Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ БІОГЕНИ
БІОГЕНИ
Екологія – охорона природи
БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
- КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
- ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
- ТОРФ Екологія – охорона природи ТОРФ – продукт неповного розкладання рослинних решток в умовах надлишкової вологості, дефіциту повітря, внаслідок чого ці рештки муміфікуються з частковою гуміфікацією....
- КОМПОСТ Екологія – охорона природи КОМПОСТ – орг. добриво, яке утворюється внаслідок послідовного або одночасного розкладання рослинних решток, комунальних і тваринницьких відходів різними деструкторами (насамперед безхребетними) та мікроорганізмами (грибами, бактеріями)....
- ГУМУС Екологія – охорона природи ГУМУС, перегній – темнозабарвлена opr. речовина, що утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних решток та продуктів їхньої життєдіяльності. До складу Г. входять гумінові кислоти, фульвокислоти, гумін, ульмін. Г. визначає родючість грунту....
- НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
- ДИСИМІЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої матерії й виділяється необхідна для забезпечення життєдіяльності організму енергія....
- ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
- ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА – сукупність живих організмів та умов їх існування, що формується внаслідок госп. діяльності людини, яка істотно змінює склад літосфери, гідросфери, атмосфери як прир. складових екосфери....
- ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА – водойма, вода в якій унаслідок мікробіол. розкладання орг. решток і появи гумінових кислот набула темного забарвлення....
- ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
- МАКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МАКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в тілі живих організмів у конц. від 0,001 до 50 % їхньої маси (кисень, водень, вуглець, азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, магній, натрій, хлор, залізо та ін.). Серед М. виділяють елементи-органогени – кисень, вуглець, водень, азот, з яких переважно побудовані орг. речовини – білки, жири, […]...
- САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
- АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
- ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ Екологія – охорона природи ВИКИДИ ПРОМИСЛОВІ – відходи промислового виробництва, які забруднюють довкілля, часто створюючи несприятливі умови для існування живих організмів....
- ВАЖКІ МЕТАЛИ Екологія – охорона природи ВАЖКІ МЕТАЛИ – метали з питомою масою більше 4,5 г/см2. Деякі В. м. необхідні в певних кількостях для живих організмів як мікроелементи (цинк, залізо, марганець, мідь), а інші – токсичні для організму (кадмій, ртуть, свинець тощо). В. м. потрапляють у довкілля як зі стічними водами, так і внаслідок процесів горіння. Особливу […]...
- ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
- БІОКОСНЕ ТІЛО Екологія – охорона природи БІОКОСНЕ ТІЛО – природне тіло, що утворюється за участю живих організмів та внаслідок перебігу природних фіз.-хім. процесів....
- ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
- САЖА Екологія – охорона природи САЖА – дисперсний вуглецевий продукт чорного кольору, який утворюється внаслідок неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів. С. містить канцерогенні речовини (поліциклічні аром, вуглеводні). Для зменшення викидів С. застосовують керамічні фільтри....
- БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне....
- ВИКИД Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження (кількість за одиницю часу) або як кількість забруднювальної речовини на одиницю об’єму газу, що виділяється. Шкідливі В. в атмосферу – головне […]...
- БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
- САПРОПЕЛІТИ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛІТИ – різновидність викопного вугілля, що утворилось унаслідок нагромадження решток найпростіших планктонних організмів та колоній зелених і синьо-зелених водоростей. С. використовують для грязелікування і як паливо....
- КСЕНОБІОТИК Екологія – охорона природи КСЕНОБІОТИК – будь-яка чужорідна для організму або угруповання організмів речовина (пестициди, препарати побутової хімії та ін. забрудники), яка може спричинити порушення рівноваги прир. процесів у біосфері, в т. ч. захворювання і загибель живих організмів....
- БІОГАЗ Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних, а також розкладання побутових відходів, гною за участю бактерій метанового бродіння. У зв’язку з енергет. кризою набувають поширення установки безперервного добування […]...
- ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
- ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ – харч., або трофічні, ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою […]...
- РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ – концентрування штучних радіоакт. речовин у живих організмах, продовольчих і фуражних продуктах та грунті. Небезпека Р. з. полягає в тому, що радіоакт. речовини своїм випромінюванням зумовлюють складні зміни в живих організмах внаслідок йонізації та радіоактивних перетворень. Воно руйнує хім. зв’язки (молекули) та викликає в клітинах організмів різноманітні біохім. реакції. […]...
- АБІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ – 1) процес, що відбувається без участі живих організмів; 2) той, що має неорг. природу....
- МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними – абіогенна. Розрізняють два типи М. х. е. б., перший з яких здійснюється мікроорганізмами, а другий – багатоклітинними організмами. У колообігу речовин жива речовина виконує ряд біогенних функцій: газову, концентраційну, окисно-відновну та біохімічну. Газова здійснюється […]...
- ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
- ГЕРОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у т. ч. людини....
- ГЕОТАКСІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТАКСІЯ – рухова реакція (таксиси) живих організмів на вплив сил гравітації....
- ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
- АБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АБІОСФЕРА – шари літосфери, які ніколи не зазнавали впливу живих організмів чи біогенних елементів....
- БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ – сукупність процесів, які спричинюють вибіркове знищення або запобігають розмноженню менш пристосованих до навколишнього середовища організмів, внаслідок чого зберігаються більш пристосовані (природний добір). Включає всі внутрішньовидові та міжвидові відносини, а також взаємовідносини організмів з абіотичними чинниками, їх передумовами є гетерогенність особин у будь-якій популяції, зумовлена їхньою мінливістю. Поняття […]...
- БІОПОЛЕ Екологія – охорона природи БІОПОЛЕ – поле діяльності живих організмів, на якому ел.-магн. явища інтерферують з біоенергетичними процесами....
- КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...