Бджільництво – ТВАРИННИЦТВО

Related posts:

1. БОРТЬОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО БОРТЬОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО – розведення бджіл, наближене до їхнього первинного способу життя. Для цього з пустотілих стовбурів випилювали колоди, зашпаровували верхні й нижні діри, а збоку пробивали невеликий отвір – льоток для бджіл. Такий вулик-колоду піднімали до крони дерева, прив’язували. Бортьова система проіснувала до середини XVIII ст. Зараз через масову вирубку лісів бортьових бджіл можна знайти […]...
2. ТЕПЛИЧНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО ТЕПЛИЧНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО – необхідне для запилення огірків й інших культур закритого грунту. У літній період бджоли працюють на запиленні тільки до 13- 14-ї год, у другій половині дня вони не збирають пилок і нектар. Працювати в теплицях може не будь-яка порода бджіл або її різновид. В умовах теплиць активно працюють італійські та країнські бджоли. Особливо […]...
3. ПАКЕТНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО ПАКЕТНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО. П. сім’ї зазвичай формують навесні як відводки. У деяких господарствах їх створюють ближче до осені й залишають зимувати. Навесні, коли відводки наберуть достатньої сили, від них відбирають частину бджіл і розплоду для формування пакетів. Тій частині сім’ї, що залишилась, дають нову матку, а після посилення сім’ї можна знову взяти певну кількість бджіл і […]...
4. РАМКОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО РАМКОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО – прийшло на зміну колодам і дуплянкам, як тільки П. Прокоповичем був винайдений рамковий вулик. Винахід такого вулика мав величезне значення в розвитку бджільництва. Услід за Прокоповичем свій внесок у розвиток бджільницької техніки зробили І. Меринг (пристрій для виготовлення штучної вощини) і Ф. Грушка (винахід медогонки). Розбірний рамковий вулик, штучна вощина й медогонка […]...
5. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
6. Рибництво і рибальство – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.2. Рибництво і рибальство. Рибництво – одна з галузей господарства, що займається риборозведенням, збільшенням і поліпшенням якості рибних запасів. Вирізняють рибництво у природних водоймах і ставкове. Рибальством людство займається здавна, воно поширене скрізь на планеті. Рибальство – лов і добування риби, морського звіра, китів, морських безхребетних […]...
7. НАМЕТ ДЛЯ ОГЛЯДУ БДЖОЛОСІМЕЙ НАМЕТ ДЛЯ ОГЛЯДУ БДЖОЛОСІМЕЙ особливо необхідний у безузятковий період, щоб при огляді не викликати бджолиного злодійства. Спочатку будують дерев’яний каркас завбільшки 2 х 2 х 1,5 м, потім накривають його марлевим чохлом. Намет для огляду бджіл установлюють над вуликом так, щоб можна було стояти усередині. Завчасно до вулика приносять інвентар, який може знадобитися під час […]...
8. РИЧКОВ Петро Іванович РИЧКОВ Петро Іванович (1712-1777) – видатний історик, людина, яка першою у Росії почала вивчати бджільництво й публікувати статті про бджіл (до нього друкувалися тільки іноземні роботи, перекладені російською мовою). 1767 року в “Працях Вільного економічного товариства” була опублікована його стаття “Про утримання бджіл”, що її вважають першою оригінальною роботою з бджільництва....
9. Шовківництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.4. Шовківництво Кілька тисяч років тому китайці винайшли спосіб виготовлення шовку з кокона шовковичного шовкопряда. Спроба вивезення з Китаю гусениці або її яйця (кокона) каралася смертю. Секрет виробництва шовку потрапив до Японії приблизно у III ст. У VI ст. імператор Візантії Юстиніан надіслав двох перських монахів […]...
10. Скотарство та інші галузі – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.1. Скотарство та інші галузі Свійське тваринництво виникло на Близькому Сході за 8 тис. років до н. е. Існують докази того, що за 5 тис. років до н. е. віл тягнув дерев’яний безколісний плуг, ним користувалися і в Давньому Римі. Свійські стада овець і кіз відомі […]...
11. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
12. Птахівництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.3. Птахівництво З історичних джерел можна дізнатися, що людство почало займатися птахівництвом за 3200 років до н. е. Тоді індуси одомашнили дику курку з джунглів. Пташині ферми з’явилися порівняно недавно – наприкінці XIX ст. – і птахівництво було переведене на промислову основу. Вирощування бройлерів, утримання курчат […]...
13. КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович (1871-1951) – автор численних книг із бджільництва. Працюючи сільським учителем, у 20 років почав займатися бджільництвом. Незабаром він вступає до Московського сільськогосподарського інституту, одночасно працює на ізмайлівській пасіці під керівництвом академіка М. М. Кулагіна. Після закінчення інституту (1902 р.) працює на бджільницьких пасіках України фахівцем із бджільництва. Починаючи з 1907 р. він […]...
14. ТВАРИННИЦТВО. ЗОНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 29. ТВАРИННИЦТВО. ЗОНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ Очікувані результати: учень характеризує тваринництво; наводить конкретні приклади змін, що відбуваються в галузі; показує на карті зони сільськогосподарської спеціалізації; складає схему міжгалузевих зв’язків у сільському господарстві; аналізує статистичні дані про сільськогосподарське виробництво; оцінює проблеми, що існують у сільському господарстві. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник географії, атлас, […]...
15. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
16. ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ – спостерігається при неблагополучності сім’ї або при захворюванні бджіл. Так, при європейському гнильці й мішочницькому розплоді хворі личинки й лялечки гинуть, втрачають природне забарвлення, відстають від стінок і дна чарунок. Бджоли викидають їх із вулика. При американському гнильці личинки й лялечки втрачають свою форму, їхні оболонки стають тендітними. Бджоли не можуть витягти личинки […]...
17. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
18. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
19. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
20. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
21. БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ – природна здатність бджіл будувати стільники. Будівельним матеріалом є віск, що виділяється восковими залозами робочих бджіл. Будівництво в бджіл тісно пов’язане з фізіологічним станом і потребами бджолосім’ї. Б. і. проявляється тільки при наявності достатньої кількості бджіл, плодової матки й узятку в природі. Паралельність стільників і правильність шестигранних чарунок виходять у бджіл не відразу, […]...
22. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
23. Тваринництво. Рибне господарство Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО §29. Тваринництво. Рибне господарство. Географічна розминка Згадайте частку пасовищ і сіножатей у структурі сільськогосподарських угідь, користуючись матеріалом § 27. Загальні особливості. Тваринництво задовольняє потреби населення в основних продуктах харчування (м’ясо, молоко, яйця) і забезпечує сировиною легку, харчову, хіміко-фармацевтичну галузі промисловості. Останніми роками виробництво м’яса, молока і яєць значно […]...
24. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
25. ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ – викликана тим, що вони збуджуються під дією зовнішніх подразників або при грубому втручанні людини в їхнє життя. Бджоли збуджуються при несприятливих метеорологічних умовах (дощ, вітер, холод, навіть посуха), від неприємних різких запахів (одеколон, тютюн, алкоголь, піт тощо). У період активного медозбору бджоли менше дратуються. Але якщо узяток зникає, бджоли кидаються на людей, […]...
26. Рослинництво, тваринництво та їх негативний вплив на довкілля СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 6 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ § 27. Рослинництво, тваринництво та їх негативний вплив на довкілля – Характеристика основних галузей рослинництва. Рослинництво є базовою галуззю сільськогосподарського виробництва, однією з провідних ланок агропромислового комплексу. Воно є основним виробником продуктів харчування, сировинною базою для тваринництва та багатьох галузей промисловості. Особливістю рослинництва є те, […]...
27. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
28. БДЖОЛИ СЕРЕДНІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ СЕРЕДНІ ІНДІЙСЬКІ – поширені, як і гігантські й карликові породи бджіл, в Індії, на Тихоокеанських островах,, у Китаї, Кореї, Японії, на Далекому Сході, де їх називають уссурійськими бджолами. Вони трохи дрібніші за медоносних бджіл: довжина робочої бджоли складає близько 10 мм. Б. с. і. обладнують гнізда в затишних місцях і дуплах. У гнізді будують […]...
29. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
30. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
31. БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
32. БДЖОЛИНИЙ ПРОСТІР У ВУЛИКУ БДЖОЛИНИЙ ПРОСТІР У ВУЛИКУ – відстань між двома стільниками й між стільником і стінкою вулика. Б. п. бджоли не забудовують восковими стільниками й не запрополісовують. Відомо, що відстань менше ніж 5 мм бджоли зашпаровують сумішшю прополісу з воском, а відстань більше ніж 9,5 мм забудовують восковими стільниками. Бджоли залишають між стільниками з розплодом 11-12 мм, […]...
33. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
34. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
35. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
36. НОЗЕМА НОЗЕМА – збудник хвороби бджіл, риб і безхребетних тварин. Це внутрішньоклітинний паразит, дуже вимогливий до навколишніх умов. Поза організмом бджоли зберігається у вигляді спор. Потрапляє в середню кишку бджоли разом з кормом, там проростає й видає зародка паразита у вигляді амеби. Спори виділяються в зовнішнє середовище з екскрементами бджіл, заражають стільники й мед. Найсприятливіша температура […]...
37. СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – повинні бути якісними, відбудованими цього року, але в яких вже вивелося 2- 3 покоління бджіл. На таких стільниках бджоли добре зимують. Світлі стільники, у яких жодного разу не виводилося покоління бджіл, погано зберігають тепло, що призводить до охолодження гнізда й загибелі сім’ї....
38. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
39. ТРАХЕЙНА РЕСПІРАТОРНА СИСТЕМА БДЖОЛИ ТРАХЕЙНА РЕСПІРАТОРНА СИСТЕМА БДЖОЛИ – складається з довгих трубочок (трахей), що постачають всім внутрішнім тканинам бджоли повітря (див. Дихальна система бджіл.)...
40. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...