Бої на Лівобережжі
Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)
§ 5. ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
2. Бої на Лівобережжі.
Дальша доля Лівобережжя мала вирішитися на полях Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 p.). Зупинившись під Бєлгородом, німецьке командування розпочало підготовку до літнього наступу 1943 p., метою якого був розгром радянських військ, зосереджених на так званому Курському виступі (дузі), що утворився між Бєлгородом і Орлом, а потім продовжити наступ на Москву. Це дало б можливість
Задум радянського командування полягав у тому, щоб виснажити сили ворога в оборонній битві, а потім перейти в контрнаступ. Для цього на Курській дузі було створено 8 оборонних смуг і рубежів, що розгорнулися в глибину на 250- 300 км. їх обороняли майже 1,3 млн бійців, які мали на озброєнні до 20 тис.
Трофеї радянських військ на Курській дузі. 1943 р.
Гармат і мінометів, 3,4 тис. танків і самохідних артилерійських установок, майже 2,7 тис. літаків. У разі ворожого прориву за військами Центрального та Воронезького фронтів, які дислокувалися відповідно на північ і на південь від Курська, стояв резервний Степовий фронт. На випадок переходу противника до оборони він мав якнайшвидше перейти в контрнаступ.
Курська битва розпочалася 5 липня. 13 липня біля с. Прохоровки (нині Бєлгородська обл. Російської Федерації) відбулася грандіозна танкова битва. З обох ворогуючих сторін у ній узяли участь до 1,5 тис. танків і самохідних артилерійських установок. Незважаючи на надзвичайно жорстокий характер боїв у Курській битві, гітлерівці зуміли вклинилися в оборонні порядки Червоної армії лише на 10-12, щонайбільше на 35 км. У ході битви вермахт утратив майже 500 тис. солдатів і офіцерів і 1,5 тис. танків. Утрати радянських військ живою силою становили 900 тис. солдатів і офіцерів, а танків було втрачено в 4 рази більше.
Однак у розпорядженні радянського командування залишався резервний Степовий фронт. Разом із військами Воронезького фронту 3 серпня 1943 р. він розпочав Харківсько-Бєлгородську операцію, і 23 серпня Харків було звільнено вдруге й остаточно. Цей день став датою завершення Курської битви.
Після звільнення Харкова в контрнаступ перейшли одночасно одинадцять фронтів. Забезпечивши собі перевагу в живій силі та техніці, радянське командування організовувало успішні удари то на одній, то на іншій стратегічній ділянці фронту. Отже, стратегічна ініціатива перейшла до рук радянського командування. Щоб урятувати становище, командування вермахту перекинуло із Західного фронту на Східний фронт 14 дивізій. Це полегшило союзникам по антигітлерівській коаліції розгорнути наступ на Апеннінському півострові й наприкінці вересня звільнити чверть території Італії, Історичний факт
Запровадження в 1942 р. орденів Суворова, Кутузова та Олександра Невського підказало О. Довженку ідею заснувати орден Б. Хмельницького. Ця ідея сподобалася М. Хрущову, який після визволення Харкова звернувся з відповідною пропозицією до Верховного головнокомандувача. Орден на честь гетьмана Б. Хмельницького був заснований 10 жовтня 1943 р. Через два дні стародавнє місто Переяслав було перейменовано на Переяслав-Хмельницькнй. Орденом Б. Хмельницького нагороджували не лише воєначальників, а й солдатів і партизанів. Як і орден Слави, він став орденом не лише полководницької, а й солдатської звитяги.
Битва за Україну стала центральною в боротьбі з нацизмом. Після завершення Курської битви на українській ділянці фронту від Орла до Таганрога, що становила лише третину загальної довжини радянсько-німецького фронту, сконцентрувалося майже 50 % особового складу збройних сил обох противників, 40 % артилерії, понад 50 % літаків та майже 70 % танків.
26 серпня 1943 р. перейшов у наступ Центральний фронт, дислокований на північ від Курська. Його війська форсували Десну, прорвавши раптовим ударом оборону противника, увійшли в північні райони України. 21 вересня вони визволили Чернігів і вийшли до Дніпра.
Успіх Центрального фронту створив сприятливі умови для швидкого просування Воронезького фронту. 20 вересня був звільнений Переяслав, а 22 вересня Перша гвардійська танкова армія генерала П. Рибалка також вийшла до Дніпра – найширшої водної перешкоди на європейському театрі воєнних дій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...