БІОЕНЕРГЕТИКА

Related posts:

1. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
2. МЕТАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАБОЛІЗМ, обмін речовин – сукупність хім. процесів, що відбуваються в організмі і становлять основу його життєдіяльності. Часто цей термін застосовують щодо обміну речовин та енергії. Терміном “М.” позначають і проміжний обмін – перебіг процесів перетворення речовин всередині клітини....
3. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
4. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...
5. Рівні організації живої матерії – Загальна Біологія Біологія Загальна Біологія Рівні організації живої матерії Молекулярний. Будь-яка жива система складається з біологічних макромолекул – нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів та інших органічних речовин. З цього рівня починаються різноманітні процеси життєдіяльності організмів: обмін речовин, перетворення енергії, передача спадкової інформації. Клітинний. Клітина є структурно-функціональною одиницею всіх живих організмів, що населяють Землю (виняток становлять віруси). На клітинному […]...
6. БІОМАСА Екологія – охорона природи БІОМАСА – кількість живої речовини тих чи інших організмів, виражена в одиницях маси або енергії, що припадає у даний час на одиницю площі або об’єму. Визначають Б. консументів, продуцентів та редуцентів із розрахунку на живу речовину чи її сухий залишок. Для встановлення зв’язку між потоком енергії в екосистемі та пересічною Б. […]...
7. ГЕЛІОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ГЕЛІОТЕХНІКА – галузь техніки, яка вивчає перетворення енергії сонячної радіації на ін. види енергії....
8. БІОКІБЕРНЕТИКА Екологія – охорона природи БІОКІБЕРНЕТИКА – напрям кібернетики, що вивчає закономірності саморегулювання функцій на різних рівнях організації біол. систем – від субклітинного до рівня еволюц. процесів видоутворення. Досліджує явища живої природи щодо керування, нагромадження та перетворення інформації в її складних системах. Теор. основою Б. є теорія інформації, теорія автоматів та теорія алгоритмів. Основні методи дослідження […]...
9. “ПЛІВКА ЖИТТЯ” Екологія – охорона природи “ПЛІВКА ЖИТТЯ” – шар живої речовини; сукупність наземних та поверхнево-водних біоценозів, що вміщують у собі майже всю масу живої речовини біосфери....
10. БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
11. ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, – забрудник що входить у прир. колообіги речовин і тому швидко зникає чи руйнується біол. агентами в штучних системах очищення (напр., на станціях очищення води)....
12. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
13. ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – функц. підпорядкованість екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція, прир. пояс – біогеогр. зона – під сфери біосфери, або екосистеми суходолу, океану, атмосфери, глибин Землі (тобто терабіосфера, гідробіосфера, аеробіосфера, літобіосфера) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власний колообіг речовин. […]...
14. СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....
15. ЦЕНОГЕНІЯ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНІЯ – розділ біоценології, що досліджує розвиток біоценозів та їх еволюцію....
16. ЦЕНОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕОГРАФІЯ – розділ геоботаніки, що досліджує закономірності розподілу біоценозів на земній поверхні....
17. ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ Екологія – охорона природи ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ – надходження енергії Сонця та косм. променів до поверхні Землі (близько 52 – 1015 Вт), засвоєння її в ході фотосинтезу рослинами (104 – 1012 Вт), передавання від одного трофічного рівня до ін. (в розмірі 1-3 і до 10-20 % від рівня до рівня), перерозподіл між терабіосферою, гідробіосферою […]...
18. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
19. ДВІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ ОБМІНУ РЕЧОВИН – ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ ДВІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ ОБМІНУ РЕЧОВИН Здатність утворювати органічні речовини з неорганічних мають лише зелені рослини і деякі види бактерій. Тварини і людина використовують готові органічні речовини, синтезовані зеленими рослинами. У процесі послідовних хімічних перетворень органічні сполуки в організмі тварин і людини розпадаються на ряд кінцевих […]...
20. АКТИНОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТРІЯ – розділ геофізики, що вивчає процеси сонячного, земного й атм. випромінювання. Включає сукупність методів вимірювання променистої енергії....
21. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
22. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ – загальний приріст біомаси біосфери протягом року....
23. ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ – горизонтально відокремлена частина біосфери з різко відмінними умовами довкілля....
24. РАДІОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив радіоакт. речовин середовища на організми та їх угруповання. Досліджує розподіл, концентрування та міграцію радіонуклідів в окремих організмах, ланцюгах живлення та біосфері загалом. Об’єктами вивчення Р. є й рослини, наявність яких свідчить про геохім. аномалії і поклади радіоакт. елементів; вивчаються також якісні і кільк. зміни […]...
25. КОНГРЕГАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНГРЕГАЦІЯ – сукупність формацій з домінантами різних видів, але подібних за формою росту та своєю екологією....
26. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
27. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
28. ЦЕНОКІНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОКІНЕЗ – сукупність процесів, що зумовлюють існування, розвиток, продуктивність, стійкість і динаміку біоценозів залежно від ритміки їх сезонного розвитку. Включають процеси засвоєння сонячної енергії, створення первинної продукції, її використання і трансформацію консументами, роботу редуцентного ланцюга екосистем....
29. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ Основою життєдіяльності клітини є обмін речовин і перетворення енергії. Обмін речовин – сукупність всіх реакцій синтезу та розпаду, що проходять в організмі і характеризуються виділенням або поглинанням енергії. Обмін речовин та енергії являє собою два взаємозалежних і протилежних процеси: асиміляцію […]...
30. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....