Бюрократія

Related posts:

1. Бюрократія Бюрократія (фр. bureau – бюро, канцелярія і гр. kratos – сила, влада, держава) – система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління, що базується на відокремленні виконавчої влади від волі членів суспільства, певному ігноруванні чинного законодавства, на сукупності зв’язків чиновників у різних сферах діяльності державних та недержавних організацій. Зумовлена відсутністю реальної демократії в суспільстві, системою державної […]...
2. Теорія раціональної бюрократії Державне управління Теорія раціональної бюрократії. Визначає організацію сучасного типу, що прийшла на зміну установам, заснованим на традиціях або індивідуальній харизмі. Згідно з цією теорією бюрократія технічно здатна досягати найвищого рівня ефективності, і у цьому значенні вона формально є найбільш раціональним з усіх відомих засобів здійснення управління людьми. Вона переважає будь-яку іншу форму з погляду точності, […]...
3. Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
4. Теоретичні підходи до вивчення державної політики Державне управління Теоретичні підходи до вивчення державної політики. Основні з цих підходів представлені такими школами. Інституціоналізм розглядає державну політику як результат діяльності державних інститутів (уряд, парламент, виконавчі та судові органи тощо), які використовують певні адміністративні процедури. Концепція політичного процесу представляє державну політику як результат політичної діяльності, що має фіксовані рівні та етапи (визначення проблем, постановка […]...
5. Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
6. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
7. Управлінська культура Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі організації, у ставленні до справи, у правилах і нормах ділової поведінки, і, як наслідок, – у характері й змісті управлінських рішень та відповідних управлінських впливів. Одним із […]...
8. Адміністративно-політична еліта Державне управління Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях елітаризму, що обгрунтовують поділ суспільства на керівників і керованих, де політична влада розглядається як база соціальних відносин, що обумовлює відносини панування і підкорення. Наприклад, теорія плюралістичних еліт, яка широко використовується […]...
9. Державно-управлінські впливи Державне управління Державно-управлінські впливи. Суспільна потреба, інтерес і мета в управлінні, які усвідомлені суб’єктом державного управління, юридично і нормативно визначені та практично здійснюються в його рішеннях і діях. Ці впливи дуже різноманітні за своєю природою, направленістю, термінами та ступенем впливу на суспільство, наприклад, ідеї, концепції, технологічні послідовності Дій, інші засоби реалізації управлінських рішень. Д.-у. в. […]...
10. Зворотний зв’язок у системі державного управління Державне управління Зворотний зв’язок у системі державного управління&nbsp. Вилив результатів функціонування системи державного управління на характер цього функціонування. У системі державного видається можливим управління виділити два типи зворотних зв’язків: об’єктні і суб’єктні. Об’єктні зворотні зв’язки відображають рівень, глибину, адекватність сприйняття об’єктами управління управлінських впливів суб’єкта державного управління. Відсутність або неповнота змістовних і правдивих об’єктних зворотних […]...
11. Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
12. Державний апарат Державне управління Державний апарат. Основна ланка механізму держави, що забезпечує повсякденну роботу системи органів влади й управління щодо здійснення практичних заходів, спрямованих на реалізацію функцій держави. Д. а. має певну структуру і складається з державних службовців, що працюють у державних органах, наділених владними повно важеннями для реалізації функцій державної влади усіх типів – законодавчої, виконавчої, […]...
13. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
14. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
15. Види державних органів Державне управління Види державних органів. Розподіляються за такими ознаками: за формами і методами здійснення функцій державного управління (політичні, економічні, адміністративні, фінансові, каральні, контрольно-наглядові, консультаційні, координаційні); за характером і обсягом компетенції (загальної, спеціально-функціональної / галузевої і міжгалузевої та особливої компетенції); за принципом поділу влади (законодавчі, виконавчі, судові); за видами державної діяльності (цивільні, військові, правоохоронні); за принципом […]...
16. Регламент органу державного управління Державне управління Регламент органу державного управління. Документ, який встановлює порядок організації та регулює організаційно-процедурні питання діяльності певного органу державного управління. Здебільшого, він містить сукупність норм, настанов і правил, які регулюють організацію роботи; порядок проведення сесій, з’їздів, конференцій, нарад, зборів, процедуру виборів членів керівних органів, порядок внесення та обговорення питань порядку денного, а також вироблення і […]...
17. Організація управління Організація управління – процес створення досконалішої системи управління або запровадження прогресивних якісних і сутнісних змін у структуру і порядок функціонування та розвиток раніше створеної діючої системи управління з метою поліпшення якості організації та реалізації поставлених перед нею цілей. Основними вимогами до О. у. є: 1) визначення оптимальної кількості складових (підрозділів, служб, бригад тощо) залежно від […]...
18. Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...
19. Прийняття рішень в державному управлінні Державне управління Прийняття рішень в державному управлінні. Результат діяльності суб’єктів державного управління, спрямованої на вирішення певних проблем державного рівня, які, в свою чергу, асоціюються з відповідними управлінськими ситуаціями. На ситуаційний характер рішень вказує й усталене їх визначення як вибору однієї з альтернатив. Саме виявлення таких ситуацій, їх аналіз (діагностування), формування обмежень та критеріїв для оцінки […]...
20. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
21. Методи теорії державного управління Державне управління Методи теорії державного управління. Група методів, спрямованих на дослідження теоретичних проблем державного управління. Серед них структурно-функціональний, інституціональний, поведінковий, порівняльний, історичний методи тощо. Структурно-функціональний метод передбачає розі ляд державного управління як певної цілісності, системи, що має складну структуру, кожний елемент якої має певне призначення і виконує специфічні функції. Управлінська діяльність визначається загально-структурною організацією. Основна […]...
22. УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ – різновид професійної діяльності у сфері управління, яка полягає у наданні кваліфікованої допомоги управлінському суб’єкту (керівництву) з метою вдосконалення системи і технології управління. Воно охоплює діагностику, тобто виявлення актуальних проблем даної оргсистеми та визначення шляхів їх вирішення. У процесі консультування працівникам управління пропонуються науково виважені засоби аналізу та пошуку […]...
23. Контроль у сфері державного управління Державне управління Контроль у сфері державного управління. Важлива функція державної влади та управління, яка дозволяє не тільки виявити, але й запобігти помилкам і недолікам у діях суб’єктів державного управління, шукати нові резерви та можливості. К. с. д. у. передбачає всебічне і постійне відслідковування й коригування різних заходів державного управління, зокрема розроблення і здійснення державної політики, […]...
24. Контроль фінансовий Контроль фінансовий – заснована на сукупності знань система спостережень, досліджень і перевірок (моніторинг) контролюючими органами ефективного функціонування, розвитку та використання державної власності, зокрема державних бюджетних і позабюджетних фінансових ресурсів, раціональності прийнятих у цій сфері управлінських рішень, своєчасність виявлення необгрунтованих відхилень та їх необхідного врахування відповідно до вимог чинного законодавства. К. ф. – важлива підсистема економічного […]...
25. Які найвідоміші концепції влади? 45 Які найвідоміші концепції влади? Існують різні філософські й політологічні концепції влади. Розгляньмо найвідоміші з них. Біхевіористська концепція зводиться до намагання маніпулювати поведінкою на рівні окремої людини заради стабільності політичної системи. За цією концепцією влада розглядається як вихідне начало, яким детермінуються всі політичні дії особи. Виходячи з цього, окреслюються такі підходи до визначення влади: – […]...
26. Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
27. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
28. Виробнича демократія Політологічний словник Виробнича демократія – політика, що базується на участі працівників у прийнятті певних управлінських рішень відповідної організації. Керівник такої організації частину своїх (найчастіше другорядних) функцій передає іншим працівникам, використовуючи при цьому їх особистісні здібності, особливо організаторські. В. д. сприяє використанню так званих гнучких форм управління виробництвом, організацією. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – […]...
29. Державне замовлення Державне управління Державне замовлення. Засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності усіх форм власності....
30. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб – відповідальність, передбачена ст. 442 Цив. К. України. Заподіяна шкода відшкодовується громадянину на загальних підставах, а організаціям – лише в передбачених законодавством випадках. Відповідно до ст. 57 Закону України “Про власність”, якщо в результаті видання органом державного управління або місцевим органом […]...
31. Learn to talk about the secrets of plant life Unit 6 Nature Araund Us 6.3 Learn to talk about the secrets of plant life Word Box Phrase Box Communication Box To participate Soil Seed To sprinkle To harvest weed crop – window garden – windowsill – to take turns – to plant lettuce/radish/carrot seeds – to give a sense of pride and discipline I’ve […]...
32. Державний режим Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці […]...
33. Рента політична Рента політична – форма економічної реалізації наявних в окремого індивіда або групи осіб певних важелів державної влади. Оскільки влада у капіталістичному суспільстві (як і в інших формаціях, основаних на привласненні чужої праці) переходить у власність, а власність у владу, то представники влади отримують відповідні вигоди, обсяг яких залежить від повноти влади. Поняття Р. п. запровадив […]...
34. Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
35. Закони розвитку організацій Закони розвитку організацій – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між метою організації (передусім стратегічною) та умовами і засобами її досягнення; між оптимальним поєднанням централізму на рівні всієї організації та децентралізму (відносної самостійності) окремих підрозділів і ланок організації; між рівнем загальної ефективності діяльності організації та часткою зайнятих у процесі управління найманих працівників (чим більше їх […]...
36. Організаційні відносини Державне управління Організаційні відносини. Відносини координації та субординації в організаційних структурах. Перші з них – це відносини управлінських ланок і виконавців за управлінською горизонталлю, а другі – це відносини між вищими й нижчими ланками системи управління, між тими, хто приймає рішення, і тими, хто їх виконує, тобто за управлінською вертикаллю. О. в. забезпечують стан упорядкованості […]...
37. Посадова особа Посадова особа – службовці державних органів, підприємств, установ, організацій різних форм власності, які постійно або тимчасово виконують організаційно-розпорядчі та інші аналогічні функції, пов’язані з владним впливом на підлеглих. Залежно від обсягу посадових повноважень розрізняють такі П. о.: повноваження яких мають внутрішньо організаційний характер (керівний склад підприємств, установ, організацій); повноваження яких мають публічний характер, тобто поширюються […]...
38. Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
39. Державно-владні повноваження Державне управління Державно-владні повноваження. Компетенція державних органів щодо здійснення правотворчої, правозастосовної й правоохоронної діяльності і практично реалізуються у відповідних владно-управлінських рішеннях, які закріплюються в юридично обов’язкових нормативних і розпорядчих правових актах, що видаються державними органами від імені держави, а також знаходять своє відображення в конкретних діях і заходах на виконання цих рішень. Державні органи здійснюють […]...
40. Аналіз впливу Державне управління Аналіз впливу. Спеціальна управлінська технологія для систематичної оцінки позитивних і негативних наслідків впливу державного регулювання, інструментами якого слугують вивчення конкретної практики, модель витрат, опитувальні листи тощо. Користь від її застосування полягає у кращому розумінні реального впливу дій держави на соціально-економічні процеси (A. в. як інструмент аналізу); інтеграції і узгодженні цілей і завдань при […]...