БІЛКИ

Related posts:

1. Білки – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Білки Білки (білкові речовини) – макромолекулярні природні сполуки (біополімери), структурну основу яких становлять поліпєптидні ланцюги, побудовані із залишків α-амінокарбонових кислот. Білки неодмінно містять елементи С, Н, N та О, майже завжди S, часто Р, рідше Fе, Сu, Zn […]...
2. АЕРОБИ Екологія – охорона природи АЕРОБИ, організми аеробні – організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молек. кисень. Енергію для забезпечення життєдіяльності такі організми отримують внаслідок перебігу окиснювальних процесів (в основному шляхом системи клітинного дихання) за участю атм. кисню....
3. Нуклеїнові кислоти – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Нуклеїнові кислоти Поняття і різновиди нуклеїнових кислот Нуклеїнові кислоти – найважливіші сполуки, що обумовлюють можливість існування і розвитку всіх живих істот. Вони відіграють основну роль у збереженні і реалізації генетичної інформації. Нуклеїнові кислоти були відкриті в середині 60-х […]...
4. АЗОТФІКСАЦІЯ Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів....
5. АЗОТОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи АЗОТОБАКТЕРІЇ, азотфіксатори – група аеробних бактерій, які здатні фіксувати молек. азот повітря і перетворювати його в доступний для рослин стан....
6. ЗАКОН ОБ’ЄМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБ’ЄМІВ – у глибинних шарах земної кори утворюються мінерали та їхні комбінації з меншим молек. об’ємом, ніж у верхніх її шарах....
7. ГЕЛЬ(І) Екологія – охорона природи ГЕЛЬ(І) – драглеподібна дисперсна система з рідким або газоподібним дисперсійним середовищем, що має мех. властивості твердого тіла. Властивості Г. зумовлені наявністю структурної гратки, утвореної дисперсними часточками під дією молек. сил зчеплення. Застосовують як адсорбент....
8. Органічні сполуки і здоров’я людини. Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня роль в організмі УРОК 20 Тема. Органічні сполуки і здоров’я людини. Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня роль в організмі Цілі: формувати поняття про зв’язок органічних сполук і здоров’я людини; дати поняття про білки, жири й вуглеводи як компоненти їжі, їх роль в організмі людини. Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер. Тип уроку: ВП, ВНМ(О). Форми роботи: […]...
9. Будова білків – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Будова білків У складі білків зустрічаються залишки 20 амінокислот. Властивості білків залежать не тільки від того, які амінокислотні залишки утворюють їх, але і від того, в якій послідовності вони з’єднуються одна з одною. Таку послідовність називають первинною структурою […]...
10. ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА – розділ молек. генетики, що вивчає цілеспрямоване створення in vitro нових форм живого шляхом безпосередньої зміни їхнього ген. апарату. Нині є однією з найсучасніших галузей біотехнології. Водночас І. г. у разі зловживань або некомпетентного використання військово-пром. комплексом може спричинити спонтанну появу не контрольованих різновидів з не передбачуваними властивостями, що […]...
11. ЗАКОН ГЕОХІМІЧНИЙ ОСНОВНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОХІМІЧНИЙ ОСНОВНИЙ (В. М. ГОЛЬДШМІТА) – абс. кількості хім. елементів, тобто кларки хім. елементів, залежать від будови атомних ядер; розподіл елементів, пов’язаний з їхньою міграцією, – від кількості електронів у зовн. електронному шарі їхніх атомів. Кларки хім. елементів у земній корі залежать як від структури атомного ядра, так і від […]...
12. Біологічна роль білків – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Біологічна роль білків Усі без винятку хімічні реакції в організмі відбуваються у присутності спеціальних каталізаторів – ферментів, які являють собою білкові молекули. Вони прискорюють реакції в мільйони разів, причому кожну реакцію каталізує свій власний фермент. Деякі білки виконують […]...
13. БРОДІННЯ Екологія – охорона природи БРОДІННЯ – процес розкладання орг. речовин (переважно вуглеводів) мікроорганізмами в безкисневих (анаеробних) умовах. Б. здійснюється під впливом біокаталізаторів – ферментів і є джерелом енергії для клітин, необхідної для забезпечення їхньої життєдіяльності. У процесі Б. складні молекули поступово розкладаються на прості. Проміжні продукти Б. є вихідним матеріалом для утворення в клітині амінокислот, […]...
14. Білки – БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ Білки Білки – це високомолекулярні сполуки, мономерами яких є амінокислоти. Відомо близько 50 тис. білків, кожен з них складається з 20 основних амінокислот. Усі амінокислоти містять карбоксильну групу – СООН, яка виявляє кислотні властивості, та аміногрупу – NH2, яка виявляє основні властивості. Амінокислоти відрізняються […]...
15. БІЛКИ: БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ РОЗДІЛ 1. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ § 9. БІЛКИ: БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ Пригадайте: приклади макромолекул, мономерів і біополімерів? Яка роль білків у житті організмів? Який хімічний склад гемоглобіну і ферментів, які їхні функції? Серед органічних сполук білки відіграють провідну роль. Вони часто переважають у клітинах і в кількісному відношенні: приміром, у […]...
16. Білки Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 57 Тема уроку. Білки Цілі уроку: формувати поняття про білки як природні полімери, первинну, вторинну, третинну й четвертинну структури білкових молекул; ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями білків на прикладі гідролізу й денатурації; показати кольорові реакції білків як якісні реакції на білки; формувати уявлення про матеріальну єдність світу; […]...
17. Білки – Нітрогеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 13. Нітрогеновмісні органічні сполуки 13.4. Білки Білки – це складні високомолекулярні природні сполуки (біополімери), побудовані із залишків α-амінокислот, з’єднаних у певній послідовності пептидними зв’язками. Білки можна розглядати як поліпептиди, тобто аміди, що утворилися внаслідок взаємодії аміно – і карбоксильних груп амінокислот і які […]...
18. Хімічні властивості амінокислот – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімічні властивості Амінокислот Оскільки до складу амінокислот входять дві функціональні групи, то амінокислоти проявляють властивості двох класів сполук: карбонових кислот та органічних амінів. 1. Кислотно-основні взаємодії. У нейтральних водних розчинах амінокислот карбоксильна група відщеплює іон Гідрогену, що може […]...
19. Білки – АЗОТОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 18. АЗОТОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 18.6. Білки Білки – це складні високомолекулярні природні сполуки, побудовані з а-амінокислот,- За сучасними уявленнями, у білках а-амінокислоти з’єднані між собою пептидними (амідними) зв’язками (-NH-СО-) у пептидні ланцюги. Пептидні зв’язки утворюються в результаті взаємодії карбоксилу однієї […]...
20. БІЛКИ – Органічні речовини Біологія. Експерес-підготовка до ЗНО та ДПА ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ РОЗДІЛ І. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ Тема 2. Органічні речовини БІЛКИ Білки – високомолекулярні нерегулярні гетерополімери, мономерами яких є амінокислоти. До складу білків входять 20 різних амінокислот. Амінокислоти – структурні мономери білків Амінокислоти сполучаються між собою ковалентним зв’язком між карбоксильною групою однієї амінокислоти та аміногрупою іншої. Такий […]...
21. Пульс влади Політологічний словник Пульс влади (puls of power, від лат. pulsus – удар, поштовх) – своєрідний темп життєдіяльності (функціонування) влади, її динаміка, ритм або, навпаки, зниження живучості, стійкості, аритмія як ознака неблагополуччя, збоїв у владних механізмах і структурах. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
22. Тема 43. Амінокислоти та білки Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Тема 43. Амінокислоти та білки Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Укажіть формулу а-амінооцтової кислоти: 2. Укажіть формулу р-амінопропіонової кислоти: 3. Укажіть кількість незамінних амінокислот: A. 10; Б. 20; B. 30; Г. 40. 4. Укажіть, дія […]...
23. Структура протеїнів – Протеїни (білки) КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 9. Протеїни (білки) 9.3 . Структура протеїнів Протеїни, тобто ланцюги з більше 100 сполучених між собою амінокислот, мають впорядковані тривимірні структури. Ця структура визначає зрештою хімічні властивості протеїну. Існує величезна кількість різних білків. Це пояснюється такими причинами: – різні види білків містять багато залишків різних амінокислот; – довжина ланцюгів молекул різних білків […]...
24. Добування амінокислот – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Добування амінокислот Основний спосіб добування амінокислот – заміщення атома галогену на аміногрупу в галогенозамінених кислотах. Цей спосіб аналогічний до добування амінів з алкіл галогенів та аміаку. Галогеноводень, який виділяється при заміщенні, зв’язують надлишком аміаку:...
25. Властивості протеїнів – Протеїни (білки) КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 9. Протеїни (білки) 9.4 . Властивості протеїнів Протеїни – як і жири – нестійкі до певних впливів. Так при нагріванні, а також під впливом кислот і іонів важких металів вони втрачають свою впорядковану будову за винятком первинної структури. Білок утворює грудки і згортається. Запам’ятайте: згортання – типова властивість білків. Цей процес є […]...
26. Номенклатура та ізомерія амінокислот – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Номенклатура та ізомерія амінокислот Амінокарбонові кислоти, або амінокислоти – це клас органічних сполук, які містять одночасно дві функціональні групи: аміногруппу NН2 – та карбоксильну групу – СООН. Назви амінокислот походять від назв відповідних карбонових кислот із зазначенням положення […]...
27. Фізичні властивості амінокислот – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Фізичні властивості амінокислот Амінокислоти являють собою тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді й мало розчинні в органічних розчинниках. Розчинність амінокислот може бути пояснена присутністю карбоксильної групи, що обумовлює розчинність карбонових кислот, і залишку молекули амоніаку (аміногрупи). Багато […]...
28. Властивості амінокислот – Амінокислоти – Протеїни (білки) КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 9. Протеїни (білки) Основними будівельними блоками білків є амінокислоти, які зв’язані між собою у вигляді ланцюга. Залежно від розміру отриманого полімеру розрізняють пептиди (2-9 залишків амінокислот), поліпептиди (10-100 залишків амінокислот) і протеїни (більше 100 залишків амінокислот). 9.1. Амінокислоти Амінокислоти окрім функціональної карбоксильної групи містять аміногрупу (-NH2). У природних амінокислотах аміногрупа завжди пов’язана […]...
29. ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ – індивід. чинник-2, що впливає на функції того самого організму, тобто самовплив. Напр., стрес....
30. Назви поліпептидів – Пептидний зв’язок – Протеїни (білки) КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 9. Протеїни (білки) 9.2. Пептидний зв’язок При сполученні амінокислот карбоксильна група однієї молекули амінокислоти вступає в реакцію з аміногрупою другої молекули амінокислоти, карбоксильна група якої в свою чергу може вступати в реакцію з аміногрупою наступної амінокислоти і так далі. Утворюється так званий пептидний зв’язок. Залежно від числа сполучених між собою амінокислот утворюються […]...
31. ЦІАНОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ЦІАНОБАКТЕРІЇ, синьо-зелені водорості – група фототрофних мікроскопічних і багатоклітинних організмів. Підставою для віднесення цих організмів до бактерій стали подібність в організації їхніх клітин з клітинами ін. бактерій (прокаріотичний тип, наявність спільних специф. сполук – муреїн), подібність їх ген. властивостей. Разом з тим Ц. здійснюють фотосинтез з виділенням кисню (як і всі […]...
32. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
33. ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
34. ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ – індивід, ділянка мешкання особини чи родини, яка активно захищається....
35. ІХТІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІХТІОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає будову тіла, спосіб життя, систематику, індивід, еволюц. розвиток та геогр. поширення риб. І. пов’язана з багатьма ін. природничими науками, зокрема з гідробіологією та гідрологією....
36. ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ – чинник, що зумовлює виникнення виродливостей (потворностей) у ході індивід, розвитку або в короткому ланцюгу поколінь, напр., той, що передається від материнського організму потомству....
37. Білки як високомолекулярні сполуки. Головні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків. Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції II Семестр Тема 5. НІТРОГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 54 Тема уроку. Білки як високомолекулярні сполуки. Головні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків. Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції Цілі уроку: формувати в учнів поняття про білки як природні високомолекулярні сполуки, первинну, вторинну, третинну й четвертинну структури білкових молекул; ознайомити з […]...
38. ПОЛІФАГ Екологія – охорона природи ПОЛІФАГ – організм, що живиться різноманітними кормами, але не всеїдний, а, як правило, віддає перевагу групі кормів хоча й широкої, та відносно цілісної систематичної категорії (напр., безхребетних тварин, грибів)....
39. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ – потреба прир. об’єднань людей (від малої соц. групи до людства загалом) в об’єктах і явищах, необхідних для їхнього існування та розвитку. Через емерджентність П. л. с. не є сумою індивід, потреб людини....
40. КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН Екологія – охорона природи КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН – засвоєння зеленими рослинами в ході фотосинтезу енергії сонячного випромінювання й утворення величезної кількості орг. сполук, при споживанні яких ця енергія стає джерелом усіх життєвих процесів тварин і людини на Землі. Величезні запаси цієї енергії використовуються також у формі викопного палива (торф, вугілля, нафта). Крім того, зелені […]...