АТМОСФЕРНІ ОПАДИ
РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
Тема 2 АТМОСФЕРА
§36. АТМОСФЕРНІ ОПАДИ
· Які опади випадають у вашій місцевості у різні пори року?
Атмосферні опади – де вода в рідкому (дощ) або твердому (сніг і град) стані, що випадає з шар або виділяється з повітря на земну поверхню (роса, іній, паморозь) (мал. 149).
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОПАДИ З ХМАР. Хмарна погода буває досить часто, але не завжди при цьому випадають опади. Що ж потрібно для їх утворення? Якщо хмара складається з дуже дрібних краплинок води або кристаликів льоду (менш як 0,05 мм), то опадів не
Залежно від вологості повітря, хмарності, швидкості вітру опади бувають затяжні (рівномірні і тривалі), зливові (сильні і короткочасні), мрячні (дуже дрібні, як манна крупа).
Сніг утворюється у хмарах за температур, нижчих від 0°С. Він складається з дрібнесеньких кристаликів-голочок, що з’єднуються
Град утворюється тоді, коли тепле повітря дуже швидко піднімається вгору. Воно підхоплює дощові хмари і несе їх на висотує, де температура повітря сягає -10 °С. Тоді краплини замерзають і перетворюються на льодяні кульки – фадини. Вони бувають завбільшки від 1ммдо курячого яйця. Падаючи з великою швидкістю, градини не встигають розтанути, незважаючи на високу температуру біля земної поверхні. Град завдає чималих збитків: знищує посіви і плоди, ламає гілки дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді гинуть тварини.
Мал. 149. Види атмосферних oпадів
Мал. 150. Утворення опадів
Мал. 151. Градини
Найбільшою у світі була градина вагою 7кг, що випала в Китаї (1961 p.), а в Україні – 500г (1960 р.). Градина вагою 3 кг в Індії вбила слона (1961 p.).
Мал. 152. Роса
Мал. 153. Іній
ЯК ВИНИКАЮТЬ ОПАДИ З ПОВІТРЯ. Опади можуть випадати й не з хмар, а просто з повітря. Таке відбувається на охолодженій поверхні землі внаслідок стикання її з повітрям, що насичене вологою.
Роса-краплі води, якими іноді вкриваються земля і рослини. Вона утворюється після заходу сонця, коли земна поверхня й повітря над нею швидко охолоджуються. Холодне повітря вже не може вміщувати стільки водяної пари, скільки утримувало вдень за вищої температури. ЇЇ надлишок конденсується в крапельки роси.
У холодну пору року (за температур, нижчих від 0 °С) замість роси утворюється тонкий шар кристаликів льоду – іній. Його можна бачити восени або ранньої весни. Паморозь пухкими кристалами криги наростає на гілках дерев та інших предметах.
ЯК ВИМІРЯТИ КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ. На метеостанціях кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра. Опадомір – це посудина, куди збирають опади (я к рідкі, так і тверді). За поділками на стінках посудини визначають висоту шару опадів (у мм). Наприклад, один невеликий дощ дає шар води завтовшки 1-2 мм, а сильна злива – понад 40 мм.
Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до теплого приміщення. Коли сніг розтане, вимірюють висоту шару води. Отже, опадоміром визначають товщину шару води, який виник би на земній поверхні, якби вода нікуди не стікала, не просочувалася в землю і не випаровувалася. Метеорологи також вимірюють висоту снігового покриву. Такі заміри роблять снігомірною рейкою, поділеною на сантиметри.
Оголошення війни… граду
Люди борються з градом. У градових хмарах за допомогою спеціальних ракет, літаків або пострілів із зенітки розпилюють хімічні речовини. Від їх дії з потужної хмари, з якої ось-ось мав випасти град, починає крапати дощ або сипатися дрібна льодяна крупа.
Мал. 154. Паморозь
Мал. 155. Опадомір
Мал. 156. Снігомірна рейка
Місячна кількість опадів дорівнює їх сумі за всі дні місяця. Сума опадів за всі місяці становить річну кількість опадів. Наприклад, середня річна кількість опадів у Києві – 600 мм.
ЯК РОЗПОДІЛЯЮТЬСЯ ОПАДИ НА ЗЕМНІЙ КУЛІ. Атмосферні опади на планеті розподіляються нерівномірно. Це залежить від географічного положення місцевості та переважаючих вітрів (мал. 157).
Найбільше опадів випадає в екваторіальних (понад 2000 мм на рік) і помірних (понад 800 мм на рік) широтах. Мало опадів (200 мм на рік) – у тропічних і полярних широтах. Проте такий розподіл порушується характером земної поверхні: над океанами опади бувають частіше, ніж над суходолом.
У горах значно більше дощів і снігу “приймають” ті схили, що повернуті до пануючих вітрів. Так, в Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм на рік, а протилежні – вдвічі менше.
Чи буває сухий дощ?
Цікаво, що на Землі є місця, де під дощем можна лишитися сухим. Таке іноді трапляється в пустелях, де повітря надзвичайно сухе і має низьку вологість. Краплі дощу, який буває вкрай рідко, поки летять до землі, перетворюються на пару. При цьому видно хмари, з яких іде дощ, але краплі до поверхні землі не долітають.
Рекордно велика річна кількість опадів на Землі випала у містечку Черрапунджі біля підніжжя Гімалаїв – 23 000 мм. А найбільш дощовим місцем на планеті вважають Гавайські острови, де 335 днів на рік буває з дощем, який приносить 12 000 мм води. Рекордно посушливими місцями, де опадів не буває роками, є пустелі в Південній Америці та Африці – 1 -5 мм на рік.
Мал. 157. Розподіл атмосферних опадів на Землі
Мал. 158. Діаграми кількості опадів для населених пунктів, розташованих на різних широтах
Річний розподіл опадів відображають на діаграмах. Діаграма наочно показує не тільки кількість опадів, а й їх розподіл протягом року (мал.158).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
– Атмосферні опади – це вода в рідкому або твердому стані, що випадає із хмар або виділяється з повітря на земну поверхню.
– Кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра та снігомірної рейки.
– Атмосферні опади розподіляються на Землі нерівномірно: їх кількість залежить від географічного положення місцевості, переважаючих вітрів та інших чинників.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
— 1. У вигляді яких опадів випадає з хмар на земну поверхню вода у рідкому і твердому стані?
2. Як утворюється град? Якої шкоди він може завдати?
3. Як утворюються роса та іній?
4. За допомогою яких приладів вимірюють кількість атмосферних опадів?
5. Розгляньте діаграми на мал. 158. У якому населеному пункті випадає найбільша річна кількість опадів? У яких широтах це місто розташоване? У які місяці протягом року випадає найбільше опадів у Києві?
6. Поміркуйте, чому головними “постачальниками” опадів називають океани а головним “рушієм” цього процесу – Сонце.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 (Закінчення. Поч. див. с. 125, 137.)
Тема: Складання діаграм хмарності та опадів, їх аналіз.
6. Використовуючи календар погоди, складіть кругову діаграму хмарності (за місяць). Покажіть на ній число днів ясних, із суцільною та мінливою хмарністю.
7. Які дні переважали протягом місяця?
8. За даними таблиці побудуйте діаграму річної кількості опадів (дані для м. Києва). Про що можна дізнатися з цієї діаграми?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...