Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Аналіз використання матеріальних ресурсів

Аналіз використання матеріальних ресурсів

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЧАСТИНА II.

УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ

4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

4.3. Аналіз матеріальних ресурсів

4.3.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників – узагальнюючих і часткових.

До узагальнюючих показників відносяться: матеріалоємність, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягу

продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.

Матеріалоємність продукції визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:

(4.63)

Де МЄ – матеріалоємність;

М – матеріальні витрати;

Q – обсяг виготовленої продукції.

Матеріаловіддача – величина зворотна матеріалоємності – визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат:

(4.64)

Де МВ – матеріаловіддача.

Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріальних ресурсів у

грошовому вимірі припадає на 1 грн. виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн. матеріальних ресурсів.

Питома вага матеріальних ресурсів в собівартості продукції визначається за формулою:

(4.65)

Де D м – питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;

М – матеріальні витрати;

Св – повна собівартість виготовленої продукції.

Співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:

(4.66)

Де К – коефіцієнт співвідношення показників;

І Q – індекс обсягу продукції;

Ім – індекс матеріальних витрат.

Оборотність матеріальних запасів (кількість оборотів) визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів:

(4.67)

Де К o – оборотність (кількість оборотів) матеріальних запасів;

С p – повна собівартість реалізованої продукції;

– середні залишки матеріальних запасів.

Тривалість одного обороту визначається за формулою:

(4.68)

Де О – тривалість одного обороту, в днях;

D – кількість днів в періоді.

До часткових показників використання матеріальних ресурсів в першу чергу відноситься питома матеріалоємність, яка визначається на кожний вид продукції і кожний вид матеріалів:

(4.69)

Де M – питома матеріалоємність;

М – витрати певного виду матеріалів на виробництво певного виду продукції;

Q – обсяг виробництва певного виду продукції.

В аналізі використовується також конструктивна матеріалоємність як відношення чистої маси виробу до одиниці технічного параметру.

В табл. 4.16 наведені показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів.

Отже, як свідчать дані табл. 4.16, показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів, у звітному періоді значно кращі у порівнянні з попереднім періодом. Так, знизилась матеріалоємність і відповідно зросла матеріаловіддача на 0,9%. Значно прискорилась оборотність виробничих матеріальних запасів – від 54,5 разів до 80,6 разів, що дозволило скоротити тривалість одного обороту на 2,1 дні.

Співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних ресурсів становить:

К= 129,5:128,3=1,009,

Тобто обсяг продукції зростає швидше ніж матеріальні витрати, які направлені на її виготовлення.

Обсяг матеріальних витрат на підставі формули (4.63) дорівнює:

(4.70)

Що дозволить провести факторний аналіз зміни матеріальних витрат за раніше наведеною схемою.

Загальна зміна матеріальних витрат у звітному періоді в порівнянні з попереднім становить:

= 954,0-743,7 = 210,3 тис. грн.,

В тому числі за рахунок змін:

– обсягу виготовленої продукції

= (8994,0-6953,0)∙0,107 = 219,3 тис. грн.;

– матеріалоємності

= (0,106-0,107)∙8994,0 = -9,0 тис. грн.

Балансова перевірка:

= 219,3+(-9,0) = 210,3 тис. грн.

Таблиця 4.16

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Показник	Попередній період	Звітний Період	Відхилення (+, -) (гр.2-гр.1)	Звітний період в % до попереднього (гр.2:гр.1)∙100
А	1	2	3	4
Початкові дані: 1. Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.	6953,0	8994,0	+ 2041,0	129,5
2. Матеріальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.	743,7	954,0	210,3	128,3
3. Собівартість виготовленої продукції, тис. грн.	6297,0	8103,0	+ 1806,0	128,7
4. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	6283,2	8229,6	+ 1946,4	131,0
5. Виробничі матеріальні запаси, тис. грн.	115,3	102,1	-13,2	88,6
Розрахункові показники 6. Матеріалоємність, грн. (р2:р1)	0,107	0,106	-0,001	99,1
7. Матеріаловіддача, грн. (р1:р2)	9,35	9,43	+ 0,08	100,9
8. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, % (р2:рЗ)∙100	11,8	11,6	-0,2	–
9. Оборотність виробничих матеріальних запасів, разів (р4:р5)	54,5	80,6	+ 26,1	147,9
10. Тривалість одного обороту виробничих матеріальних запасів (360:р9), дні	6,6	4,5	-2,1	68,2

Отже розрахунки правильні, оскільки сукупний вплив факторів на зміну матеріальних ресурсів збігається з загальною зміною.

Таким чином, зростання матеріальних витрат обумовлено виключно тільки збільшенням обсягу виробництва.

Аналогічно можна оцінити зміну обсягу продукції під впливом змін матеріальних витрат і матеріаловіддачі.

Порівнянням фактичної матеріалоємності з плановою або рівнем попереднього періоду можна визначити зниження або підвищення рівня матеріалоємності. Після визначення абсолютного відхилення матеріалоємності необхідно оцінити, якою мірою окремі фактори вплинули на ці зміни.

В розгорнутому вигляді формулу матеріалоємності (4.63) можна записати у такому вигляді:

(6.71)

Де Q – обсяг виробництва певного виду продукції;

M – питомі витрати окремих видів матеріалів на виробництво певного виду продукції;

Р m – ціна одиниці окремого виду матеріалів;

Р q – ціна одиниці певного виду продукції.

Із формули (6.71) випливає, що рівень матеріалоємності продукції залежить від зміни асортименту і структури продукції, змій цін і тарифів на матеріали та змін цін на готові вироби.

Щоб оцінити зміну матеріалоємності під впливом зазначених вище факторів необхідно провести багатофакторний аналіз з використанням методу ланцюгових підстановок. І лише у такому випадку можна виділити економію, яка досягнута за рахунок ефективної роботи колективу підприємства.