БУДЬМО ЗНАЙОМІ: Я

“БУДЬМО ЗНАЙОМІ: Я – ФІЗИКА!”

Урок-вистава

Мета. Ознайомити учнів з тим, що вивчає фізика, з деякими фізичними поняттями; розвивати науковий світогляд учнів, логічне мислення, зв’язне мовлення; викликати інтерес до вивчення фізики, бажання пізнавати науковий світ.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Оптичні прилади (фотоапарат, фільмоскоп, призма тощо), візок з кінематики та динаміки, частина розпрямленої спіралі з електроплитки, електронна машина, вовняна тканина, пластмасовий гребінець, “султан”

електричний, магнітна стрілка, джерело постійного струму, провідники, ключ, реостат, електрична праска, праска з вугіллям, магельниця (пристрій для механічного прасування), електроплитка; таблички з написами: математика, мова, географія, історія, механіка, фізика; портрети видатних фізиків.

Методологічні поради. Перший урок. Яким він має бути? Таким, щоб дитина зрозуміла велич фізичної науки, що фізика є основою техніки, що фізичні знання постійно уточнюються і розвиваються з метою осягнення істини про природу. Фізика – це постійна боротьба ідей і думок в ім’я пізнання людиною законів навколишнього світу.

Школі

не потрібен урок заради уроку, але перший має бути таким заради всіх наступних. Головна його мета – зацікавити, захопити, закохати в себе…

Діти краще розуміють один одного, тому надамо старшим учням можливість навчити молодших. На головні ролі вистави запрошуються учні 8 і 9 класів.

Даний урок можна організувати як справжню виставу з усіма її атрибутами. Якщо немає такої можливості, можна обмежитися табличками замість костюмів для виконавців ролей. Але оформлення класу обов’язкове. Зберемо все, що є цікаве у лаборантській або запросимо учнів під час перерви туди на “екскурсію”, хай подивляться, доторкнуться, покрутять. Не зрозуміють навіщо ці прилади? Не встигнемо розповісти на першому уроці, тай мета в нього зовсім не та? Ну то й що? Кожна пружинка, кожен небачений прилад – це загадка для дитини. А як кортить дізнатися відповідь на неї. Побачити, як оживе “ота стрілка”, доторкнутися до “отої блискучої залізячки”! пізнати, навіщо воно?! У дитини виникло запитання? Будь ласка! Запрошуємо на урок! Сьогодні дізнався про одне, далі ще, але скільки непізнаного ще залишилося.

У запропонованому уроці беруть участь такі дійові особи: Математика, Мова, Географія, історія, Біологія, Фізика, Механіка.

Хід уроку.

Математика. Добрий день. Сподіваюсь усі впізнали мене, я – Математика. Кажуть, що я цариця, але ще і мати. Я можу бути і лагідною, і суворою, але завжди справедливою. Усі ви добре знаєте нашу велику родину наук. Як і в будь-якій родині мої діти всі різні, але у нас є спільні риси – усі ми дуже важливі, складні та водночас цікаві, жодна людина не може обійтись без нас.

Настав час познайомити вас з моєю дочкою – Фізикою.

Мова. Шість класів жили і у 7 класі проживемо без неї. Теж мені наука: як не струмом вдарить, то яблуко з башти на голову кине.

Математика. Постривай, як не хочеш знайомити дітей з фізикою, то розкажи щось про себе, на те й ти мова.

Мова. Я найстарша, я народилася разом із людиною. Люди спілкувалися, набували життєвого досвіду і передавали його своїм нащадкам. Минули століття. завдяки своєму розуму і праці людина створила нові засоби спілкування – радіо, телефон, телебачення, Інтернет.

Математика. Але чи це було пов’язано з фізикою?

Мова. Мабуть, так. Якби не знання фізики, людина не зуміла б використовувати перо, виготовити чорнило, створити друкарські машини, які розширили межі спілкування між людьми. (звертаються до Географії). А ти що думаєш про фізику? Чи можеш ти обходитися без цієї всезнайки?

Географія. Що ти?! Без законів фізики не можна було б пояснити клімат, течії річок та морів, утворення вітру. Я вже не кажу про подорожі: без фізики ні човнів, ні повітряних куль, ні залізниці, ні літаків – на волах далеко не заїдеш.

Мова. Цікаво, а що скаже Біологія.

Біологія. Усім відомо, що фізика – основа техніки. Фізика широко використовується для досліджень у біології, допомагає зрозуміти особливості будови, життєдіяльності рослинного і тваринного світу.

Мова. Зрозуміло, географія і біологія заодно з фізикою – бо це науки про природу.

Цікаво, що б сказало про фізику Малювання? Почне казати – хто мені фарби зробить, як не фізика з хімією; та й художники, не знаючи фізики, не вдосконалювали б свої витвори. Навіть щоб продукти харчування та одяг створювати, потрібно фізику знати! Всюди влізла.

І чайник не так без неї кипить, і літак не летить, ліки в шприц не набереш, урожай не збереш; будинок не побудуєш, трактор не спроектуєш. Мабуть Математика має рацію: без фізики жити не можна.

– Історіє, розкажи нам, будь ласка, про неї. Хто, як не ти, може все розставити на свої місця, і навести лад.

Історія. Фізика зародилася дуже давно, спочатку вона об’єднувала всі знання людини про природу. Ще грецькі вчені за кілька сотень років до нашої ери намагалися пояснити походження світу й з’ясувати причини всіх змін, які відбуваються в природі. Слово фізика (грецьке physic – природа) вперше з’явилося у працях давньогрецького філософа Аристотеля. Правда, досліджувалися тоді лише поодинокі природні явища або зміни, які люди мали змогу спостерігати.

Учитель. (До учнів). Як ви гадаєте, які явища спостерігали давні греки? (Дощ, блискавку, вітер, утворення льоду, снігу, зміна пір року, веселку тощо.)

– Сучасна фізика вивчає також різні явища природи – механічні, теплові, звукові, електричні, світлові, а також фізичні властивості тіл, які нас оточують.

(До учнів). Які з названих раніше явищ є тепловими, звуковими, електричними, світловими?

– Людина, вивчаючи природу, встановила, що зміни, які відбуваються в природі, не випадкові.

(До учнів). Назвіть зміни у природі та причини, що їх обумовили. (Під час охолодження до певної температури вода перетворюється на лід; зміна пір року обумовлена обертанням Землі навколо Сонця; гори руйнуються під дією вітру, сонця, дощу тощо.)

– Перераховані явища є природними, бо вони обумовлені природними причинами, але існують зміни в природі, які відбуваються внаслідок діяльності людини. Людина не тільки відкриває закони природи, а й вдосконалює їх для своїх потреб. Вивчивши електричні явища, вона навчилася використовувати електричну енергію. Вивчаючи світлові явища, людина навчилася виправляти вади зору, виготовила прилади, без яких важко уявити сучасне життя – кінотеатр, фотоапарат, телекамеру тощо.

Але тепер слово самій Фізиці.

Фізика. Добрий день, любі друзі. Я рада, що ви завітали до моєї країни. На початку нашої подорожі по цій дивовижній країні ознайомимося з нашим вірним помічником – підручником.

Учитель. (Ознайомлює учнів з будовою підручника, розташуванням основних розділів, умовними позначеннями. Зачитує звернення до учнів на початку підручника.)

– Кожна країна має свою мову, так і фізика має спеціальну мову, без знання якої подорож буде неможливою.

Пропоную вам ознайомитись з тим, що вивчає фізика та з творцями фізичної науки. (Робота з підручником Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В. Ф., “Фізика, 7”, К.: Перун. – 1998. – С. 3-9, § 1,2.)

– Наш словник ще невеликий, але для початку подорожі його достатньо. Запрошую вас до Механіки – розділу фізики, у якому вивчається рух і взаємодія тіл.

Механіка.

Знайомі з вами ми давно,

Ще з уроків математики.

Чому та як, та де було,

Як швидко рухалось, пливло,

Коли зустрінуться та де? –

Все вправи це механіки.

Але, крім цього, взнаємо ще,

Що падати допомагає,

Як “легким” робиться важке,

Що їхати вгору заважає.

Фізика. Дякуємо, нам дуже сподобалось у вас, Механіко, але нас чекають.

Механіка. Вибачте, я не можу відпустити вас без незначного іспиту.

(Демонструється рух візка з набору з кінематики й динаміки. Підвішуючи різні важки до нитки, перекинутої через блок і сполученої з візком, примушуємо його рухатись то рівномірно, то прискорено. Учні повинні охарактеризувати рух в обох випадках, пригадати, як знайти середню швидкість руху.)

Фізика. Бачу, що математика добре вас підготувала до зустрічі з фізикою. Спробуйте впізнати, до яких явищ ми завітаємо далі.

Гарно влітку відпочили,

Всі засмагли, підросли,

Спини сонечком зігріли

І на річці всі були.

На вогні варили юшку,

Пригадати буде що.

Не побачим цього взимку,

Біля груби сидимо

І до школи йдемо у шубі –

Бережем своє тепло.

– Так, ми потрапили до теплових явищ, знати які потрібно не менш за механічні. З ними теж трохи знайомі з уроків природознавства. (Демонструється розжарення дротини електричним струмом.)

Учитель. Як ви гадаєте, чому дротина провисла?

– Під час нагрівання тіла розширюються. Це ви вже знаєте. А чому вона починає світитися, ми дізнаємося, коли докладно вивчимо електрику. Електричні явища ми можемо спостерігати щоденно. Знімаючи в темряві шовковий чи вовняний одяг, можна побачити, як з’являються невеликі іскри, що супроводжуються потріскуванням.

Електричні явища мають знати не лише електрики, а навіть і перукарі. (Демонструється дія наелектризованого пластмасового гребінця на електричний “султан”.)

– Навряд чи клієнтові сподобається така зачіска. При вивченні електрики, ми навіть компас зможемо примусити показувати не па північ, а так, як нам заманеться. (Демонструється дія провідника зі струмом на магнітну стрілку.)

– А яке електричне явище ми спостерігаємо влітку? (Блискавка під час грози.)

– Грізне явище природи, якого так лякалися наші предки.

Зараз у кабінеті фізики зможемо створити блискавку, подібну до природної. (Демонструється іскровий розряд електрофорної машини.)

– Після літньої грози з’являється веселка. Яке це явище? (Світлове.) (Демонструється явище дисперсії без пояснення.)

Мова. Гаразд, ви мене переконали, фізику потрібно знати людині будь-якого фаху. Але як фізика може допомогти домогосподаркам?

Учні. Побутовою технікою.

Історія. Я пропоную завітати до домогосподарок різних часів і подивитися, які фізичні явища вони використовували під час такої звичайної роботи, як прасування. (До столу запрошуються три дівчинки з класу, їм пропонується випрасувати хустинку і надаються такі прилади: дерев’яна цегельниця і качалка; праска з вугіллям; електрична праска.)

– Які явища використовуються під час цієї роботи?

Учні відповідають:

– цегельниця (механічні бо є рух);

– праска з вугіллям (механічні й теплові);

– сучасна праска (механічні, теплові, електричні).

Мова. Я визнаю свою необізнаність, я теж хочу вивчати фізику.

Фізика. А ти вже її вивчаєш разом з нами. За такий короткий час ми дізналися чимало нового та цікавого, але урок добігає кінця, тому ми маємо поспішати. Пройдемо подумки всіма етапами подорожі та пригадаємо, чи не забули щось важливе, чи все побачили й почули.

Мова. Ми спостерігали з вами грозу, якими явищами вона супроводжується?

Учні. Це такі явища:

– електричні, світлові (блискавка);

– звукові (грім);

– механічні (падіння дощових крапель, вітер).

Мова. Отож, під час нашої грози був такий сильний вітер, що повидував деякі слова з тексту, я пропоную вам його відновити. Втрачені слова можна побачити в словнику біля дошки, куди їх занесло поривом вітру.

– наука про природу, завдання якої відкрити, які пов’язані між собою різні фізичні _______________ , що відбуваються у _________________ . Уперше слово “фізика” з’явилося в працях _________________ філософа. Щоб вивчати фізику, використовують спеціальні слова – ___________________________ . Наприклад: фізичне ________________. Кожне тіло має форму і ____________________________. Крім того, тіла можуть відрізнятися _______________________ , з якої їх виготовлено.

У деяких словах, що містяться у словнику, виділено окремі літери. Спробуйте скласти з них слово-похвалу.

ІЗика, явища, закОНи, греЦЬкий, Аристотель, прироДА, терМІн, об’єм, тіЛО, речОВина. Молодці.)

Фізика. Так, ви справді сьогодні молодці, усі добре працювали. А тепер я пропоную, щоб мої родичі оцінили вашу працю. (Математика, Мова, Історія, Географія та Біологія оголошують оцінки учням, які були найактивнішими на уроці та на окремих його етапах.)

Заключне слово вчителя. Сучасна фізика з усіма її чудовими відкриттями – результат спільних зусиль багатьох поколінь дослідників. За кожною формулою шкільного підручника – копітка праця багатьох дослідників, учених. Людство не завжди вчасно оцінювало працю вчених-фізиків. Багато хто віддав життя за науку. Архімед загинув від меча варвара, захищаючи свої креслення. Джордано Бруно спалили на вогнищі, катували Галілео, який так і не зрікся своїх переконань; трагічно загинув Георг Ріхман, досліджуючи природу блискавки тощо.

Багато відкриттів зроблено у фізиці й українськими вченими-фізиками. Але не слід вважати, що це межа людських можливостей. І на вашу долю випаде немало відкриттів. Проте зробити навіть найменше відкриття не так легко. Для цього потрібно добре знати фізику.

Домашнє завдання

§ 1, § 3, завдання 1-2, ст. 9.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: БУДЬМО ЗНАЙОМІ: Я