Безпосередньо суспільний характер виробництва

Related posts:

1. Суспільний характер праці Суспільний характер праці – праця в умовах суспільного поділу праці, що постійно розвивається, за якої для виготовлення кінцевого продукту з метою задоволення колективних і суспільних потреб необхідно залучати дедалі більше праці окремих товаровиробників (передусім у сфері безпосереднього виробництва). На попередніх етапах еволюції товарного виробництва приватний характер праці товаровиробника отримував своє суспільне визнання лише на ринку […]...
2. Суспільний спосіб виробництва Суспільний спосіб виробництва – діалектична взаємодія (взаємозумовленість тощо) продуктивних сил і відносин економічної власності, внаслідок якої продуктивні сили поступово переростають межі окремих типів і форм власності, видозмінюють їх і зазнають водночас активного зворотного впливу. їх взаємодія характеризується особливостями взаємодії форми і змісту (див. Форма і зміст в економічному дослідженні). Сутність С. с. в. розкривається в […]...
3. Феодальний суспільний спосіб виробництва Феодальний суспільний спосіб виробництва – економічна система, що базується на феодальній власності на землю, поєднанні позаекономічного примусу до праці з економічним, на переважанні натурального господарства і ручної праці. Виник у V ст. із розпадом рабовласницького способу виробництва, а в більшості країн Європи – з розпадом первіснообщинного ладу. Існував до кінця XV – початку XVI ст. […]...
4. Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на ручній праці й пануванні натурального господарства. Існував з IV-III тис. до н. е. до І ст. н. е. Рабовласницького устрою не знали, зокрема, народи Середньої, Північної та Східної Європи, які […]...
5. Первіснообщинний суспільний спосіб виробництва Первіснообщинний суспільний спосіб виробництва – перший в історії людства суспільний спосіб виробництва, для якого характерна ручна обов’язкова праця, суспільна (общинна) власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, регулювання общинного рівня споживання кожного її члена на основі рівності. За даними сучасної науки, Всесвіт виник бл. 15 млрд років тому; планета Земля – 4,5 млрд років, а […]...
6. Безпосередньо суспільне виробництво Безпосередньо суспільне виробництво – безтоварне планомірне, високоорганізоване виробництво продуктів і послуг, яке виникає на вищих ступенях еволюції капіталізму і стає панівною формою в соціалістичному суспільстві, не потребуючи для свого функціонування грошей. Б. с. в. є найрозвиненішою формою планомірного виробництва товарів і послуг, яка приходить на зміну товарній формі виробництва, підриває її. Розвивається на основі одиничного […]...
7. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
8. СУСПІЛЬНИЙ ХАРАКТЕР СВІДОМОСТІ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 16 ТЕМА. СУСПІЛЬНИЙ ХАРАКТЕР СВІДОМОСТІ Мета: сформувати поняття “суспільний характер свідомості”, розкрити взаємозв’язок суспільства і свідомості людини; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки; виховувати повагу до моральних цінностей суспільства. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: громадські слухання. Обладнання: таблиця. Хід уроку I. Організація класу II. Актуалізація опорних знань […]...
9. Інтернаціоналізація виробництва Інтернаціоналізація виробництва – розвиток міжнародних економічних зв’язків і відносин між суб’єктами підприємницької діяльності в процесі переростання продуктивними силами меж національної економіки і формування інтернаціонального процесу безпосереднього виробництва. В широкому значенні І. в. означає інтернаціоналізацію процесу праці, а отже, продуктивних сил, з одного боку, і відносин економічної власності, з іншого, а також інших підсистем економічних відносин. […]...
10. Валовий суспільний продукт Валовий суспільний продукт – вартість створених у суспільстві матеріальних благ, які використовують на задоволення матеріальних потреб населення (за винятком проміжного продукту). В СРСР В. с. п. визначався як сума валової продукції галузей матеріального виробництва (див. Матеріальне виробництво). Недоліком цього показника є те, що в ньому допускається повторний рахунок, до того ж неодноразовий. Внаслідок цього у […]...
11. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
12. Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
13. Закон зростання віддачі факторів виробництва Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо […]...
14. Поділ виробництва Поділ виробництва – поділ процесу виробництва на стадії, складові та компоненти в межах національної економіки та на інтернаціональному рівні. Поглиблення П. в. виявляється у зростанні кількості проміжних виробів і обсягів торгівлі ними. Найбільшою мірою П. в. розвивається в обробній промисловості. Так, при виробництві машин і транспортних засобів виготовляється бл. 200 проміжних виробів. Економічна основа П. […]...
15. Технологічний спосіб виробництва Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко – економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко – економічних відносин. На відміну від Т. е. в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи […]...
16. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
17. Закон концентрації виробництва Закон концентрації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і конкуренцією (відповідними законами), під впливом якої фактори виробництва, передусім речові і особисті, поступово зосереджуються на великих підприємствах. Двома відносно відокремленими формами його вияву є зосередження на великих підприємствах речових факторів виробництва і відносно самостійний процес зосередження на […]...
18. Закон монополізації виробництва Закон монополізації виробництва – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між конкуренцією великих підприємств однієї або споріднених галузей промисловості та концентрацією й централізацією виробництва і власності, завдяки яким у все меншої кількості підприємств, фірм, компаній зосереджується все більша частка виробленої продукції. З. м. в. розглядають і як внутрішньо необхідні, сталі […]...
19. Структура суспільного виробництва Структура суспільного виробництва – комплекс внутрішніх зв’язків і співвідношення між галузями і сферами виробництва, пов’язаними системою суспільного поділу праці. Термін “С. с. в.” вживають у вузькому й широкому значеннях. У вузькому значенні С. с. в. – внутрішні зв’язки й співвідношення між галузями сфери матеріального виробництва, у широкому – між галузями всіх сфер національної економіки. С. […]...
20. Економічна ефективність нових засобів виробництва Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення витрат на виробництво й впровадження нових засобів виробництва та отриманих економічних результатів. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, поліпшенні якості товарів і послуг, зниженні їх собівартості тощо. Основні елементи Е. е. н. з. в. – впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
21. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
22. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
23. Спосіб виробництва Спосіб виробництва – спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, єдність і взаємодія суперечливих сторін у межах технологічного, суспільного та економічного С. в. Розрізняють техніко-економічне, соціально-економічне та економічне поєднання. Техніко-економічне поєднання зводиться до безпосереднього використання працівником певних засобів і предметів праці незалежно від того, кому вони належать. У цьому випадку поняття “С. в.” трактується як […]...
24. Економіка нематеріального виробництва Економіка нематеріального виробництва – сукупність економічних відносин, які формуються між суб’єктами господарської діяльності та всередині них, а також населенням в процесі безпосереднього виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ і передусім послуг у взаємодії з розвитком продуктивних сил у цій сфері. Визначальною характеристикою економічного стану сфери нематеріального виробництва є її ресурсна, вартісна, власнісна, інституційна, техніко-економічна […]...
25. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
26. Феодальний спосіб виробництва Феодальний спосіб виробництва – суспільний спосіб виробництва, оснований на експлуатації безземельних, особисто залежних від феодалів-землевласників селян. У країнах Західної Європи Ф. с. в. виник наприкінці V ст., й існував до початку буржуазних революцій, які в тих чи інших країнах відбувалися протягом XVII-XVIII ст. Основні риси ф. с. в.: 1) особиста залежність селянина від феодала і […]...
27. Міжнародна кооперація праці і виробництва Міжнародна кооперація праці і виробництва – форма розподілу праці, при якій праця робітників різних країн взаємодіє в одному або в різних, але пов’язаних між собою процесах виробництва. При цьому обов’язки учасників (кооперантів) розмежовані, але вони мають єдину ціль – випуск узгодженої продукції. Крім того, кооперація передбачає обмін між кооперантами виготовленою ними частковою продукцією, тобто взаємодію […]...
28. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
29. Кінцевий суспільний продукт Кінцевий суспільний продукт – частина сукупного продукту, яка складається з національного доходу і амортизаційних відрахувань і виражає сукупність економічних відносин з приводу його виробництва, обміну, розподілу і споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих господарських потреб суспільства у предметах споживання, засобах праці, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті предметів праці. За […]...
30. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...