Анкілостома (Ancylostoma duodenale) – Тип Круглі черви (Nemathelminthes)
МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.4. Медична гельмінтологія
3.4.3. Тип Круглі черви (Nemathelminthes)
3.4.3.4. Анкілостома (Ancylostoma duodenale)
Анкілостома (Ancylostoma duodenale) – збудник анкілостомозу.
Географічне поширення: країни з тропічним кліматом, переважно між 36 ° пн. ш. і 30° півд. ш. У країнах з помірним кліматом осередки анкілостомозу зустрічаються в шахтах, де висока вологість і постійна температура сприятливі для розвитку личинок.
Морфологія. Статевозріла особина (рис.
Рис. 3.116. Анкілостома (Ancylostoma duodenale), статевозріла самка (а) та самець (б).
Яйця (рис. 3.117) овальні, безбарвні, з тонкою оболонкою. Розмір яєць 66 х 38 мкм. У свіжовиділених яйцях у центрі знаходяться
Рис. 3.117. Анкілостома: яйце, що містить 8-клітинний ембріон.
Рабдитоподібна личинка (рис. 3.118 а) розміром до 0,25 мм, має характерні два розширення стравоходу
Філярієподібна личинка (рис. 3.118 б) довжиною 0,6-0,7 мм, має циліндричний стравохід і чохлик (кутикула, що не була скинута при линянні).
Рис. 3.118. Анкілостома, рабдитоподібна (а) та філяріеподібна (б) личинки.
Життєвий цикл (рис. 3.119). Геогельмінт. Паразитує тільки в людини.
Рис. 3.119. Життєвий цикл анкілостоми:
1 – людина – хазяїн кривоголовки; 2 – яйце; З – вихід рабдитоподібної личинки з яйця; 4 – інвазійна (філярієподібна) личинка.
Локалізація: тонка кишка, переважно дванадцятипала. Живиться кров’ю.
З фекаліями хворого в зовнішнє середовище виділяються яйця, в яких упродовж 24-48 годин розвиваються вільноживучі рабдитоподібні личинки. Личинка линяє двічі і перетворюється спочатку в стронгілоїдну, а згодом у філярієподібну личинку. Період від виділення яєць до формування личинки складає близько 8-10 днів. Личинка здатна жити в грунті кілька місяців.
Зараження людини відбувається при заковтуванні личинок разом з їжею і водою або занесенні їх у рот брудними руками (основний шлях зараження), або при активному проникненні личинок крізь шкіру.
Інвазійна стадія – філярієподібна личинка. При зараженні через шкіру личинки мігрують з течією крові в легені, звідти піднімаються повітроносними шляхами у глотку, проковтуються і потрапляють у тонку кишку. Міграція триває близько 10 днів. При зараженні пероральним шляхом міграції немає. У тонкій кишці личинки двічі линяють, і через 4-6 тижнів після зараження самки починають відкладати яйця. Тривалість життя анкілостоми – до 5 років.
Патогенна дія: токсично-алергічна; механічне травмування тканин у період міграції; ураження слизової оболонки тонкої кишки хітиновими зубцями в період кишкової інвазії і приєднання вторинної шфекції; розвиток патологічних кишкових рефлексів; залізо-дефіїгитна анемія внаслідок хронічної крововтрати при високому ступені інвазії і тривалості хвороби.
Клініка. У гострій стадії хвороби (період міграції) характерні дерматит у місці проникнення личинок, висипка, кашель, задуха. Тривалість цієї стадії хвороби 2-4 тижні.
У хронічній (кишковій) стадії переважають симптоми ураження шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, біль в епігастрії, нудота, здуття кишківника, нестійкі випорожнення. Внаслідок розвитку залізодефіцитної анемії і диспротеїнемії порушується відчуття смаку, з’являється стоматит, зміни нігтів, набряки, порушення серцевої діяльності. Характерна гіпохромна анемія.
Діагностика. Клінічна: алергічний дерматит, ознаки ураження шлунково-кишкового тракту в поєднанні з залізодефіцитною анемією.
Лабораторна: овоскопія фекалій, рідше – дуоденального вмісту; яйця анкілостоми і близького їй некатора морфологічно однакові, що дозволяє поставити тільки загальний діагноз – анкілостомідоз (анкілостомоз) – виявлення личинок у фекаліях (лярвоскопія) та культивування на фільтрувальному папері (метод Харада і Морі); гельмінтоскопія фекалій – при високому ступені інвазії анкілостоми у фекаліях можуть бути виявлені неозброєним оком.
Лікування. Призначають протиглистяні препарати – мебендазол. Контрольне дослідження проводять через 2-3 тижні.
Профілактика. Особиста: миття овочів, фруктів, кип’ятіння води, виключення безпосереднього контакту з грунтом в осередках анкілостомозу (носіння взуття та ін.) Громадська: запобігання фекального забруднення грунту, бетоновані вигрібні ями в осередках анкілостомозу, виявлення і лікування хворих, санітарно-просвітня робота.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...