Екологія – охорона природи
“АСКАНІЯ-НОВА” – степовий біосферний заповідник у Чаплинському районі Херсонської обл. Розташований у степовій зоні України у межах При – чорноморсько-Приазовської сухостепової фіз.-геогр. провінції. Входить до складу Укр. н.-д. інституту товариства степових районів ім. М. Ф. Іванова. У 1898 р. Ф. Е. Фальц-Фейном з госп. використання була виключена ділянка степу. У 1919 р. “А.-Н.” оголошено нар. заповідним парком, у 1921 р. – держ. заповідником (перший в Україні). У 1984 р. його включено у міжнар. мережу біосферних
заповідників. Заг. площа 33 307,6 га, до якої входять прир. ядро (11 054 га), буферна (охоронна) зона (4800 га) та госп. зона (17 453,6 га) з типовим для регіону веденням госп. діяльності. Охоронна та госп. зони включені до складу біосферного заповідника для забезпечення спряжених досліджень прир. процесів в умовах заповідного режиму та їх змін під впливом різних видів госп. діяльності. Прир. ядро (заповідний степ) включає три ділянки: Пд., Пн. та Великий Ча – пельський під. “А.-Н.” – єдиний у Європі еталон прир. комплексів ковилово-типчакового степу. Для його рослинного покриву характерні різні види ковили (укр., Лессінга,
волосиста та ін.), костриця борозниста (типчак), келерія струнка (кипець), а також тюльпан Шренка, півники, грудниця волохата, з бобових – люцерна румунська, вика тонколиста та ін. У степу росте понад 450 видів квіткових рослин. Характерні представники тваринного світу: їжак, заєць-русак, ховрах, полівка; з хижаків – лисиця, ласка, тхір; є також козуля, асканійський благородний олень. Багато птахів (жайворонок, просянка, кам’янка, перепел, куріпка сіра, дрібні соколи, луні, сови); з перелітних – дрохва, журавель степовий (занесені до Червоної книги України). Територія Великого Чапельського поду використовується як прир. простір для акліматизаційного зоопарку, де понад 100 років проводяться наук, роботи з оформлення та гібридизації диких тварин. Тут на вільному і напіввільному утриманні живуть 50 видів звірів (переважно копитних) з усіх континентів земної кулі – коні Пржевальського, зебри, бізони, зубри, зебу, козулі, лані, олені, антилопи, муфлони та ін.; з птахів – страуси, фламінго, лебеді, фазани. У зоопарку на базі штучних ставків та пташника створено великий орнітопарк, в якому утримується понад 60 видів кильогрудих, переважно пром.-мисливських і декоративних птахів. Досвід зоопарку “А.-Н.” свідчить про можливість цілеспрямовано виводити в штучних умовах нові районовані форми і породи тварин, у т. ч. тих, що мають нар.-госп. значення. Загалом в “А.-Н.” гібридизовано близько 90 видів ссавців і птахів. Частина зоопарку – експозиційна. Численні відвідувачі (близько 200 тис. за рік) мають змогу ознайомитися з представниками тваринного світу різних зоогеогр. зон земної кулі та їх життям у природі. Наук, робота в заповіднику спрямована на розробляння обгрунтованого режиму збереження прир. комплексу степу, вивчення структури й динаміки еталонних екосистем, їхніх змін під дією антроп. чинників, а також проблем інтродукції, гібридизації й акліматизації рослинного і тваринного світу, розроблення рекомендацій щодо культ, освоєння унікального генофонду. З роботою в заповіднику пов’язані імена багатьох відомих учених: М. Ф. Іванова, Й. К. Пачоського, В. М. Сукачова, П. К. Козлова та ін.
Loading...