Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.)

Related posts:

1. Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
2. Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції – частина балансу господарства держави, в якій за допомогою системи показників і розрахунків відображається відтворення сукупного суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складом як у народному господарстві, так і в окремих сферах і галузях. Б. м. в. і р. п., з одного боку, – це зведена економічна таблиця, а […]...
3. Споживання Споживання – кінцева фаза суспільного відтворення, на якій суспільний продукт використовується для задоволення потреб людей. Розрізняють виробниче споживання – використання засобів виробництва для виготовлення певного продукту й невиробниче споживання, переважна частина якого становить особисте С. – використання людьми вироблених продуктів для забезпечення життєдіяльності і розвитку. Виробниче С. входить до процесу виробництва. Особисте С. забезпечує функціонування […]...
4. Продукт проміжний Продукт проміжний – частина сукупного суспільного продукту, яка використовується на виробниче споживання, тобто на заміну матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів), які застосовуються в процесі виробництва впродовж року. Одне слово, П. п. – це сума поточних матеріальних витрат виробництва.. Якщо її вилучити із сукупного суспільного продукту, то отримаємо кінцевий суспільний продукт. […]...
5. Визначення обсягу кінцевого продукту національного виробництва (ВВП) за різними методами. ВВП та валовий національний дохід (ВНД) УРОК 40 Визначення обсягу кінцевого продукту національного виробництва (ВВП) за різними методами. ВВП та валовий національний дохід (ВНД) Мета уроку: з’ясувати способи вимірювання й відбиття в офіційних статистичних документах обсягів національного виробництва, національного доходу і цін у більшості країн світу; визначити головний показник національного виробництва – валовий внутрішній продукт (ВВП); розкрити сутність деяких інших показників […]...
6. Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) – основна складова частина балансу національного господарства, що відображає кількісне співвідношення процесів формування, розподіл та перерозподіл національного доходу, утворення кінцевих доходів та їх використання на всіх стадіях відтворення. У підметі Б. н. д. представлені соціальні сектори й соціальні групи населення, галузі […]...
7. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
8. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
9. Предмети споживання Предмети споживання – частина сукупного суспільного продукту, яка складається із сукупності створюваних у суспільстві матеріальних благ та послуг і призначається для життєвих потреб населення та інших видів невиробничого споживання. У кожному суспільстві виділяється сукупність галузей І та II підрозділів, які випускають П. с. і утворюють так звану групу „Б”. Це галузі легкої, харчової промисловості, агропромислового […]...
10. Організація суспільного виробництва Організація суспільного виробництва – координація дій кожної зі сторін суспільного способу виробництва та процесу їх взаємодії і форма об’єднання людей у процесі такого виробництва. Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно має назву “суспільне виробництво”. Двома його сторонами є продуктивні сили і відносини економічної власності (див. Продуктивні сили; Власність економічна). Люди у […]...
11. Структура суспільного виробництва Структура суспільного виробництва – комплекс внутрішніх зв’язків і співвідношення між галузями і сферами виробництва, пов’язаними системою суспільного поділу праці. Термін “С. с. в.” вживають у вузькому й широкому значеннях. У вузькому значенні С. с. в. – внутрішні зв’язки й співвідношення між галузями сфери матеріального виробництва, у широкому – між галузями всіх сфер національної економіки. С. […]...
12. Індивідуальний продукт виробництва Індивідуальний продукт виробництва – 1) окремий елемент сукупного суспільного продукту, що виступає результатом технологічно індивідуального виробництва, продукція якого виготовляється в одиничних екземплярах. Після цього І. п. в. або залишається і використовується окремим індивідом (одяг, взуття, унікальні засоби виробництва), або запроваджується на підприємствах масового тиражування; 2) продукт виробництва індивідуального (одноосібного) виробника. Він може бути втіленням високих […]...
13. Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
14. Бухгалтерський баланс Бухгалтерський баланс (бухгалтерский баланс) – система облікових показників, згрупованих за економічною однорідністю операцій, коштів і цінностей у таблицю, яка відображає у грошовому виразі на певну дату стан, розміщення і використання коштів (актив), а також джерела їх надходження. Банки, наприклад, складають два види Б. б. – щоденний і звітні. За допомогою щоденного балансу виявляється правильне виведення […]...
15. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
16. Структура виробництва Структура виробництва – якісне розчленування і кількісна пропорційність суспільного процесу виробництва. Як цілісна система, що перебуває у процесі постійного розвитку, С. в. сформувалася у період машинної стадії капіталізму. В її основі лежить суспільний поділ праці. Розрізняють галузеву, загальноекономічну, територіальну і соціально-економічну структури виробництва. Галузева С. в. – це групування підприємств на галузі, підгалузі і види […]...
17. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
18. Норма споживання Норма споживання – встановлена державою міра, здебільшого середня величина раціонального споживання в розрахунку на одну людину або домогосподарство, продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. Крім того, виділяють норми виробничого споживання, які мають назву “технічні норми”. Окремо виділяють показник середньодушового споживання, який характеризує рівень споживання населення в розрахунку на одну особу. Так, за даними ООН, щоденне […]...
19. Баланс попиту і пропозиції Баланс попиту і пропозиції – система показників, які відображають співвідношення між попитом і пропозицією, їх структурою, яку складають з метою узгодження обсягів і структури попиту та пропозиції на основі використання можливостей виробництва, експортно-імпортних операцій, позаринкового споживання, рівня роздрібних цін, розширення каналів реалізації. Основними чинниками, що впливають на Б. п. і п. є виробничий потенціал країни, […]...
20. Критерій суспільного добробуту Критерій суспільного добробуту – основні ознаки, на підставі яких дається комплексна оцінка рівня забезпеченості населення матеріальними та нематеріальними, в т. ч. духовними, благами. Основними К. с. д. є: обсяг ВНП на душу населення (з урахуванням динаміки цін); розмір особистого споживання на душу населення; обсяг особистих витрат на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров’я, допомога безробітним […]...
21. Фонд заміщення Фонд заміщення – частина суспільного продукту, спрямованого на відновлення зношених в процесі створення матеріальних благ засобів виробництва, Ф. з. втілює минулу працю, перенесену конкретною працею із зношених засобів виробництва. Для заміщення виробничих фондів із валового національного продукту відокремлюються засоби виробництва, які за потужністю відповідають зношеним засобам виробництва. В умовах НТР зношені засоби виробництва заміщуються більш […]...
22. Математичні моделі попиту і споживання Математичні моделі попиту і споживання – економіко-математична модель, в якій виражаються основні ознаки та властивості попиту і споживання та їх взаємозалежність, що формується під впливом різноманітних соціально-економічних чинників – Грунтується на принципах балансового моделювання виробництва та споживання. Перші спроби побудови М. м. п. і с. належать відомому українському вченому Е. Слуцькому, який обгрунтував функцію корисності, […]...
23. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави Баланс фінансових ресурсів і витрат держави – система показників, що відображає обсяг надходжень фінансових ресурсів і їх використання в усіх сферах економіки держави. Доходна частина балансу включає фінансові ресурси держави, сформовані в її господарстві і сконцентровані в державному бюджеті, в господарських структурах, у різноманітних фондах, страхових і кредитних установах, частку доходів фізичних і юридичних осіб, […]...
24. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
25. Баланс робочого часу Баланс робочого часу – система показників, які характеризують рівень використання робочого часу працівниками відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку за певний календарний період. Б. р. ч. – це сума всіх виходів і невиходів на роботу незалежно від причин. Визначається множенням середньоспискової кількості працівників на повну календарну кількість днів у періоді. Щоб одержати Б. р. ч. […]...
26. Схильність до споживання Схильність до споживання – залежність поточних споживацьких витрат від доходу. Розрізняють середню і граничну С. до с. Середня С. до с. визначається часткою сукупного доходу, яка залишається після сплати податків і використовується на споживання, вона дорівнює С/Д де С – сукупні витрати споживання; Д – сукупний дохід після сплати податків за відповідний період. Оскільки частка […]...
27. Баланс виробничої потужності Баланс виробничої потужності – система показників, яка відображає зміни потужності залежно від стану та особливостей виробництва, рівня використання обладнання, інших засобів праці, що характеризують випуск продукції. Б. в. п. включає завантаженість (використання) устаткування за допомогою комплексу показників, які характеризують час роботи і простоювання діючого обладнання чи запроектованого парку обладнання. Сама виробнича потужність розраховується за галузями, […]...
28. Баланс бухгалтерський Баланс бухгалтерський (баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового (звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають […]...
29. Баланс розрахунковий Баланс розрахунковий – співвідношення всіх грошових вимог, зобов’язань і матеріальних активів країни, що з’являються внаслідок її торговельних, кредитних та інших зв’язків із зарубіжними країнами. Обсяги грошових вимог визначаються в активі Б. р. здебільшого як результат експорту товарів і наданих зовнішніх кредитів. У ньому також зазначають вартість майна, матеріальних цінностей, цінних паперів, обсяги прямих інвестицій, розміри […]...
30. Баланс грошових доходів і видатків Баланс грошових доходів і видатків – частина загального балансу народного господарства держави. Він відображає процеси утворення грошових доходів населення та їх використання за певний період часу. Такі баланси розробляються на перспективу (прогнозні) і за звітний період (служать базою для оцінки реальних економічних процесів). В колишньому СРСР в основному використовували планові баланси грошових доходів та витрат […]...
31. Кінцеві результати господарської діяльності Кінцеві результати господарської діяльності – комплекс мікро – та макроекономічних показників, які відображають рух суспільного виробництва, мету технологічного та суспільного способів виробництва та засобів її досягнення. Цим вимогам на макрорівні найбільше відповідають фізичний обсяг та якість національного доходу, його маса, темпи зростання і співвідношення з використаними ресурсами, а також величина кінцевого суспільного продукту. Для підприємств […]...
32. Баланс трудових ресурсів Баланс трудових ресурсів – система показників, що характеризують кількість і структуру трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Розробляється на поточний і перспективний періоди загалом з виділенням окремих регіонів. У першій частині Б. т. р. відображається наявність трудових ресурсів, у другій – розподіл їх за видами зайнятості: у суспільному господарстві (з виділенням державного, колективного, приватного); на […]...
33. Обчислення виходу продукту РОЗДІЛ 2 НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ СПОЛУКИ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ VA ГРУПИ § 34. Обчислення виходу продукту Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу: Формулювати означення поняття “вихід продукту”; висловлювати судження про його значення для оцінки ефективності виробництва; – розв’язувати задачі означеного типу. Ви уже знаєте, як проводити розрахунки за хімічними рівняннями, якщо один з реагентів узято […]...
34. Баланс держави фінансовий зведений Баланс держави фінансовий зведений – система показників, які характеризують джерела надходження центральних і місцевих органів влади, всіх адміністративно-територіальних одиниць держави та напрями використання фінансових ресурсів і їх обсяги за відповідний період з метою забезпечення узгодженості вартісних і натуральних показників фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання, виявлення можливостей зростання таких ресурсів шляхом підвищення ефективності […]...
35. Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
36. Бухгалтерський баланс – Фінансова звітність підприємства БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК Розділ 12. Фінансова звітність підприємства 12.1. Бухгалтерський баланс Нормативним документом, яким визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, […]...
37. Дефіцит продовольчого споживання Дефіцит продовольчого споживання – показник продовольчої бідності (недоїдання), який характеризується відношенням норми раціонального (здорового) харчування до фактичного споживання. Згідно з цим показником, споживання м’ясопродуктів має становити 83 кг на рік на людину, тоді як фактичне споживання таких продуктів 2003 в Україні становило лише 34,5 кг на людину (тобто 41,6% рекомендованої норми). Показник Д. п. с. […]...
38. Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
39. Інтенсифікація виробництва Інтенсифікація виробництва (від фр. intensification – напруженість, посилення і лат. facic – роблю) – процес суспільного виробництва, що базується на застосуванні більш ефективних засобів, предметів праці, більш кваліфікованої робочої сили, передових форм і методів організації праці, зростаючої інформованості тощо у відповідності з найновішими досягненнями науково-технічного прогресу. І. в. суттєво відрізняється від екстенсивного розвитку суспільного виробництва, […]...
40. Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...