БІОТРОФІЯ

Related posts:

1. ЧИННИК БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОТИЧНИЙ – це чинник впливу живих істот одна на одну, різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях. Вони бувають антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними. Кожен з організмів постійно взаємодіє з особинами свого виду (внутрішньовидові зв’язки) та інших видів (міжвидові зв’язки)....
2. ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ: Нейтралізм – відсутність взаємовпливу; Пряма конкуренція – активна протидія однієї популяції ін.; Опосередкована конкуренція – сумісне використання певного чинника або ресурсу, але без прямих зіткнень між популяціями; Аменсалізм – пригнічення однієї популяції ін., яка не зазнає зворотного впливу; Паразитизм – життя одних організмів за рахунок тканин чи соків […]...
3. ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
4. ЕДАФОН Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими у видовому відношенні й за біомасою є грунт, мікроорганізми, гриби і безхребетні. Вплив Е. на життя грунту великий і полягає в розкладанні орг. речовин, гуміфікації, зміні фіз. властивостей субстрату тощо....
5. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
6. ФОРЕЗІЯ Екологія – охорона природи ФОРЕЗІЯ – одна з форм біотичної взаємодії організмів різних видів, що виражається у перенесенні одним ін. без прояву явищ паразитизму; одна з форм мутуалізму....
7. МУТУАЛІЗМ Екологія – охорона природи МУТУАЛІЗМ – форма симбіозу, за якої кожен з організмів, що живуть разом (напр. рак-самітник і актинія), приносить іншому приблизно однакову користь....
8. ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища....
9. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ Цілі уроку: – освітня: розглянути особливості взаємодії організмів в екосистемах, показати взаємозалежність існування різних видів у екосистемі; – розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити; – виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують. Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із прикладами […]...
10. ОРГАНІЗМИ ТА ЧИННИКИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Як рослини, так і тварини бувають тісно пов’язані сіткою складних відносин. Ч. Дарвін &59. ОРГАНІЗМИ ТА ЧИННИКИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ Основне поняття: БІОТИЧНІ ЧИННИКИ Пригадайте! Що таке абіотичні чинники? Поміркуйте Ця історія вже є широковідомою. Якось до Ч. Дарвіна прийшли сусіди-селяни й запитали: “Кажуть, що Ви, великий учений, знаєте багато […]...
11. Узагальнення теми ” Організми і середовище існування “ ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Занапастити природу не можна. Можна лише загинути разом із нею. Ж. – І. Кусто Узагальнення теми ” Організми і середовище існування “ ОРГАНІЗМИ – це відкриті живі системи з клітин, які здатні пристосовуватися та самостійно існувати в певному середовищі існування. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Надорганізмові рівні життя 1. Популяції […]...
12. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
13. ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
14. Взаємовідносини між організмами Формули й таблиці БІОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЯ Екологія – наука, що вивчає взаємозв’язки організмів та надорганізмових систем між собою та з довкіллям. Екологічні чинники – будь-які властивості та компоненти довкілля, які впливають на організми. Взаємовідносини між організмами α β Тип відносин – – Конкуренція + – Хижацтво, паразитизм + + Мутуалізм – 0 Аменсалізм + 0 Коменсалізм […]...
15. РЕЛЬЄФ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ – сукупність форм земної поверхні різних масштабів, які складаються з багаторазово повторюваних елементарних форм, що чергуються між собою. Вони можуть бути позитивними, тобто опуклими, або негативними. Р. створюється внаслідок одночасного впливу на земну поверхню ендогенних (тектонічних) та екзогенних сил, які збуджують діяльність протічних вод, вітру, криги, що рухається, тощо. Розрізняють […]...
16. ПЕЛАГОФІЛ Екологія – охорона природи ПЕЛАГОФІЛ – організм, що віддає перевагу середовищу пелагіалі (одна з життєвих форм організмів)....
17. Паразитизм ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ 9.3. Паразитизм Основні поняття і терміни: Паразит, паразитизм, основний господар, проміжний господар, ектопаразити, ендопаразити, паразитоїди, облігатний і факультативний паразитизм. Паразитизм – Це така форма трофічних зв’язків між видами, за якої організм-споживач (паразит) використовує живого господаря як джерело їжі і місце постійного чи тимчасового проживання. Відповідно, […]...
18. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
19. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
20. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
21. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
22. КСЕНОБІОТИК Екологія – охорона природи КСЕНОБІОТИК – будь-яка чужорідна для організму або угруповання організмів речовина (пестициди, препарати побутової хімії та ін. забрудники), яка може спричинити порушення рівноваги прир. процесів у біосфері, в т. ч. захворювання і загибель живих організмів....
23. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ – форма взаємовідносин у фітоценозі, коли особини або популяції впливають одна на одну шляхом конкуренції або алелопатії....
24. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
25. АБІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ – 1) процес, що відбувається без участі живих організмів; 2) той, що має неорг. природу....
26. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
27. ГЕРОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у т. ч. людини....
28. ГЕОТАКСІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТАКСІЯ – рухова реакція (таксиси) живих організмів на вплив сил гравітації....
29. АБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АБІОСФЕРА – шари літосфери, які ніколи не зазнавали впливу живих організмів чи біогенних елементів....
30. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
31. ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ “ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ” Урок 63. ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ “ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ” Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього. Народна мудрість Мета уроку: визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми “Організми і середовище існування”. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Виховувати культуру оформлення письмових робіт. Обладнання і матеріали: картки для контролю знань. Тип […]...
32. БІОПОЛЕ Екологія – охорона природи БІОПОЛЕ – поле діяльності живих організмів, на якому ел.-магн. явища інтерферують з біоенергетичними процесами....
33. АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
34. БІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ – істор. сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Сукупність живих компонентів Б. становить біоценоз, неживих – біотоп. Б. можуть бути наземними та водяними. Кожному Б. властиві однорідність структури, складу компонентів, а також певний характер матер.-енерг. обміну між ними....
35. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
36. БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК – властивість живих організмів орієнтуватися в часі. Грунтується на строго періодичних фіз. і хім. процесах, які відбуваються в організмі....
37. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
38. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
39. БІОКОРОЗІЯ Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів....
40. ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності....