Асамблея

Related posts:

1. Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у тій чи іншій державі. А. к. діє тимчасово, як орган, члени якого обрані або призначені в установленому порядку. Здебільшого конституції приймаються парламентами або як результат обговорення їхніх проектів та проведення […]...
2. Громадянські права і свободи Політологічний словник Громадянські права і свободи – основи конституційно-правового статусу громадянина держави, які визначають можливості його участі в політичному, соціальному і культурному житті суспільства. Водночас основні Г. п. і с. перебувають під пильною увагою світової громадськості і міжнародних організацій, насамперед ООН. У 1948 р. (10 грудня) Генеральна Асамблея ООН проголосила Загальну декларацію прав людини. Даниленко […]...
3. Генеральна Асамблея ООН Генеральна Асамблея ООН – один із головних органів ООН. Складається з представників усіх держав – членів ООН. Кожна держава має один голос, її делегація складається не більш як з 5 учасників. Регулярні сесії Г. А. скликаються щорічно у перший вівторок вересня. На вимогу Ради Безпеки або більшості членів ООН можуть бути скликані надзвичайні та спеціальні […]...
4. Хунта Політологічний словник Хунта (від ісп. junta – об’єднання, організація) – 1) назва суспільно-політичних організацій або об’єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки; 2) виконавчий, урядовий орган влади в деяких латиноамериканських країнах; 3) група заколотників, що незаконно захопила владу і править диктаторськими методами. Е. Базовкін...
5. Парламентарій Політологічний словник Парламентарій – особа, яка є членом парламенту. Називають її в різних країнах неоднаково. Наприклад, у Великобританії членами парламенту називають тільки членів нижньої палати – палати громад. В США конгресмени – це не взагалі члени конгресу, а тільки члени палати представників. Депутатами також називаються зазвичай тільки члени нижніх палат. Члени верхніх палат у більшості […]...
6. Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д. може виходити від самого уряду, від парламентських фракцій або груп депутатів парламенту. М. Головатий...
7. Установчі збори Політологічний словник Установчі збори – тимчасовий (на відміну від парламенту) представницький орган, який має окремо визначене завдання загальнонаціонального значення (прийняття конституції або й зміна форми державного правління) і після його виконання припиняє свою діяльність. Інколи установчі збори перетворюються на парламент або ж відіграють роль парламенту, приймаючи звичайні закони. С. Рябов...
8. Двопалатна система Політологічний словник Двопалатна система – законодавчий представницький орган, що складається з двох палат, які засідають і приймають рішення самостійно (наприклад, палати громад і лордів у Великобританії). Історично у Д. с. верхня палата представляла дворянство, а нижня – народ (його вибраних представників). Друга палата у всіх демократичних державах є важливішим представницьким органом. В кожній країні взаємовідносини […]...
9. Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область тощо). М. Головатий...
10. Міжпарламентська Асамблея Міжпарламентська Асамблея – консультативний орган парламентів країн СНД. Утворена відповідно до Угоди про М. А., яку підписали 27.III.1992 у м. Алмати керівники парламентів ряду держав – учасниць СНД. Вищим органом М. А. є її пленарні засідання. Діють також постійні комісії М. А. з конкретних напрямів співробітництва, зокрема з питань права, соціальної політики і прав людини, […]...
11. Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
12. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
13. Влада авторитету Політологічний словник Влада авторитету (power of authority) – вплив авторитетних особистостей, організацій, органів у зв’язку з їх публічним визнанням на людей, їхні думки, поведінку. В. а. – важливий канал управлінської діяльності. М. Головатий...
14. Законодавча ініціатива Політологічний словник Законодавча ініціатива – офіційне внесення законопроекту до законодавчого органу згідно із встановленою процедурою; перша стадія законодавчого процесу. Передбачає зобов’язання відповідного законодавчого органу розглянути цей законопроект на своєму засіданні. Визначення органів і осіб, які мають право З. і., як правило, здійснюється актом найвищої юридичної сили – конституцією. Коло суб’єктів права З. і. пов’язане з […]...
15. Право міжнародних організацій Право міжнародних організацій – система принципів і норм, що регулюють питання створення, визначення статусу і діяльності міжнародних організацій. Важливе місце в цій галузі міжнародного права посідають принципи і норми, які стосуються діяльності міжурядових організацій. П. м. о. регулює також діяльність неурядових міжнародних організацій. Джерелами П. м. о. є: міжнародні договори та угоди – установчі акти […]...
16. Бікамералізм Політологічний словник Бікамералізм (двопалатність) – структура загальнонаціональних представницьких органів, за якої парламент складається з двох палат, які мають різну компетенцію. Виборну палату найчастіше іменують нижньою, або першою, іншу – верхньою, або другою. Верхня палата може формуватися як шляхом прямих (США, Японія), так і непрямих виборів (Франція) чи призначення (Канада, Багамські острови) або формується за спадковим […]...
17. Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
18. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
19. Депутатське звернення Політологічний словник Депутатське звернення – пропозиція депутата парламенту, звернена до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, з метою змусити їх здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Д. з. подається у письмовій формі. На відміну від […]...
20. Бездушність влади Політологічний словник Бездушність влади (callousness of authorities)- позбавлене сердечності (душі) ставлення до громадян владних структур, людей і органів, наділених владою, їх невміння або небажання зрозуміти суть справи, прохань, скарг, заяв інших людей, організацій тощо. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
21. Імплементація Політологічний словник Імплементація (від лат. Impleo – виконувати, наповняти) – виконання, здійснення державами міжнародних правових норм. Передбачає втілення зобов’язань, узятих державами в міжнародних договорах, у норми внутрішнього національного законодавства; сприяє зближенню міжнародного і внутрідержавного права, успішнішому подоланню істотних між ними невідповідностей і прогалин. Кожна держава сама визначає методи і засоби І. міжнародних договорів, також може […]...
22. Октроїрувана конституція Політологічний словник Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована” народу монархом або надана метрополією своїй колонії. М. Головатий...
23. Однопалатна парламентська система Політологічний словник Однопалатна парламентська система – один із двох видів сучасної (після 1996 р.) структури законодавчого органу держави (інші види парламентів, що функціонували впродовж XX ст., – дво-, три -, чотирипалатні). За даними Міжпарламентського союзу, в останній чверті XX ст. на планеті відбулося зростання кількості однопалатних парламентів. Відтак за останні десятиліття частка двопалатних парламентів зменшилася […]...
24. Закон про вибори Політологічний словник Закон про вибори – закон, відповідно до якого регулюється проведення виборів. Як правило, особливі закони про вибори видаються лише для обрання представницьких органів. Коли йдеться про вибори одних державних органів (наприклад, уряду) іншими (наприклад, парламентом), то, як правило, такі вибори регламентуються конституцією. Закон про вибори найчастіше є ввідним законом до існуючих статей конституції. […]...
25. Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
26. Багато культурність Політологічний словник Багато культурність – стан суспільства у деяких поліетнічних країнах, для якого притаманна активна державна політика щодо офіційного визнання і підтримки рівноправ’я культур всіх етнічних спільнот, які проживають у країні. Така політика характерна для сучасної Канади. О. Антонюк...
27. Всесвітня Рада церков (ВРЦ) Політологічний словник Всесвітня Рада церков (ВРЦ) – одна з найбільш представницьких і впливових міжхристиянських організацій, керівний центр сучасного екуменічного руху, учасниками якого є протестантські, православні і нехалкідонські (монофізитські) церкви та об’єднання. ВРЦ утворена в 1948 р. в Амстердамі (Голландія) на І асамблеї на базі трьох протестантських рухів: “Віра і порядок”, “Життя і діяльність”, “Міжнародна місіонерська […]...
28. Валютна дипломатія Валютна дипломатія – складова частина дипломатичної діяльності, яка полягає у вивченні ринків товарів, світової кон’юнктури, цін, веденні економічних переговорів, налагодженні зв’язків з діловими колами та фірмами, участі у міжнародних конференціях і нарадах з економічних питань. В. д. використовує дипломатичні методи та цілі у валютній сфері, що полегшує умови торгівлі, надання позики тощо. У більшості розвинених […]...
29. Народна конституція Політологічний словник Народна конституція – конституція, яку було прийнято на всенародному референдумі або представницьким зібранням, установою (парламентом, установчими зборами) тощо. М. Головатий...
30. Журі Політологічний словник Журі (фр. jury, англ. jury; judges, від лат. Juro – присягаю) – 1) склад присяжних, суд присяжних у Франції, Великобританії, США і деяких інших країнах; 2) група спеціалістів, визначених для того, щоб вирішити питання про присудження премій, нагород на конкурсах, фестивалях, виставках, спортивних змаганнях тощо. М. Головатий...
31. Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
32. Безпека міжнародна Політологічний словник Безпека міжнародна – система доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, спрямованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й збалансування міжнародних інтересів на принципах ООН і нормах міжнародних договорів, угод. Діяльність людей, суспільства, держави, світової спільноти народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної знищити […]...
33. Генеральна угода про тарифи і торгівлю Генеральна угода про тарифи і торгівлю /ГАТТ/ – багатостороння міжнародна угода й одна з найбільших міжнародних економічних організацій. Заснована в 1947 р. підписанням 23 країнами генеральної угоди про режим торгівлі і торговельну політику, яка почала діяти з 1948 р. ГАТТ покликана регулювати торгові відносини між країнами – учасницями на основі рівності, усунення дискримінації, імпортних квот […]...
34. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
35. Форми організації державної влади та форми організації держави – ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 3. Форми організації державної влади та форми організації держави У різні періоди людської історії сформувалися різні форми правління. Це, передусім, абсолютна монархія (самодержавство), за якої верховна державна влада юридично належить одній особі – монархові, що обіймає цю посаду, як правило, в заведеному порядку престолоспадкування. За абсолютизму неминучі […]...
36. Урядова правотворчість Політологічний словник Урядова правотворчість – функція урядів, суттю якої є їх участь у законодавчій діяльності, що на конституційному рівні фіксується як право законодавчої ініціативи. У країнах з парламентською формою правління уряди вносять на розгляд парламенту від 95 до 100 відсотків усіх законопроектів. Конституція України, наприклад передбачає серед суб’єктів законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України, якому відводиться […]...
37. Екзекватура Політологічний словник Екзекватура (від лат. exsequor – виконую) – 1) у міжнародному праві – офіційний документ, який засвідчує, що уряд країни призначення визнає іноземного консула (главу самостійної консульської установи) і дозволяє йому виконувати свої функції. Видачею екзекватури завершується процес акредитації консула для роботи в країні перебування. Екзекватура передбачає наявність у консула консульського патенту, виданого державою, […]...
38. Європейський консорціум політичних досліджень (ЕСРК) Політологічний словник Європейський консорціум політичних досліджень (ЕСРК) – заснований у 1970 р. об’єднанням більш як 100 політологічними дослідними інститутами Західної Європи з метою сприяння здійсненню міжнародних порівняльних досліджень і зміцненню міжнародних наукових контактів. Е. к. п. д. випускає спеціальний журнал “European Jounal of Political Research”, організовує щорічні “Майстерні” та здійснює програму обмінів молодими вченими різних […]...
39. Дипломатія Політологічний словник Дипломатія – діяльність із здійснення зовнішньої політики держави. Походить від слова “дипломат” у початковому його значенні – власник “диплома”, так називалася, за грецькою термінологією, рекомендаційна або вірча грамота, що видавалася римським сенатом офіційним особам, які відряджалися у провінцію імперії або ж за кордон. Як засіб здійснення зовнішньої політики Д. – сукупність мирних практичних […]...
40. Імунітет президентський Політологічний словник Імунітет президентський (від лат. immiinitas, immunitatis – звільнення, свобода) – встановлена законом недоторканність президента як глави держави. І. п. означає, що президент не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований, поки перебуває на цій посаді (президента). Недоторканність знімається з президента тільки разом з усуненням його з посади з ініціативи парламенту в […]...