоди | Відхилення | |||||
Минулий | Поточний | ||||||
Сума | % | Сума | % | +, – | % | Пунктів у структурі | |
Оплата праці | 9277,5 | 25,2 | 10030,7 | 24,1 | 753,2 | 8,1 | -1,1 |
Витрати на соціальні заходи | 3192,4 | 8,7 | 3456,3 | 8,3 | 263,9 | 8,3 | -0,4 |
Податкові платежі | 12178,2 | 33,1 | 14016,7 | 33,7 | 1838,5 | 15,1 | 0,6 |
Амортизація | 3410,7 | 9,3 | 5506,0 | 13,2 | 2095,3 | 61,4 | 3,9 |
Чистий прибуток | 8734,9 | 23,7 | 8581,5 | 20,6 | -153,4 | -1,8 | -3,1 |
Додана вартість | 36793,7 | 100,0 | 41591,2 | 100,0 | 4797,5 | 13,0 | 0,0 |
Таблиця 10.2.4
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (тис. грн.)
Показники | Періоди | Відхилення | ||
Минулий | Поточний | +/- | % | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. Додана вартість | 750,4 | 831,7 | 81,3 | 10,8 |
2. Ресурси підприємства (Р) | ||||
2.1. Середньорічна вартість активів | 1206,4 | 1317,1 | 110,7 | 9,2 |
2.2. Середньорічна вартість основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів | 862,5 | 936,7 | 74,2 | 8,6 |
2.3. Середньооблікова чисельність персоналу, чол. | 54,0 | 56,0 | 2,0 | 3,7 |
2.4. Середньорічна вартість чистих активів | 964,7 | 989,2 | 24,5 | 2,5 |
3. Результати поточної діяльності підприємства | ||||
3.1. Обсяги господарської діяльності | 3178,9 | 3951,6 | 772,7 | 24,3 |
3.2. Чистий дохід | 3064,5 | 3835,1 | 770,6 | 25,2 |
3.3. Витрати | 2757,3 | 3505,3 | 748,0 | 27,1 |
3.4. Амортизаційні відрахування | 86,7 | 93,5 | 6,8 | 7,8 |
3.5. Фонд відпрацьованого робочого часу, год. | 117369,0 | 119630,0 | 2261,0 | 1,9 |
3.6. Оплата праці з витратами на соціальні заходи | 205,1 | 234,5 | 29,4 | 14,3 |
3.7. Чистий прибуток | 307,2 | 329,8 | 22,6 | 7,4 |
3.8. Податкові платежі | 151,4 | 173,9 | 22,5 | 14,9 |
4. Додана вартість в розрахунку на одиницю ресурсів і результатів поточної діяльності (грн.) : (Е) | ||||
4.1. Середньорічної вартості активів (п. 1 : п. 2.1) | 0,62 | 0,63 | 0,01 | 1,5 |
4.2. Середньорічної вартості основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів (п. 1 : п. 2.2) | 0,87 | 0,89 | 0,02 | 2,1 |
4.3. Середньооблікової чисельності персоналу, (п. 1 : п. 2.3) | 13896,30 | 14851,79 | 955,49 | 6,9 |
4.4. Середньорічної вартості чистих активів (п. 1 : п. 2.4) | 0,78 | 0,84 | 0,06 | 8,1 |
4.5. Обсягів господарської діяльності (п. 1 : п. 3.1) | 0,24 | 0,21 | -0,03 | -10,8 |
4.6. Чистого доходу (п. 1 : п. 3.2) | 0,24 | 0,22 | -0,03 | -11,4 |
4.7. Витрат (п. 1 : п. 3.3) | 0,27 | 0,24 | -0,03 | -12,8 |
4.8. Амортизаційних відрахувань (п. 1 : п. 3.4) | 8,66 | 8,90 | 0,24 | 2,8 |
4.9. Фонду відпрацьованого робочого часу (п. 1 : п. 3.5) | 6,39 | 6,95 | 0,56 | 8,7 |
4.10. Оплати праці з витратами на соціальні заходи (п. 1:п. 3.6) | 3,66 | 3,55 | -0,11 | -3,0 |
4.11. Чистого прибутку (п. 1 : п. 3.7) | 2,44 | 2,52 | 0,08 | 3,24 |
4.12. Податкових платежів (п. 1 : п. 3.8) | 4,96 | 4,78 | -0,18 | -3,6 |
5. Ресурси і результати поточної діяльності на 1 грн. доданої вартості (грн.) : (Е) | ||||
5.1. Середньорічна вартість активів (п. 2.1 : п. 1) | 1,61 | 1,58 | -0,03 | -1,9 |
5.2. Середньорічна вартість основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів(п. 2.2 : п. 1) | 1,15 | 1,13 | -0,02 | -2,0 |
5.3. Середньорічна вартість чистих активів (п. 2.4 : п. 1) | 1,29 | 1,19 | -0,10 | -7,5 |
5.4. Обсяги господарської діяльності (п. 3.1 : п. 1) | 4,24 | 4,75 | 0,51 | 12,2 |
5.5. Чистий дохід (п. 3.2 : п. 1) | 4,08 | 4,61 | 0,53 | 12,9 |
5.6. Витрати (п. 3.3 : п. 1) | 3,67 | 4,21 | 0,54 | 14,7 |
5.7. Амортизаційні відрахування (п. 3.4 : п. 1) | 0,12 | 0,11 | 0,01 | -8,3 |
5.8. Фонду відпрацьованого робочого часу (п. 3.5 : п. 1) | 0,16 | 0,14 | -0,02 | -12,5 |
5.9. Оплата праці з витратами на соціальні заходи (п. 3.6 : п. 1) | 0,27 | 0,28 | 0,01 | 3,7 |
5.10. Чистий прибуток (п. 3.7 : п. 1) | 0,41 | 0,40 | -0,01 | -2,4 |
5.11. Податкові платежі (п. 3.8 : п. 1) | 0,20 | 0,21 | 0,01 | 5,0 |
Вплив окремих факторів на динаміку доданої вартості може бути визначений методом ланцюгових підстановок:
– вплив інтенсивного фактора – рівня ефективності
– вплив екстенсивного фактора – обсягу ресурсів
Для розробки заходів щодо збільшення ефективності вивчають закономірності впливу окремих факторів, тобто залежність (еластичність) обсягу і динаміки доданої вартості від обсягу та динаміки ресурсів і результатів.
Тут можливі три випадки:
– фактори збільшуються на меншу кількість раз, ніж додана вартість. Тим самим зростання доданої вартості випереджує зростання ресурсів і результатів. Цей тип господарювання означає зростання ефективності факторів та наявність інтенсивних джерел економічного зростання і поліпшення ділової активності підприємства;
– зростання доданої вартості відбувається в міру зростання факторів. Це суто екстенсивний розвиток ділової активності підприємства;
– створення доданої вартості зростає повільніше, ніж фактори. Знижується ефективність використання ресурсів і одержаних результатів, деінтенсифікується економічне зростання, що приводить зрештою до порушень нормальних умов функціонування підприємства, зменшення ділової активності, збиткової діяльності і банкрутства.
Підвищення економічної ефективності – запорука зростання ділової активності, яка є індикатором можливостей підприємства та інструментів механізму його господарювання.
Динамічність розвитку ділової активності підприємства відносно підприємницької діяльності визначається за приростом активів відповідно до джерел їх формування, щодо власників – дивідендною політикою.
Розраховані показники дозволяють інтерпретувати:
– загальний рівень розвитку підприємства, де САП і САМ – середньорічна вартість активів, відповідно поточного і минулого періодів:
;
– розвиток підприємства за рахунок власних зовнішніх джерел, де СКП і СКМ – середньорічна вартість статутного капіталу, сформованого за рахунок внесків власників, відповідно в поточному і минулому періодах:
;
– розвиток підприємства за рахунок влас них внутрішніх джерел, де ЧПРп і ЧПРМ – сума реінвестованого чистого прибутку, відповідно в поточному і минулому періодах:
;
– розвиток підприємства за рахунок довго строкових зобов’язань, де ДЗП і ДЗМ – середньорічна сума довгострокових зобов’язань, відповідно в поточному і минулому періодах:
;
– розвиток підприємства за рахунок поточних зобов’язань, де ПЗп і ПЗМ – середньорічна сума поточних зобов’язань, відповідно в поточному і минулому періодах:
.
Отже, ділова активність підприємства може забезпечуватися приростом власних і залучених фінансових ресурсів. Стійка ділова активність полягає в тому, що:
Де ВКП, ВКМ і Зп, Зм – середньорічні величини власного капіталу і зобов’язань, відповідно в поточному і минулому періодах.
Ділова активність підприємства щодо забезпечення привабливості перед власниками полягає в орієнтації на збільшення розподілу їм коштів для споживання через дивідендну політику. При цьому підприємство повинно забезпечувати приріст дивідендів на 1 грн. статутного капіталу.
Де ПРВп, ПРВМ і СКП, СКМ – величина прибутку, використаного на дивіденди і середньорічна вартість статутного капіталу, відповідно в поточному і минулому періодах.
Загальну оцінку темпів розвитку ділової активності підприємства (Тр) за наявними співвідношеннями в побудованому економічному механізмі можна дістати на основі такої системи показників:
Де ЧПР – чистий прибуток, реінвестований в господарську діяльність; ЧПС – чистий прибуток, створений підприємством; ЧДП – чистий дохід підприємства; САП – середньорічна вартість активів підприємства; ВКП – середньорічна вартість власного капіталу підприємства.
Показники мають наступну економічну інтерпретацію:
– перший – свідчить про стійкість економічного зростання господарської діяльності;
– другий – визначає прибутковість коштів, що надходять від покупців;
– третій – характеризує рівень завантаження активів;
– четвертий – оцінює місце власних і залучених джерел фінансових ресурсів у формування активів.
Нарощування ділової активності підприємства може здійснюватися виходячи із визначеної величини темпу розвитку, що забезпечується збільшенням на відповідну величину обсягів господарської діяльності.
Якщо передбачається більший темп розвитку, підприємство повинно вдосконалювати економічний механізм господарювання щодо:
– зменшення дивідендів;
– збільшення рентабельності;
– залучення фінансових ресурсів за рахунок зобов’язань;
– поліпшення використання активів.
Узагальнення результатів аналізу за показниками економічного зростання дає змогу з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки факторів, які впливають на рівень ділової активності підприємства, і отримати об’єктивні дані для розробки дійових рішень, спрямованих на збільшення створення і реалізації об’єктів діяльності, зменшення витрат в розрахунку на 1 грн. чистого доходу та побудову ефективної цінової політики, щоб продукція, товари, роботи і послуги знайшли свого покупця.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...