Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Антидержавний путч. Розпад СРСР в 1991 р

Антидержавний путч. Розпад СРСР в 1991 р

ТЕМА 4. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

§ 16. Роки брежнєвського “застою” (1964-1985). Від “перебудови” до розпаду СРСР

5. Антидержавний путч. Розпад СРСР в 1991 р.

Уранці 19 серпня 1991 p. ТАРС передав інформацію про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС), до складу якого ввійшли вісім осіб – Г. Янаєв, В. Павлов, Б. Пуго, В. Крючков, Д. Язов, В. Стародубцев, О. Бакланов, А. Тизяков.

До Москви були введені військові частини. Активний опір ДКНС організували Президент Росії Борис Єльцин, обраний на цю посаду 12 червня 1991 р”

передова частина населення Москви та найбільших промислових центрів (Ленінграда та ін.). Уведені до столиці війська не виступили проти мирного населення, яке стало на захист штабу демократичних сил – будинку парламенту Росії (“Білого дому”). Активний протест світового співтовариства, міжнародна ізоляція ДКНС сприяли провалу спроби державного перевороту та перемозі демократичних сил у СРСР.

21 серпня організатори путчу1, зрозумівши, що більшість населення їх не підтримує, припинили свої дії. Президент СРСР М. Горбачов повернувся з Криму до Москви. Заколотники були заарештовані, законність відновлена.

Після краху перевороту події почали швидко змінюватися. Була припинена діяльність КПРС, оголошено про початок реформи КДБ з метою його остаточної ліквідації та заміни службою розвідки та контррозвідки, ухвалено рішення про радикальну військову реформу.

З 23 серпня по 1 вересня 1991 р. проголосили незалежність Естонія, Латвія, Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан. “Новоогарьовський процес” закінчився безрезультатно.

1 Путч – збройний авантюрницький виступ групи змовників з метою здійснення державного перевороту.

Борис Єльцин

1 грудня 1991 р. в Україні відбувся референдум, на якому громадяни майже одностайно (91 %) висловилися за незалежність республіки. Обраний Президентом України Леонід Кравчук витлумачив результати референдуму як мандат на неприєднання України до нового союзного договору.

8 грудня 1991 р. в білоруській урядовій резиденції “Вискулі” в Біловезькій Пущі (поблизу м. Бреста) зібралися керівники трьох союзних республік – Білорусі, Росії та України: С. Шушкевич, Б. Єльцин, Л. Кравчук. Президент Росії Б. Єльцин запропонував Президентові України першим підписати узгоджений на засіданні Державної ради варіант договору, підкресливши, що свій підпис поставить після нього. За визнанням Л. Кравчука, “доля договору цілком залежала від України”. І він заявив категоричне “ні” союзному договору.

Керівники Росії, України та Білорусі заявили про те, що “Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування”. Потім Б. Єльцин зателефонував президентові Дж. Бушу, а С. Шушкевич – президенту М. Горбачову, що Радянський Союз припинив своє існування. Третій етап політичної реформи завершився розпадом СРСР.

На цій же зустрічі постало питання про підготування нового документа. Так народилася Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), підписана керівниками Росії, України, Білорусі.

13 грудня в м. Ашгабаді керівники держав Середньої Азії та Казахстану загалом схвалили ініціативу створення СНД. На зустрічі 21 грудня 1991 р. в м. Алмати відбулося підписання Декларації 11 держав на підтримку Біловезької угоди. Виняток становили республіки Прибалтики та Грузія, яка приєдналася до СНД через два роки.

25 грудня 1991 р. о 19 годині Михайло Горбачов, перший і останній президент СРСР, виступив по телебаченню із заявою про припинення своєї діяльності на посаді президента.

Того ж вечора над Кремлем був спущений червоний прапор із Державним гербом СРСР, а на його місці замайорів російський “триколір”. Цей акт зміни державних символів поставив крапку в драматичній долі величезної країни, яка називалася Радянським Союзом.

РОБОТА З ДЖЕРЕЛАМИ

1. Посол СРСР у Великій Британії Л. Замятін навів унікальний документ – запис розмови М. Горбачова з президентом США Дж. Бушем. 17 липня 1991 p. М. Горбачов звернувся до Дж. Буша: “Створюється враження, що мій друг президент США ще не визначив остаточну відповідь на головне запитання – який Радянський Союз хочуть бачити США? А доти, доки не буде знайдена на нього остаточна відповідь, ми будемо спотикатися на тих чи інших окремих питаннях відносин”.

2. Американський політолог 3. Бжезинський: “Подібно до багатьох попередніх імперій, Радянський Союз урешті-решт тріснув і розпався на фрагменти, ставши жертвою дезінтеграції, прискореної економічним і соціальним напруженням”.

3. Колишній президент СРСР М. Горбачов (з інтерв’ю напередодні свого 70-річчя 2 березня 2001 p.): “Що ми тоді не вирішили? Восени 1990 року вся країна вишикувалася в черги… Не вирішивши проблему ринку, ми збільшили соціальні виплати. Лікарі, учителі отримали надбавки до заробітної плати. Пенсіонери отримали 45 млрд. І вся ця грошова маса нависла над ринком, а покривати її було нічим. Ось, я вважаю, де було закладено велику помилку”.

Запам’ятайте дату

– Березень 1985 p. – обрання генеральним секретарем ЦК КПРС М. Горбачова

– Березень 1990 р. – обрання М. Горбачова Президентом СРСР

– 12 червня 1991 р. – обрання Б. Єльцина Президентом Росії

– 19-21 серпня 1991 р. – антидержавний путч у Москві

– 21 грудня 1991 р. – підписано Декларацію про створення СНД

– 25 грудня 1991 р. – припинення існування СРСР