БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. ГЕОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГЕОФІЛ(И) – тварини, які живуть у грунті, мулі, а іноді й у щільніших осадових породах (дощові черви, риючі хребетні тощо)....
2. СПЕЛЕОФАУНА Екологія – охорона природи СПЕЛЕОФАУНА – сукупність тварин, що населяють печери. С. становлять безхребетні (комахи, молюски, черви) і значно менше – хребетні (земноводні, риби, кажани)....
3. СИМЕТРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СИМЕТРІЯ. Поняттям С. та тісно пов’язаним з ним поняттям асиметрії в аналізі соціол. даних послуговуються або для визначення певної властивості відношення між двома змінними, або для визначення певної властивості розподілу однієї змінної. Відношення R між двома змінними А і В є симетричними, якщо з того, що А знаходиться у відношенні R […]...
4. ПОЛІКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПОЛІКЛІМАКС – утворення в одній геогр. зоні не однієї, а кількох відмінних одна від одної клімаксових фаз розвитку угруповань (корінних типів рослинності)....
5. ФАУНА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАУНА ГРУНТОВА – комплекс тварин, що склався еволюційно, які постійно мешкають у грунті (одноклітинні, членистоногі тощо)....
6. ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ – організми, для існування яких оптимальними є понижені температури (+1 – +10 С), напр., бактерії, лишайники, мохи, членистоногі....
7. ГЕОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕОБІОНТ – постійний мешканець грунту (дощові черви, багато первинно-безкрилих тощо)....
8. БАТИПСАМОН Екологія – охорона природи БАТИПСАМОН – угруповання організмів (інфузорії, черви та ін.), що мешкають у піщаному грунті великих глибин Світового океану....
9. Будова тіла. Опорно-рухова система. Рух тварин Тема 1 БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН § 4. Будова тіла. Опорно-рухова система. Рух тварин Симетричність тіла Найважливішою характеристикою будови тіла тварин є симетричність – властивість організму складатися із частин, які дзеркально повторюються і розташовані уздовж уявної площини, що проходить крізь тіло. Тип симетрії визначає не лише загальну будову тіла, а й можливість розвитку систем органів […]...
10. ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись як за відсутності, так і за наявності кисню (напр., кишкова паличка, круглі черви)....
11. ПЕРЕНОСНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ Екологія – охорона природи ПЕРЕНОСНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ – членистоногі посередники (воші, комарі, кліщі тощо), які передають збудників інфекц. та інвазійних захворювань від хворих особин чи бактеріоносіїв (вірусоносіїв) здоровим....
12. ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА – отруєння організму токс. речовинами неорг. та орг. походження, які в невеликих кількостях у виробничих умовах потрапляють в організм через органи дихання, шкіру, травний канал. Токс. для організму речовинами є орг. розчинники, етери, аміно – та нітросполуки ароматичного ряду, тетраетил-свинець, хлор, фосфорорг. сполуки тощо. Деякі токс. речовини (ртуть, свинець, […]...
13. АЛЕЛІЗМ Екологія – охорона природи АЛЕЛІЗМ – явище парності (або множинності) ознак організму, що виключають одна одну; існування гена в різних станах (алелях), які виникають шляхом мутацій....
14. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
15. ДЕТРИТОФАГ Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски....
16. ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
17. ДВА ТИПИ СИМЕТРІЇ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СПОСОБУ ЖИТТЯ. СПОСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ ТВАРИН Цілі уроку: – освітня: розглянути особливості пересування тварин, ознайомити учнів зі взаємозв’язком способу життя та симетрії тіла тварин; – розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв’язки між особливостями будови і функції біологічних структур; – виховна: виховувати розуміння єдності всього живого і бережливе ставлення до природи. Обладнання й матеріали: таблиці, схеми або слайди презентації із […]...
18. ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ – інфекц. захворювання (малярія, висипний тиф та ін.), що передається від хворого та носія інфекц. агента чи хворої тварини до здорових тваринами-переносниками, в основному кровосисними (членистоногі, у тропічних країнах кажани тощо)....
19. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
20. Кут між прямою та площиною Геометрія Стереометрія Кут між прямою та площиною Кутом між прямою та площиною називається кут між цією прямою і її проекцію (ортогональною) на площину. Якщо пряма перпендикулярна до площини, то кут між нею й площиною вважається таким, що дорівнює , а між паралельними прямою та площиною таким, що дорівнює . Кут між прямою та площиною і […]...
21. ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується за даних умов онтогенезу. Звідси Ф. змінюється в процесі розвитку організму....
22. ГІПОКСІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча, ніж їх потреба в ньому....
23. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ – явище, яке спостерігається в разі зараження організму одночасно різними вірусами, один з яких спричинює таку дію на клітини організму, що вони починають синтезувати низькомолек. білок інтерферон, який пригнічує розвиток ін. вірусів....
24. ОЛІГОФАГІЯ Екологія – охорона природи ОЛІГОФАГІЯ – живлення тваринних організмів лише небагатьма видами поживи (напр., певними видами насіння Рослин, деякими трав’янистими рослинами, комахами). Олігофаги поширені в тропічних лісах та відносно рідко – в помірних і високих широтах (деякі членистоногі, молюски, комахоїдні, рибоїдні птахи, травоїдні, ссавці)....
25. АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
26. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
27. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИННОГО СВІТУ – ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТВАРИННИМ СВІТОМ Біологія – універсальний довідник ТВАРИНИ ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТВАРИННИМ СВІТОМ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИННОГО СВІТУ Різноманітність тварин. Царство Тварини об’єднує понад 1,5 млн. видів (найчисельніше серед інших царств живих організмів). Тварини, як і рослини, бактерії, гриби, заселили усі середовища життя: водне – риби, ссавці, ракоподібні, медузи; наземно-повітряне – комахи, птахи, звірі; грунт – дощові черви, терміти, кроти. […]...
28. САПРОФАГИ Екологія – охорона природи САПРОФАГИ – тварини, які живляться орг. речовинами, що розкладаються. До С. належать детритофаги, що живляться рослинними рештками (черви, молюски), трупоїди та копрофаги, що живляться екскрементами. В екосистемах С. перебувають на трофічному рівні консументів і частково редуцентів. Знищуючи різноманітні рештки, С. виконують роль санітарів....
29. АД’ЮВАНТ Екологія – охорона природи АД’ЮВАНТ – речовина, що виявляє неспециф. стимулювальну дію на імунну реакцію організму. Може підвищувати імуногенність антигена, надавати антигенності не антигенним речовинам, підсилювати імунну відповідь організму. Це різноманітні за хім. будовою та складом речовини (напр., гідроксид алюмінію, орг. та мін. олії, бактер. поліцукриди)....
30. ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
31. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
32. ЗАКОН МІНІМУМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН МІНІМУМУ (Ю. ЛІБІХА) – основний закон: витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екол. потреб, тобто життєві можливості організму лімітуються екол. чинниками, кількість і якість яких близькі до необхідного для організму або екосистеми мінімуму; подальше їх зниження призводить до загибелі організму або деструкції екосистеми. Додаткове правило взаємодії чинників: організм […]...
33. АЛОМОНИ Екологія – охорона природи АЛОМОНИ – хім. речовини, що приносять користь організму-реципієнту....
34. ЕНДОФІТИЗМ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТИЗМ – явище існування одного організму в клітинах або тканинах ін....
35. ІНФАУНА Екологія – охорона природи ІНФАУНА – тварини, що мешкають у донних грунтах водойм. Типовими представниками І. є молюски, голкошкірі, кільчасті та круглі черви. Залежно від характеру грунту, в якому живуть ці організми, І. поділяють на пелофільну (в мулі), псамофільну (в піску), літофільну (в камінні), аргілофільну (в глині). 1. має важливе значення як корм для риби, […]...
36. ПАТОГЕН Екологія – охорона природи ПАТОГЕН – організм, що спричинює захворювання іншого організму....
37. ПАРЦЕЛА Екологія – охорона природи ПАРЦЕЛА – 1) структурна частина горизонтального розчленування фітоценозу (або біогеоценозу), що охоплює всю його товщу і виділяється за густотою населення окремих видів рослин (в основному домінантів) та особливостями мікросередовища; 2) сукупність поодиноких особин або сімей (велика сім’я), що мешкають у безпосередній близькості одна від одної, а тому часто контактують між собою; […]...
38. АМПЛІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього....
39. Орієнтовне календарно-тематичне планування з біології у 7 класі Орієнтовне календарно-тематичне планування з біології у 7 класі № Уроку Дата Тема уроку Примітка Вступ (4 години) 1 Основні відмінності тварин від рослин і грибів. Особливості живлення тварин 2 Будова тварин. Клітина тварин 3 Тканини тварин 4 Органи та системи органів тварин Тема 1. Різноманітність тварин (26 годин) 5 Поняття про класифікацію тварин 6 Кишковопорожнинні […]...
40. АКЛІМАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах....