БАКТЕРІОПЛАНКТОН

Related posts:

1. МІКРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МІКРОПЛАНКТОН – сукупність мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
2. МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....
3. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ – зміни чисельності, статевого та вікового складу популяцій, що визначаються внутрішньо-популяційними процесами і взаємодіями популяцій різних видів. Іноді під час аналізу Д. п. не враховуються абіотичні, ценотичні та антроп. чинники....
4. ЗООПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова частина планктону. 3., хоч і дуже розріджений, трапляється практично до макс. глибин Світового океану....
5. АСЕПТИКА Екологія – охорона природи АСЕПТИКА – сукупність профілактичних заходів, спрямованих на запобігання потраплянню патогенних мікроорганізмів у рани, тканини, органи і порожнини тіла. З метою знешкодження патогенних мікроорганізмів використовують автоклавування, кип’ятіння, УФ-опромінення, випромінювання бактерицидних ламп, деякі хім. речовини тощо. Див. також Стерилізація....
6. УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ – угруповання, за швидкістю розвитку, структурою та благополуччям окремих популяцій мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин якого можна оцінювати заг. стан довкілля, включаючи його прир. та штучні зміни....
7. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
8. МІКРОФЛОРА Екологія – охорона природи МІКРОФЛОРА – 1) сукупність мікроорганізмів в угрупованні (біогеоценозі, кишках тощо); 2) бактерії, деякі гриби (актиноміцети) та водорості....
9. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
10. ФОНД МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи ФОНД МИСЛИВСЬКИЙ – сукупність видів (популяцій) мисливських тварин, їх кількість та якість як об’єктів здобування (у т. ч. і як мисливських трофеїв)....
11. ПАСТЕРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ПАСТЕРИЗАЦІЯ – спосіб знищення мікроорганізмів тривалим прогріванням при т-рі близько 100 °С; при променевій П. – знищення мікроорганізмів гамма-випромінюванням....
12. УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ – штучне регулювання чисельності, статевовікового складу популяцій, а в разі потреби вилучення з них небажаних за морф, чи ін. ознаками особин....
13. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
14. БІОТА Екологія – охорона природи БІОТА – 1) складний взаємопов’язаний комплекс живих істот (рослини, тварини, мікроорганізми) в межах екосистеми; 2) історично складена сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільністю свого територіального поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до складу Б., не завжди мають екологічні зв’язки. Часто одну і ту саму сукупність організмів можна розглядати і […]...
15. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
16. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
17. ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
18. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА – відтворення біомаси рослин, тварин і мікроорганізмів, які входять до складу біогеоценозу. Може бути виражена продукцією за сезон, за рік, тобто за одиницю часу. Отже, П. б. є відтворення біомаси на 1 м2 площі (чи в 1 м3 об’єму) за одиницю часу і виражається найчастіше в грамах вуглецю чи […]...
19. ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ Екологія – охорона природи ВИД, ЩО СКОРОЧУЄТЬСЯ, – вид, який ще досить поширений і трапляється в значній кількості особин та популяцій, але має тенденцію до неухильного зменшення чисельності, різноманітності популяцій та завуження ареалу під впливом природних та (чи) антроп. причин, а тому непокоїть своїм майбутнім. Належить до категорії 3 Комісії рідкісних та зникаючих видів МСОП. […]...
20. ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...
21. НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ – величина середньорічної продукції без компенсаційного запасу, який забезпечує підтримання всієї системи в стійкому (за складом і продуктивністю) стані. Н. в. п. е. залежать від реакції, інтенсивності і кратності використання; від заг. стану екосистеми (зокрема, вікового складу основних популяцій, їх відновлення)....
22. ПІКОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПІКОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми (розміром 0,4-1 мкм) планктону, що дають 60 % первинної продукції фітопланктону (щільність в евфотичному шарі океанів (0- 200 м від поверхні) у 104-105 клітин в 1 мл води). Організми П. здатні до фотосинтезу при нижчому рівні освітлення, ніж більші за розміром представники фітопланктону....
23. МІКРОБІОТА Екологія – охорона природи МІКРОБІОТА – царство доядерних, деякі гриби та водорості, що їх умовно відносять до мікроорганізмів....
24. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
25. АСОЦІЙОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи АСОЦІЙОВАНІСТЬ – певний біол. та екол. зв’язок різних популяцій, завдяки якому формуються рослинні угруповання....
26. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
27. РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ – один із видів природозаповідних територій, які існують самостійно або входять до складу природозаповідного об’єкта, де виключене будь-яке втручання людини в перебіг прир. процесів....
28. ПІДЛІСОК Екологія – охорона природи ПІДЛІСОК – чагарники та частина дерев, що не досягають висоти верхніх ярусів ліс. угруповання і не входять до складу домінуючого деревного пологу (ялівець, бересклет, ліщина тощо)....
29. СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
30. СТЕРИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СТЕРИЛІЗАЦІЯ – знищення або знешкодження мікроорганізмів на хірургічній чи лабораторній апаратурі, інструментах, у середовищах за допомогою високої т-ри, хім. речовин тощо. Спосіб знищення лише мікроорганізмів (а не їхніх спор) у рідинах та харч, продуктах одноразовим нагріванням до т-ри нижче 100 °С (найчастіше 60-70 С) різної тривалості (15-ЗО хв), запропонований Л. Пастером, […]...
31. ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку екосистеми, яка характеризується особливим станом усіх компонентів, що утворюють середовище, і, як правило, зміною підсистем (популяцій, синузій тощо), що входять до екосистеми, та їх основних структур (ярусності рослинності, її зімкнутості і т. д.). Кожна Ф. с. готує комплекс умов для проходження наступних за нею фаз. Це […]...
32. ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ – 1) спрямоване переміщення мігруючих тварин одного або різних видів (міграція) вздовж спрямовуючих ліній (узбережжя, річкові долини, ланцюг водойм тощо); 2) кількість людей, які переміщуються з одного регіону (країни) в ін.; 3) кількість генотипів, що входять (або виходять) до даної ген. групи (популяції, виду) за одиницю часу; виражається в […]...
33. БІОКОРОЗІЯ Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів....
34. МЕРЕЖА ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи МЕРЕЖА ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА – сукупність обсерваторій, станцій, постів, спостережних пунктів, що входять у систему гідрометеорол. спостережень (для світу загалом – всіх нац. М. г.). М. г. доповнюють станції та пости земельних органів, при будівництві, на транспорті та в ін. місцях....
35. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
36. БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне....
37. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
38. АВТОЛІЗ ДЕТРИТУ Екологія – охорона природи АВТОЛІЗ ДЕТРИТУ – розклад орг. детриту в результаті дії власних ферментів без участі мікроорганізмів....
39. АЗОТФІКСАЦІЯ Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів....
40. БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....