Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Бунге Микола Християнович
Бунге Микола Християнович
Бунге Микола Християнович (1823-1895) – український економіст, державний діяч, один із засновників київської школи політекономії. У 80-ті XIX ст. Б. займав посаду міністра фінансів Росії, відтак професора і ректора Київського ун-ту. Справедливо критикуючи західних економістів за прирівнювання політекономії до природознавства, Б. твердив про зв’язок цієї науки з діяльністю людей, а отже, з їх природою, потребами, волею і свідомістю. Своєю чергою, у формуванні і задоволенні потреб людини беруть участь природа, праця і капітал, які він відносив до
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Які категорії, на думку М. Бунге, має розглядати політекономія? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які категорії, на думку М. Бунге, має розглядати політекономія? Предметом політичної економії Бунге вважав вивчення людських потреб, не зводячи їх до суто матеріальних і особистих, бо важко розмежувати потреби приватні й суспільні. У формуванні потреб беруть участь природа і праця, до яких приєднується капітал. Механізмом розподілу створених […]...
- Сиджвік Сиджвік (Sidgwick) Генрі (1836-1900) – англійський філософ й економіст. До філософії, етики й політекономії С. підходив з позицій утилітаризму. У праці “Методи етики” (1874) він розглядав утилітаризм як основний метод вирішення етико-моральних проблем. У його політекономічних поглядах, викладених у книзі “Принципи політичної економії” (1883), чітко простежується етична спрямованість. Водночас С. прагнув розмежувати етичні й політичні […]...
- У чому полягає сутність концепції розподілу М. Бунге? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) У чому полягає сутність концепції розподілу М. Бунге? Свою теоретичну концепцію Бунге виклав передусім у працях “Основи політичної економії” (1870 р.) і “Нариси політико – економічної літератури” (1895 p.). Він був добре обізнаний зі світовими надбаннями економічної теорії. Про це свідчить хоча б те, що у працях […]...
- Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Активно займався проблемами мистецтва (дисертація “Про естетичне відношення мистецтва до дійсності”, філософська праця “Антропологічний принцип у філософії”). Вважав себе послідовником вчення Фейєрбаха, Бюхнера, захисником природничих наук. […]...
- ГРОТ Микола Якович Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРОТ Микола Якович (30.04.1852, Гельсінкі – 04.06,1899, помістя Кочеток Харківської губ.) – відомий представник позитивіст, соціології в Україні. З 1876 р. – проф. Ніжинського історико-філол. ін-ту. У 1883 – 1886 рр. – проф. Новоросійського (Одеського) ун-ту. Згодом проф. Московського ун-ту. У 1899 р. перейшов до Харківського ун-ту, та внаслідок передчасної смерті […]...
- Сенченко Микола Іванович Політологічний словник Сенченко Микола Іванович (нар. 1945) – український вчений, політолог, журналіст. Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки. Працював інженером, науковим співробітником, викладачем, з 1985 р. був директором Центральної наукової бібліотеки Академії наук України, потім – проректором Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Київського державного університету […]...
- Сціборський Микола Політологічний словник Сціборський Микола (1897 – 1941) – політичний діяч, публіцист і теоретик українського націоналізму. Учасник визвольних змагань 1917 – 1920 рр., підполковник армії УНР. З 1920 р. на еміграції, жив у Чехословаччині та Франції. Співтворець ОУН, член ПУН ОУН. У 1928 – 1934 рр. видавав у Празі ідеологічний орган ПУН – журнал “Розбудова нації”, […]...
- Данилевський Микола Якович Політологічний словник Данилевський Микола Якович (1822 – 1885) – російсько-український філософ та соціолог. Основна праця – “Росія та Європа” (1869). Автор одного з перших варіантів теорії культурно-історичних типів. Данилевський вирізняв тринадцять культурних типів (єгипетський, китайський, ассиро-вавилоно-фінікійський, індійський, іранський, єврейський, грецький, римський, аравійський, романо-германський, слов’янський, мексиканський та перуанський), кожний з яких об’єднувався близькістю мови, усвідомленням спільності […]...
- Штольцман Штольцман (Stolzmann) Рудольф (1852-1930) – німецький економіст, представник соціальної школи в політичній економії. Ш. визнавав, що економічні категорії виражають суспільні відносини, які трактував в ідеалістичному дусі. Він стверджував, що при вивченні природи суспільних відносин не можна виходити з трудової теорії вартості, тому що праця як категорія “натуральна” регулюється моральними факторами. Поглиблюючи цю точку зору, Ш. […]...
- Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
- Бухарін Микола Іванович Політологічний словник Бухарін Микола Іванович (1888 – 1938)- революціонер, політичний діяч, економіст, соціолог. Народився в сім’ї вчителів. Навчаючись у гімназії, в 1905 р. вступив у соціал-демократичну організацію. В 19 років Б. стає членом РСДРП, активно бере участь у створенні студентської організації Москви. В 1910 р. Б. був заарештований за організацію страйків і масових сходок. Після […]...
- Зібер Микола Іванович Зібер Микола Іванович (1844 – 1888) – український економіст, професор Київського університету. Першим серед економістів виявив і вказав на зв’язок між ученнями Рікардо і Маркса, глибоко проаналізував проблеми І тому “Капіталу”. Виступаючи послідовником економічного вчення К. Маркса, водночас не визнавав концепцію класової боротьби. Найбільше в теорії К. Маркса він цінував учення про двоїстий характер праці […]...
- Міхновський Микола Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX – першої чверті XX ст. Народився у с. Турівці (тепер Яготинського р-ну Київської обл.). Під час навчання на юридичному факультеті Київського університету став спів – організатором Братства тарасівців. Як адвокат […]...
- Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...
- Головатий Микола Федорович Політологічний словник Головатий Микола Федорович (нар. 1943) – кандидат історичних, доктор політичних наук, професор. Народився в Київській області. Після закінчення історичного факультету Одеського державного університету працював у комсомольських органах, викладав політологію в Інституті політології і соціального управління; пізніше працював завідувачем кафедри, заступником директора Українського НДІ проблем молоді. В 1996 р. захистив докторську дисертацію з проблем […]...
- Франко Іван Якович Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, економіст, філософ, публіцист. Як економіст Ф. виступав передусім популяризатором марксистської економічної теорії й водночас у своїх працях висвітлював найгостріші проблеми цієї теорії на прикладі Галичини. Політичну економію Ф. називав “суспільною економією” і стверджував, що це наука про суспільне господарство, яка вивчає працю, її плоди та їх поділ, потреби […]...
- ЧУРИЛОВ Микола Миколайович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧУРИЛОВ Микола Миколайович (08.07.1947, м. Чернівці) – укр. соціолог, фахівець з теорії вибірк. методу й організації емпіричних досліджень, д-р соціол. наук (1992), засновник і президент компанії СОЦІС. Закінчив Чернівецький держ. ун-тет (1970). Після закінчення аспірантури Ін-ту філософії АН України працював у відділі соціології цього Ін-ту молодшим, ст. наук, співроб., зав. сектора […]...
- КОСТОМАРОВ Микола Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник КОСТОМАРОВ Микола Іванович (16.05.1817, с. Юрасовка Вороніж, губ. – 19.04.1885, СПб.) – укр. історик, етнограф, письменник, чл.-кор. Петербурзької АН з 1876 р. Закінчивши Харківський ун-т (1836), поступив на військ, службу, наступного року залишив її й повернувся до Харкова удосконалювати істор. освіту. Провідною ідеєю наук, студій К. стала думка про необхідність написання […]...
- Коммонс Коммонс (Commons) Джон Роджер (1862 – 1945) – американський економіст, представник соціально-правового різновиду інституціоналізму. К. розробив “вольову” психологію переговорів, які розумів як процес налагодження різних економічних відносин між людьми, що зумовлюють укладання угоди. Він запровадив у науковий обіг поняття “трансакція”. Економічні категорії, за К., – це юридичні відносини з приводу цих категорій. Серед трьох видів […]...
- Барвінський Володимир Барвінський Володимир (1850 – 1883) – український економіст, який доводив необхідність встановлення менших податків для малого капіталу. Необгрунтованими в контексті сучасної епохи (досвіду розвинених країн) видаються ідеї про неможливість і недоцільність колективного господарювання, яке знижує продуктивність праці. Він намагався еклектично поєднати теорію трудової вартості з концепцією граничної корисності, суспільні витрати праці хибно трактував як арифметичну […]...
- МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ Культурологічний словник МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ – один з найшанованіших у християнстві святих. М. Ч. (260-343) – архієпископ м. Міри Лікійської обл. Малої Азії. Своїм чудотворством уславився ще за життя, що спричинилося, за твердженням церкви, до його канонізації невдовзі після смерті. З “Житій святих” відомо про участь М. Ч. у Нікейському соборі (325 р.), його боротьбу з […]...
- Пезенті (Pesenti) Антоніо Пезенті (Pesenti) Антоніо (1910-1973) – італійський економіст-марксист. Фахівець з політекономії, фінансів і фінансового права. Міністр фінансів Італії у 1945. Головна праця – “Підручник політичної економії” у двох томах (1970). У цій роботі подана критика низки економічних теорій, марксистська теорія грошей і кредиту, аналіз імперіалізму. Окремі розділи присвячені італійській економіці (фінансово-грошовий обіг, фінансовий капітал, державний бюджет […]...
- ГОГОЛЬ Микола Васильович Культурологічний словник ГОГОЛЬ Микола Васильович (1809-1852) – видатний російський і український прозаїк і драматург, син В. Гоголя-Яновського, автора українських водевілів. Жив і творив у Петербурзі та Римі. Визнання принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” за мотивами українського фольклору й переказів. У подальших творах Г. сильний вплив української лексики та синтаксису. У збірках повістей “Арабески”, […]...
- ПАНКОВ Микола Гурійович ПАНКОВ Микола Гурійович (1866-1943) – учитель, відомий діяч у сфері бджільництва. П. ще в XIX ст. звернув увагу на важливість викладання бджільництва в сільських школах. Після революції організував курси з бджільництва, пропагуючи його розвиток. П. відомий як автор робіт “Виготовлення штучної вощини”, “Влаштування бджоляників”, “Організація пасічного господарства” тощо....
- Додаткова праця Додаткова праця – праця трудівника, в ході якої створюється додатковий продукт; праця понад ту, що необхідна для відтворення життєвих засобів робітника, потрібних для існування як його самого, так і членів його сім’ї. Праця людини поділяється на необхідну і додаткову. На першому етапі розвитку людства вся праця складала необхідну, коли людина була спроможна забезпечити лише своє […]...
- Жива праця Жива праця – свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисного ефекту, необхідних для задоволення власних потреб і суспільства в цілому. Ж. п. виражає не тільки відношення людини до природи, але й відносини між учасниками процесу виробництва. Вона нерозривно взаємозв’язана із засобами виробництва, які створюють його речові […]...
- МИКОЛА ДМИТРОВИЧ ПІЛЬЧИКОВ (1857-1908) Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ §7. ВИДАТНІ ВЧЕНІ – НАШІ СПІВВІТЧИЗНИКИ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ ПІЛЬЧИКОВ (1857-1908) Народився в Полтаві, закінчив Харківський університет. Працював у Харківському та Новоросійському (нині Одеському) університетах. Микола Пільчиков – засновник теорії аномалій земного магнетизму. Він відкрив також явище електронної фотографії та сформулював її принципи, провів фундаментальні дослідження електричних явищ в атмосфері та […]...
- Виробничі відносини Виробничі відносини – відносини між людьми, які виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У цій категорії поняття “відносини” запозичене з філософії, а його зміст розкрив ще Арістотель передусім через властивості, завдяки яким відбувається взаємодія предметів та явищ між собою. Так, працівник, позбавлений засобів виробництва, лише у відношенні до […]...
- Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
- МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ УМОВ (1846 Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ §7. ВИДАТНІ ВЧЕНІ – НАШІ СПІВВІТЧИЗНИКИ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ УМОВ (1846 – 1915) Народився в Симбірську (Росія). Понад 20 років (з 1871 по 1893) працював у Новоросійському університеті, як називали тоді Одеський університет. Під час роботи в Одесі Микола Умов виконав дослідження щодо поширення електромагнітної енергії, які принесли йому світове визнання. […]...
- КОРФ Микола Олександрович Культурологічний словник КОРФ Микола Олександрович (14.VII.1834, Харків – 25.ХІ.1883, с. Нескучне Донецької обл.) – український та російський педагог і методист, діяч у галузі народної освіти, організатор початкових земських шкіл в Україні. Захищав загальну обов’язкову початкову освіту, навчання рідною мовою, відстоював звуковий, аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Спеціально для сільської школи написав книгу “Наш друг” (1871), яка […]...
- НАСОНОВ Микола Вікторович НАСОНОВ Микола Вікторович (1855-1939) – відомий зоолог, професор Московського й Варшавського університетів, академік, дослідник комах, особливо медоносних бджіл. Н. відкрив у бджіл ароматичну залозу, яку назвали залозою Насонова. Крім того, він опублікував близько 150 наукових праць, з яких близько 20 присвячені бджолам, де особлива увага приділена їхньому розвитку й анатомічній будові. Він відомий і як […]...
- Право екологічне Право екологічне – система юридичних норм і правил, які регулюють суспільні відносини (в т. ч. економічні, політичні, правові та ін.) у сфері взаємодії суспільства і природи загалом та охорони, використання і відтворення всіх природних ресурсів і довкілля, а також екологічної безпеки індивіда, колективу і суспільства. Основними П. е. є земельне, лісове, водне, гірниче, атмосфероохоронне, природоохоронне, […]...
- МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович (15.02.1942, с. Косичі Суразького р-ну Брянськ, обл.) – укр. соціальний філософ, політолог, соціолог. У 1969 р. закінчив Київський держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Д-р філос. наук (1987), проф. (1988). З 1969 р. по 1990 р. працював у Ін-ті філософії, з 1990 р. працівник Ін-ту соціології НАН України […]...
- КУЛАГІН Микола Михайлович КУЛАГІН Микола Михайлович (1859-1940) – відомий учений-зоолог, фахівець із бджільництва, видатний діяч. Будучи студентом фізико-математичного факультету Московського університету, К. зацікавився бджолами. З 1902 р. він прийняв пропозицію редагувати журнал “Російський бджільницький листок”, заснований академіком Бутлеровим. Після революції він організував у Московському університеті кафедру й лабораторію з ентомології. Наукова та громадська діяльність К. була неймовірно багатогранною. […]...
- САКАДА Микола Онисимович Соціологія короткий енциклопедичний словник САКАДА Микола Онисимович (14.11.1936, с. Жукин Києво-Святошинського р-ну Київської обл.). У 1967 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, у 1972 р. – аспірантуру Ін-ту філософії АН України. Захистив канд. дис. на тему “Міжособистісні стосунки у виробничому колективі” (1974), ст. наук, співроб. – з 1985 р., зав, […]...
- ШУЛЬГА Микола Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ШУЛЬГА Микола Олександрович – (29.09,1943, м. Краснодон Луганської обл.) – укр. соціолог, економіст, фахівець у галузі соціології особистості, нац. відносин, Д-р соціол. наук, академік Укр. академії політ, наук, президент Соціол. асоціації України, У 1969 р. закінчив Ростовський держ. ун-т, а в 1975 р. – аспірантуру Ін-ту філософії АН УРСР. Працював в […]...
- ЛУКАШЕВИЧ Микола Павлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛУКАШЕВИЧ Микола Павлович (1942) – укр. соціолог, філософ. Закінчив Київський ін-т інженерів цивільної авіації (1969). Д-р філос. наук (1989), проф. Фахівець у галузі адаптації і соціалізації людини, соціології праці, соціології освіти, соціології виховання, самоменеджменту, ділової кар’єри. – Тв.: Молодежь и труд: проблемы производственной адаптации. Харьков, 1987; Производственная адаптация молодежи; сущность функции […]...
- Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...