Головна ⇒ 📌Мистецтво ⇒ БІБЛІЙНА ТЕМА В МИСТЕЦТВІ

БІБЛІЙНА ТЕМА В МИСТЕЦТВІ

РОЗДІЛ 5. ЖАНРОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ

26. БІБЛІЙНА ТЕМА В МИСТЕЦТВІ

Величезну кількість художніх творів присвячено біблійній темі. І це цілком природно. Біблію можна вважати енциклопедією людських характерів, життєвих ситуацій. Тому уважний митець завжди знаходив у ній щось подібне до своїх почуттів і поглядів.

Крім того, у Західній Європі до початку доби Відродження, а в Україні до XVII ст. релігійна тема впевнено панувала в мистецтві, бо воно було засобом ознайомлення з християнським ученням тих, хто не вмів читати.

За

часів, коли християнство було визнано офіційною релігією Римської імперії, релігійне мистецтво набуло значного поширення. Мозаїками та фресками прикрашали храми. Для церков, громадських установ, звичайних людей писали ікони. Релігійні рукописи доповнювали ілюстраціями. В іконах, стінопису, мініатюрах (мініатюра – ілюстрація, малюнок у середньовічному рукописі) відображували епізоди із життя Христа, Богородиці, святих.

Із введенням у Київській Русі в 988 р. християнства всі види релігійного живопису набули розквіту. Згадаймо стінопис і мозаїки Святої Софії, ікони, старовинні книги, що зберігаються

в українських музейних збірках і художніх колекціях інших країн світу.

У часи Середньовіччя з’явилося мистецтво вітражу. Спочатку воно було представлено в країнах Західної та Центральної Європи, а потім в католицьких храмах інших континентів.

М. Врубель. Богоматір з немовлям. Фрагмент іконостасу Кирилівської церкви в Києві

Мікеланджело. Мойсей

Дмитро Солунський. Мозаїка із Софії Київської

Фрагмент мозаїки із Софії Константинопольської, друга половина XIII ст.

У країнах, де поширився католицизм, існувала скульптура, що зображувала біблійних героїв. Один з кращих зразків скульптури – Давид роботи Мікеланджело.

До біблійних тем зверталися видатні митці не лише минулого, а й нашого століття, бо проблеми сенсу життя, людських стосунків і вчинків для людини завжди є хвилюючими й актуальними.

1. Які мистецькі твори на біблійну тему ви бачили? До якого виду мистецтва вони належали (живопис, скульптура, монументальний живопис)?

2. Уявіть, що ви – середньовічний художник і створюєте картину, на якій дійсність відображено в кількох послідовних епізодах, об’єднаних в одній композиції. Потім уявіть себе сучасним митцем, який має зобразити тільки один із цих епізодів. Який момент ви вибрали б для своєї картини і чому?

Учнівські роботи. Янголи

1. Створіть зображення янгола в техніці витинанки чи іншій, яку ви оберете.

2. Створіть орнамент, імітуючи мозаїку, користуючись порадами в підручнику на ст. 151.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, ножиці.

Разом з батьками створіть мозаїку в техніці кракле.

ТЕХНІКА КРАКЛЕ

Яєчна шкаралупа – найдоступніший матеріал для мозаїки. Вона ламка, хоча водночас за твердістю наближується до мармуру, вона легко ламається руками, але на її поверхні майже не буває подряпин. Яєчну шкаралупу використовують для виконання мозаїки в техніці кракле, коли окремі шматочки шкаралупи наклеюють на поверхню. При розрівнюванні шкаралупки розламуються на багато дрібних шматочків, які утримує тонка плівочка, що знаходиться з внутрішнього боку. Тріщинки створюють сітчасті узори, майже непомітні. Ця техніка давня, у східному лаковому живописі митці наклеювали яєчну шкаралупу в тих фрагментах малюнка, де потрібно було зобразити скелю чи кам’яну стіну, вкриту тріщинками, а розсипом дрібних кольорових шкаралупок імітували цвітіння весняних садів.

МОЗАЇКИ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ

Мозаїка – вишуканий і прекрасний різновид монументального мистецтва, у якому зображення викладається на стіні з маленьких кубиків особливого непрозорого скла – смальти. Надзвичайно чудовими були мозаїки Візантії, де працювали кращі середньовічні митці. Після прийняття Київською Руссю християнства (у 988 р.) візантійські майстри працювали і в Києві, де в них з’явилося чимало талановитих учнів. У Софійському соборі збереглися справжні шедеври мозаїчного мистецтва – “Оранта” (Богоматір), “Благовіщення”, “Євхаристія” та інші. Собор прикрашають також численні декоративні композиції з мозаїки – рослинні орнаменти, жоден з яких не повторюється. Мозаїки з іншого київського храму – Михайлівського Золотоверхого – зберігаються нині в музеях. Прекрасними були також мозаїки Успенського собору Києво-Печерської лаври, але вони загинули під час Вітчизняної війни в 1941 р.

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ЕСКІЗОМ МОЗАЇКИ

1. Спочатку з картоплі виріжте штампи різної форми (або попросіть дорослих допомогти вам у цьому).

2. Розведіть фарби різного кольору, підготуйте їх до роботи.

3. На папері позначте контури ескізу мозаїки.

4. Відбитками від штампів різної форми почніть заповнювати ці обриси.

5. Ті ділянки паперу, які залишилися зовні, слугуватимуть тлом. Заповніть їх відбитками іншого кольору.

ІКОНОПИС

А. Рубльов. Трійця

Богоматір Володимирська. Візантія

Традиція малювання ікон прийшла до нас із Візантії. У православній культурі іконі належить значне місце: вона ніколи не сприймалася лише як твір мистецтва. Насамперед ікона – це зображення, яке навчає вірі в Бога.

Ікона є своєрідним вікном у духовний світ, тому вона має особливу мову, де кожен знак – символ. За допомогою цієї мови ікона передає інформацію подібно до письмового тексту, літери якого необхідно знати, щоб зрозуміти зміст. Так, риба – християнам нагадувала про апостолів, більшість з яких були рибалками, а також про слова Христа, що навіть земний батько на прохання сина подасть рибу, а не гадюку. Голуб з гілкою оливкового дерева – символ Святого Духа; пальма – ознака мучеництва й перемоги Святого Духа; човен – образ Церкви; хліб – символ причастя святих таємниць; ягня – символ християнина, людини сумирної; виноградна лоза – символ доброго плоду; пастух – нагадування про те, що Бог шукає кожного хто заблукав, підтримує його під час переслідувань і лихоліть.

Художники-іконописці застосовували зворотну перспективу у своїх зображеннях невипадково. Таким чином підкреслювалось, що зображено не наш світ, а той, що за ним.

РЕЛІГІЙНЕ МИСТЕЦТВО

В іудаїзмі та ісламі (мусульманстві) ставлення до живопису і скульптури було дещо іншим. Зображувати щось живе – тварин, а тим більше людей – заборонялося, іноді надзвичайно суворо. Тому популярними стали інші види мистецтва, перш за все декоративно-ужиткове (наприклад, ювелірне мистецтво). Дуже складним, вишуканим і символічно насиченим став орнамент, у якому використовували геометричні й рослинні мотиви. Довершеності досягло мистецтво каліграфії (писання). Тому синагоги та мечеті зазвичай прикрашають орнаменти й каліграфічно виконані написи (на камені, кахлях). У мусульманських рукописах можуть бути художні мініатюри, але орнаменти і досконало написаний текст усе одно вважаються головною прикрасою.

Арабська каліграфія в мечеті Візир-Хана в Пакистані

Менора – іудейський золотий семиствольний підсвічник

Васнецов Віктор Михайлович (1848-1926) – російський художник. Навчався в Петербурзькій академії мистецтва. Член Товариства пересувних художніх виставок. Починав як жанрист (“З квартири на квартиру”, 1876). Автор численних картин на сюжети російських казок і билин (“Альонушка” (1881), “Іван-Царевич на сірому вовку” (1889), “Богатирі” (1898)). Займався також історичним живописом (“Після битви ІгоряСвятославича з половцями” (1880), “Цар Іван Грозний” (1897)). Васнецов виконав розписи Володимирського собору в Києві (1885-1896).

В. Васнецов. Пантократор. Ескіз розпису Володимирського собору в м. Київ.

Боровиковський Вололимир Лукич (1757-1825) – український художник. Син живописця. Перші роботи Боровиковського – ікони. У 1787 p., під час подорожі Катерини II до Криму, художник створив алегоричні композиції, що зображували Катерину II та Петра І. У кінці 1780-х років Боровиковський переїхав до Петербурга. Найвідоміші твори художника – портрети (“Портрет Катерини II під час прогулянки”, “Портрет М. І. Лопухіної”), але він продовжував займатися релігійним мистецтвом.