Баланс народного господарства

Related posts:

1. Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
2. Пропорції народного господарства Пропорції народного господарства (від лат. proportio – розмірність) – співвідношення між сферами і галузями народного господарства, між стадіями суспільного відтворення, між різними регіонами країни, внутрігалузеві та міжвиробничі пропорції тощо. Пропорції між сферами (загальноекономічні) – це співвідношення між виробничою і невиробничою сферами, між промисловістю і сільським господарством, між І і II підрозділами тощо. Міжгалузеві пропорції – […]...
3. Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) – основна складова частина балансу національного господарства, що відображає кількісне співвідношення процесів формування, розподіл та перерозподіл національного доходу, утворення кінцевих доходів та їх використання на всіх стадіях відтворення. У підметі Б. н. д. представлені соціальні сектори й соціальні групи населення, галузі […]...
4. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
5. Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
6. Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції – частина балансу господарства держави, в якій за допомогою системи показників і розрахунків відображається відтворення сукупного суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складом як у народному господарстві, так і в окремих сферах і галузях. Б. м. в. і р. п., з одного боку, – це зведена економічна таблиця, а […]...
7. Баланси вартісні Баланси вартісні – баланси, які характеризують взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням товарів і послуг з урахуванням доходів держави, підприємств і домашніх господарств у грошовій формі. Складові Б. в. та їх динаміка повинні узгоджуватися з відповідними елементами, їх рухом у матеріальних, натуральних балансах. Основними Б. в. є: баланс національного доходу, баланс грошових доходів і […]...
8. Галузь народного господарства Галузь народного господарства – сукупність підприємств, фірм і компаній, установ і організацій, які виробляють однорідну продукцію або послуги і різняться характером виконуваних функцій. Кожна Г. н. г. складається з комплексних галузей і видів виробництва. У промисловості виділяють такі комплексні галузі: електроенергетика, паливна промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловості, машинобудування і металообробна, лісова, […]...
9. Історія народного господарства (економічна історія) Історія народного господарства (економічна історія) – окрема економічна дисципліна, яка вивчає економічні системи країн світу у процесі історичного розвитку, властиві їм закони, закономірності та тенденції з урахуванням різних критеріїв періодизації суспільства за домінування формаційного підходу. Оскільки основними складовими (підсистемами) народного господарства є продуктивні сили, техніко – економічні відносини (а в їх єдності – технологічний спосіб […]...
10. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
11. Баланс грошових доходів і видатків Баланс грошових доходів і видатків – частина загального балансу народного господарства держави. Він відображає процеси утворення грошових доходів населення та їх використання за певний період часу. Такі баланси розробляються на перспективу (прогнозні) і за звітний період (служать базою для оцінки реальних економічних процесів). В колишньому СРСР в основному використовували планові баланси грошових доходів та витрат […]...
12. Баланс грошових доходів і видатків населення Баланс грошових доходів і видатків населення – система показників, яка відображає джерела грошових доходів населення у процесі розподілу й перерозподілу частини національного доходу, а також розміри й структуру їх використання. Цей баланс містить дані про доходи суспільних груп населення, грошовий обіг між населенням і державою, кооперативними, громадськими організаціями тощо, а також між окремими групами людей, […]...
13. Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
14. Кінцеві результати господарської діяльності Кінцеві результати господарської діяльності – комплекс мікро – та макроекономічних показників, які відображають рух суспільного виробництва, мету технологічного та суспільного способів виробництва та засобів її досягнення. Цим вимогам на макрорівні найбільше відповідають фізичний обсяг та якість національного доходу, його маса, темпи зростання і співвідношення з використаними ресурсами, а також величина кінцевого суспільного продукту. Для підприємств […]...
15. Темпи економічного зростання Темпи економічного зростання – відносний показник, який характеризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст виробленої за певний час у народному господарстві продукції порівняно з базовим рівнем. Визначається за формулою: де Ч – темп економічного зростання, Уо і Ут – обсяги виробництва в період часу о і т відповідно. Т. е. з. можуть розраховуватись на […]...
16. Відбудова народного господарства Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 р. – початок 1950-х років) § 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ 4. Відбудова народного господарства. Величезні руйнування, яких зазнала економіка України, надзвичайно ускладнювали процеси відбудови. Провідні західні держави скористалися фінансовою допомогою, наданою урядом США за “планом Маршалла”. Сталінське керівництво з ідеологічних міркувань відмовилося від участі в ньому. […]...
17. Баланс виробничої потужності Баланс виробничої потужності – система показників, яка відображає зміни потужності залежно від стану та особливостей виробництва, рівня використання обладнання, інших засобів праці, що характеризують випуск продукції. Б. в. п. включає завантаженість (використання) устаткування за допомогою комплексу показників, які характеризують час роботи і простоювання діючого обладнання чи запроектованого парку обладнання. Сама виробнича потужність розраховується за галузями, […]...
18. Показники економічні Показники економічні – абсолютні та відносні величини, які використовуються для кількісної та частково якісної характеристики економічних явищ і процесів. Абсолютні величини – кількісний вираз статистичних показників, які безпосередньо характеризують розміри соціально-економічних явищ, їх ознаки в одиницях виміру площі, маси, ваги, у грошових одиницях тощо. П. е. повинні об’єктивно відображати розвиток явищ і процесів, бути співставлюваними […]...
19. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
20. Баланс бухгалтерський Баланс бухгалтерський (баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового (звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають […]...
21. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
22. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
23. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
24. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
25. Виробництво продукції на душу населення Виробництво продукції на душу населення – показник, що характеризує рівень розвитку народного господарства у співставленні з кількістю населення. Найбільш точно визначає рівень продуктивності суспільної праці у тій чи іншій країні ступінь розвитку її продуктивних сил, ефективність форм власності та господарського механізму. Показник В. п. над. н. визначають як відношення обсягів валового внутрішнього продукту, національного доходу […]...
26. Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
27. Баланс розрахунковий Баланс розрахунковий – співвідношення всіх грошових вимог, зобов’язань і матеріальних активів країни, що з’являються внаслідок її торговельних, кредитних та інших зв’язків із зарубіжними країнами. Обсяги грошових вимог визначаються в активі Б. р. здебільшого як результат експорту товарів і наданих зовнішніх кредитів. У ньому також зазначають вартість майна, матеріальних цінностей, цінних паперів, обсяги прямих інвестицій, розміри […]...
28. Баланс трудових ресурсів Баланс трудових ресурсів – система показників, що характеризують кількість і структуру трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Розробляється на поточний і перспективний періоди загалом з виділенням окремих регіонів. У першій частині Б. т. р. відображається наявність трудових ресурсів, у другій – розподіл їх за видами зайнятості: у суспільному господарстві (з виділенням державного, колективного, приватного); на […]...
29. Баланс попиту і пропозиції Баланс попиту і пропозиції – система показників, які відображають співвідношення між попитом і пропозицією, їх структурою, яку складають з метою узгодження обсягів і структури попиту та пропозиції на основі використання можливостей виробництва, експортно-імпортних операцій, позаринкового споживання, рівня роздрібних цін, розширення каналів реалізації. Основними чинниками, що впливають на Б. п. і п. є виробничий потенціал країни, […]...
30. Бухгалтерський баланс Бухгалтерський баланс (бухгалтерский баланс) – система облікових показників, згрупованих за економічною однорідністю операцій, коштів і цінностей у таблицю, яка відображає у грошовому виразі на певну дату стан, розміщення і використання коштів (актив), а також джерела їх надходження. Банки, наприклад, складають два види Б. б. – щоденний і звітні. За допомогою щоденного балансу виявляється правильне виведення […]...
31. Розподіл Розподіл – одна із стадій суспільного відтворення, з’єднуюча ланка між виробництвом і споживанням. В процесі Р. встановлюються пропорції, частки учасників виробничого процесу в реалізації і використанні сукупного суспільного продукту взагалі і національного доходу зокрема. Р. передує виробництво, оскільки розподіляти можна лише те, що вироблено. Кінцевим результатом суспільного виробництва є національний доход, який і підлягає Р. […]...
32. Земельний баланс Земельний баланс – комплекс показників, який характеризує наявність і зміну земельного фонду за категоріями, землекористувачами та власниками, якісним станом та оцінюванням земель. При складанні З. б. використовують інформацію підприємств, організацій, установ, громадян про стан землеволодінь та землекористувань з урахуванням змін у складі земель: дані зйомок та оновлення картографічних матеріалів; дані земельно-кадастрових документів та книг; матеріали […]...
33. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
34. Баланс компанії Баланс компанії – узагальнена система економічних показників, які відображають масштаби і темпи діяльності компанії, рівень її багатства. Згідно із законом про компанії (1981), ЄС вимагає від них надавати акціонерам баланси за спеціальною формою, що містить такі основні показники: основний капітал (нерухомість, машини й устаткування, транспортні засоби), оборотні засоби (запаси, дебіторська заборгованість, банківська готівка, касова готівка), […]...
35. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
36. Використання основних фондів Використання основних фондів – цілеспрямоване використання засобів праці в усіх сферах суспільного відтворення. Найбільш узагальненим показником В. о. ф. є фондовіддача (див. Фондовіддача). При обчисленні фондовіддачі основні фонди враховуються за балансовою вартістю (без вирахування зношення) або в середньорічній вартості, або станом на кінець року. Для аналізу рівня В. о. ф. застосовують показник фондомісткості (див. Фондомісткість). […]...
37. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
38. Концепція “народного капіталізму” Концепція “народного капіталізму” – концепція, згідно з якою капіталістичний спосіб виробництва трансформувався в народний капіталізм внаслідок глибоких змін у відносинах власності, демократизації управління виробництвом та вирівнювання доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення. З обгрунтуванням теорії “народного капіталізму” виступили А. Берлі, Дж. К. Гелбрейт (США), М. Сальвадорі (Італія), Дж. Коул (Англія), Л. Ерхард (ФРН) та […]...
39. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...
40. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...