БАТИПЕЛАГІАЛЬ

Related posts:

1. АБІСОПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи АБІСОПЕЛАГІАЛЬ – природний шар пелагіалі на глибинах понад 2500-3500 м....
2. ПЕЛАГОФІЛ Екологія – охорона природи ПЕЛАГОФІЛ – організм, що віддає перевагу середовищу пелагіалі (одна з життєвих форм організмів)....
3. БЕНТАЛЬ Екологія – охорона природи БЕНТАЛЬ – дно та придонний шар води водойми, заселені мікроорганізмами, рослинами і тваринами....
4. ІНГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ІНГРЕСІЯ – повільне (“вікове”) проникнення мор. вод у пониззя рельєфу прибережного суходолу в разі підвищення рівня моря або опускання берегів....
5. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
6. БАТІАЛЬ Екологія – охорона природи БАТІАЛЬ, зона батіальна – екол. зона мор. дна між літораллю та абісаллю, яка відповідає материковому схилу (від 200 до 2000 м завглибшки). Характеризується швидким наростанням глибини. Фотосинтезуючі організми відсутні. Тваринний світ існує за рахунок орг. речовин, що надходять з поверхні моря....
7. ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря, атм. тиску та деформації твердого тіла Землі, що відбуваються під дією сил гравітації. За періодичністю П. та В. поділяють на півдобові, добові і мішані. Амплітуда і характер П. та В. залежать від взаємного розміщення Землі, Сонця й Місяця, а також від геогр. широти, […]...
8. ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛЬНІ – 2000 Екологія – охорона природи “ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛЬНІ – 2000” (“GLOBAL – 2000”) – широкі дослідження, проведені урядом США на замовлення колишнього президента США Дж. Картера, про динаміку населення світу, стан енергоресурсів і навколишнього середовища нашої планети до кінця II тисячоліття....
9. ГІДРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЛОГІЯ – наука, що вивчає природні води (океани, моря, річки, озера, водосховища, болота, скупчення вологи у вигляді снігу, льодовиків, грунтових і підземних вод), явища і процеси, які відбуваються в них. Розрізняють Г. моря, Г. суходолу, гідрогеологію, гляціологію....
10. АБІСОПЕЛІТИ Екологія – охорона природи АБІСОПЕЛІТИ – всі види осадових відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м....
11. АГЕЛІОФІЛИ Екологія – охорона природи АГЕЛІОФІЛИ – тварини, що мешкають в умовах без світла (печери, глибини моря)....
12. АБІСОФІЛИ Екологія – охорона природи АБІСОФІЛИ – тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів....
13. СУПРАЛІТОРАЛЬ Екологія – охорона природи СУПРАЛІТОРАЛЬ – зона узбережжя океану або моря, розташована вище від літоралі....
14. ЛАГУНА Екологія – охорона природи ЛАГУНА – 1) неглибока прир. водойма невеликої площі, відокремлена від моря вузькою смугою або сполучена з ним вузькою протокою. Характеризується надзвичайно високою біол. продуктивністю, тому часто використовується для ведення марикультури; 2) ділянка моря між кораловими рифами та берегом материка або о-ва, а також всередині атола....
15. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ Екологія – охорона природи “ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ – 2000”- див. “Проблеми глобальні – 2000”....
16. МАНГРИ Екологія – охорона природи МАНГРИ – мангрові зарості, або низький ліс на мулистому узбережжі моря в тропічних країнах....
17. АНТИЦИКЛОН Екологія – охорона природи АНТИЦИКЛОН – зона підвищеного атм. тиску діаметром від кількох сотень до тисяч км. У помірних широтах супроводжується переважно малохмарною, взимку холодною, влітку жаркою погодою. Тиск у центрі А. на рівні моря підвищується до 102,5-104, інколи до 107 кПа (середній тиск на рівні моря становить 101-101,5 кПа)....
18. ПОЯС РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПОЯС РОСЛИННОСТІ – відносно однорідна (одноманітна) рослинність у межах однакових висот над рівнем моря (в горах)....
19. ПТАШИНИЙ БАЗАР Екологія – охорона природи ПТАШИНИЙ БАЗАР – масове колоніальне гніздування птахів, як правило, на скелях, що круто обриваються до моря....
20. ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ Екологія – охорона природи ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ – надходження енергії Сонця та косм. променів до поверхні Землі (близько 52 – 1015 Вт), засвоєння її в ході фотосинтезу рослинами (104 – 1012 Вт), передавання від одного трофічного рівня до ін. (в розмірі 1-3 і до 10-20 % від рівня до рівня), перерозподіл між терабіосферою, гідробіосферою […]...
21. СВІТІННЯ МОРЯ Екологія – охорона природи СВІТІННЯ МОРЯ – явище, зумовлене наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценцїї....
22. ВОДЯНІ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи ВОДЯНІ РОСЛИНИ – рослини, що населяють водойми, водотоки, моря, океани, прикріплені до дна або вільноплаваючі....
23. ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) – див. Зона океану (моря) екологічна....
24. ХВОРОБА МІНАМАТИ Екологія – охорона природи ХВОРОБА МІНАМАТИ – інтоксикація організму людини ртутьорганічними сполуками внаслідок вживання в їжу риби або ін. продуктів моря, ін. водойм, забруднених ртуттю....
25. ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ – чинник, дія якого повторюється з чіткою циклічністю (напр., припливи та відпливи моря). До Ч. п. організми, як правило, пристосовуються....
26. ПАРК МОРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МОРСЬКИЙ – нац. або прир. парк, створений на акваторії моря. Зазвичай охоплює смугу мор. узбережжя материка або/та о-ва. Заг. кількість П. м. у світі – близько 200....
27. АКВАТОРІЯ Екологія – охорона природи АКВАТОРІЯ – водний простір водойми чи моря з певними прир., штучними або уявними (умовними) межами. Як правило, А. в екології розглядається як об’єм, що включає водну товщу до дна та атмосферу над нею....
28. ГЛИБИНА ВПЛИВУ ХВИЛЬ Екологія – охорона природи ГЛИБИНА ВПЛИВУ ХВИЛЬ – макс. глибина моря, озера, на яку проникають наносні дії хвиль....
29. КАДАСТР ВОДНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ВОДНИЙ – систематизоване зведення відомостей про води регіону або басейну, що включає дані про струмки, річки, моря, озера, болота, льодовики і підземні води....
30. ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....