АТЛАС

Related posts:

1. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
2. ЕКЗОТ Екологія – охорона природи ЕКЗОТ – рослина або тварина, ввезена з ін. країн у геогр. зони, де її раніше не було. У нашій країні вирощують багато рослин і розводять багато тварин, які належать до Е. Серед рослин – це кипариси, магнолії, лаври, евкаліпти, цитрусові, агави тощо, серед тварин – норка, ондатра, нутрія та ін....
3. ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ – бот.-геогр. закономірність вертикального розміщення грунтів, рослин і тварин у горах залежно від висоти....
4. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
5. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
6. ЕНДЕМІЗМ Екологія – охорона природи ЕНДЕМІЗМ – явище приуроченості рослин і тварин окремих видів, родів, родин та ін. систематичних категорій до певної відносно обмеженої геогр. території. Е. найбільш розвинений у добре ізольованих районах (о-ви, гори, реліктові озера тощо)....
7. ПОЯС ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг […]...
8. ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – охоронна ділянка природи або культ, ландшафт, що оточує істор. пам’ятку чи місце минулих істор. подій – битв, життя видатних діячів тощо....
9. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
10. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
11. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
12. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
13. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
14. АЛОХОРІЯ Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія), води (гідрохорія). Рослини, яким властива А., наз. алохорами....
15. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
16. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
17. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
18. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
19. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ – об’єкт природи, у т. ч. нерідко пов’язаний з певними істор. подіями чи особами, що виділяється як прир. (особливо) охоронна територія невеликого розміру (геол. оголення, дуже старе дерево, екзотична група багаторічних дерев чи рослин, незвичайний водоспад, джерело, скеля тощо) з їхнім безпосереднім оточенням (див. дод. 1)....
20. ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
21. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
22. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
23. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
24. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
25. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
26. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
27. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
28. БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ – геогр., фіз. або біол. перепона на шляху поширення виду чи угруповання. Б. б. можуть бути русла великих річок, гірські хребти, мор. глибини тощо....
29. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
30. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
31. ПОСУШЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУШЛИВІСТЬ – характеристика регіону, періоду часу або комплексу явищ (П. геогр. зони, періоду, клімату тощо), що включає поняття “посуха”....
32. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ – геогр. пункт, де знайдена або спостерігалася окрема рослина чи тварина....
33. ГІДРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОГРАФІЯ – розділ гідрології, що вивчає й описує водні об’єкти (річки, озера тощо), їхнє положення, походження, розміри, режим, зв’язки з ін. елементами геогр. середовища....
34. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
35. Екстракт малоросійських прав 1767 р “Екстракт малоросійських прав 1767 р.” – систематизований збірник норм феодального державного, адміністративного і судового права. Складався із вступу, 16 розділів (про головне правління в Малій Росії; про права малоросійські; про міста; про шляхетство, переваги й маєтки його; про духівництво, простий народ тощо), інструкцій про суди 1730 р. та Відомостей про чини 1765 р. У 1786 […]...
36. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
37. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
38. СУБТРОПІКИ Екологія – охорона природи СУБТРОПІКИ – геогр. пояси Землі у Пн. і Пд. півкулях приблизно між ЗО і 40° широти, між помірним і тропічним поясами....
39. БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ – виділення на Землі природних районів на підставі особливостей і закономірностей поширення організмів. У закономірностях поширення рослин і тварин є певні відміни, зумовлені неоднаковими способами їх розселення, різним впливом на них чинників довкілля тощо. Окремі групи рослин і тварин можуть відрізнятися ще часом виникнення і шляхами еволюції, що також […]...
40. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....